Станом на кінець червня сукупний державний та гарантований державою борг України складав 9,49 трлн грн, або $211,6 млрд. Лише за червень цей показник зріс на 173,9 млрд грн. Головною причиною такого зростання стало отримання фінансової допомоги від ЄС та Світового банку для покриття бюджетних потреб у воєнний час.
Фото: chatgpt.com
Цю інформацію оприлюднив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За його словами, з початку року державний борг у гривневому вираженні збільшився на 448,1 млрд грн. Водночас у доларовому еквіваленті він зменшився на $1,7 млрд. Ця різниця насамперед зумовлена коливаннями валютного курсу. Тому аналізувати динаміку державного боргу, вимірюючи його лише в одній валюті, є не зовсім коректним.
Найбільшим кредитором України і надалі залишається ЄС, на частку якого припадає 39,1% загальної суми заборгованості. Україна переважно отримує фінансування від міжнародних партнерів на тривалий термін, з відтермінованими виплатами та за низькими відсотковими ставками. Загалом, частка таких пільгових позик у борговому портфелі складає 66,4%. У нинішніх умовах війни Україні слід зосереджуватися саме на залученні пільгового фінансування.
Ще один важливий аспект: середньозважена ставка за державним боргом зменшилася з 4,5% у червні 2025 року до 4,43% на початку літа 2026 року. Водночас середньозважений термін до погашення за цей період зріс з 12,1 до 13,15 року. Таким чином, у річному вимірі борг став менш витратним і більш тривалим, а фінансове навантаження на бюджет розподілено на довший період.
«Значний обсяг державного боргу сам по собі не є критичним показником, вирішальне значення має його структура. Поки основу боргового портфеля становить довгострокове пільгове фінансування, боргове навантаження залишається керованим. Водночас уже сьогодні держава має відповідально управляти боргом, щоб забезпечити стійкість державних фінансів у майбутньому. У нинішніх умовах пріоритетом має бути залучення грантів і довгострокового пільгового фінансування, що дасть змогу забезпечувати першочергові потреби нашої країни під час війни та водночас послабити поточне навантаження на бюджет», — пояснює Данило Гетманцев.
Редакція PSM наголошує, що після завершення війни головним викликом стане формування економіки, здатної обслуговувати накопичені зобов’язання без шкоди для соціальних та оборонних витрат. Тому темпи відновлення, залучення інвестицій та розширення податкової бази матимуть ключове значення для боргової стабільності України.