-
Марк Любаров
журналіст
Як ракетні атаки на українські порти впливають на курс гривні та долара / Depositphotos
Обстріли морських портів суттєво шкодять експортним можливостям. Аби зменшити навантаження на гривню, Національний банк у липні знову реалізував значно більші обсяги доларів, аніж у весняні місяці. Зокрема, якщо у квітні НБУ виділив $3,1 млрд, у травні – $3,5 млрд, то в червні цей показник сягнув $5,1 млрд, а в липні сума була співставною – $4,8 млрд.
Щодо того, як обстріли портів позначиться на курсі гривні, Delo.ua зібрало коментарі експертів стосовно можливого розвитку подій із курсом української валюти в найближчому майбутньому.
Обсяг втрат України через обстріли портів
Україна є аграрною державою, і до повномасштабного вторгнення близько 90% усього експорту сільськогосподарської продукції здійснювалося морським шляхом. Наразі функціонують кілька українських морських портів, включно з Одеським, Чорноморським, Південним, а також дунайськими портами Рені та Ізмаїл. Через ці порти щомісяця транспортується від 7 до понад 8 мільйонів тонн продукції, загальна вартість якої сягає близько 2 мільярдів доларів. Реалізація зерна приносить Україні валютну виручку, яка є критично важливою для держави, особливо під час повномасштабної війни, коли функціонування країни залежить від зовнішнього фінансування.
На сьогодні валютні надходження перебувають під загрозою через безперервні обстріли. Лише за останній місяць Національний банк України оцінив втрату валютної виручки у 900 мільйонів доларів.
Фізична заміна українських портів, швидка та недорога, є неможливою. У періоди пікового навантаження Україні необхідно експортувати 5-6,5 мільйонів тонн агропродукції щомісяця. При цьому, навіть оптимізована пропускна спроможність альтернативних логістичних шляхів складає лише 3-3,5 мільйони тонн на місяць. Згідно з оцінками експертів, протягом наступних 6-12 місяців, за умов обмеженого експорту, агросектор може недоотримати від 2 до 4 мільярдів доларів валютної виручки, що негативно вплине на платіжний баланс країни. Якщо подібні обстріли триватимуть від трьох до шести місяців, 25-35% агропідприємств відчують гострий дефіцит обігових коштів. Збитковість бізнесу призведе до зменшення податкових надходжень та подальшого спаду експорту, що змусить Національний банк до більш активного використання міжнародних резервів задля стримування девальвації гривні.
Через високу інтенсивність обстрілів, наслідки для курсу гривні можуть стати помітними вже протягом найближчих місяців, наголосив фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
“За моїми розрахунками, втрати валютної виручки, яка може не надійти на ринок, сягатимуть від 25 до 75 мільйонів доларів щоденно. Враховуючи, що середня пропозиція валюти від експортерів становить близько 250 мільйонів доларів на день, то 25 мільйонів – це 10% ринку, а 75 мільйонів – це майже третина загальної пропозиції. У такій ситуації НБУ муситиме витрачати резерви для стабілізації валютного ринку”, – зазначив Шевчишин.
Чи достатньо резервів НБУ для підтримання курсу гривні
Національний банк володіє достатнім запасом міжнародних резервів для згладжування ситуації на валютному ринку, вважає фінансовий аналітик. За його оцінками, завдяки надходженню нового міжнародного фінансової допомоги, їхній обсяг на кінець липня міг зрости з 45,7 мільярдів доларів до приблизно 54,5 мільярдів доларів. Однак ці кошти надані міжнародними партнерами і не можуть постійно використовуватися для підтримки курсу.
“Навіть якщо ми проведемо девальвацію гривні, це не призведе до суттєвого спаду імпорту. Попит зменшиться, але девальвація підвищить конкурентоспроможність українських експортерів. Їхня маржинальність при продажу власного зерна зросте за рахунок різниці в курсі, тому в цьому є певний сенс”, – додав експерт.
Експерт називає дефіцит валюти на міжбанківському ринку, який стабільно перевищує 150 мільйонів доларів на день, одним із ключових індикаторів стану гривні. Це свідчить про максимальний тиск на гривню та резерви НБУ, що змушує регулятора активно продавати валюту для вирівнювання попиту та пропозиції. За словами експерта, така тенденція спостерігалася в червні і зберігалася в липні через проблеми з портовою інфраструктурою. Наразі валютний ринок функціонує під максимальним навантаженням, а стабільність курсу значною мірою забезпечується міжнародною фінансовою допомогою.
У липні 2026 року Національний банк реалізував на міжбанківському валютному ринку майже 4,8 мільярда доларів для покриття дефіциту іноземної валюти та стримування послаблення гривні. Це на 5,8% менше, ніж у червні, проте є третім найбільшим обсягом валютних інтервенцій за весь час їх проведення. Водночас регулятор придбав на ринку лише 2 мільйони доларів. За останній тиждень липня НБУ продав понад 1,1 мільярда доларів, і це вже третій тиждень поспіль, коли обсяг інтервенцій перевищує 1 мільярд доларів.
На думку експерта, якщо проблеми з функціонуванням портів триватимуться, їхній вплив вийде далеко за межі валютного ринку і позначиться на економічному зростанні.
Чого очікувати українцям
Саме висока залежність агроекспорту від морських перевезень робить наслідки атак на порти настільки відчутними для економіки, вважає голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський:
“Левова частка в структурі аграрного експорту припадає саме на морські шляхи, адже через порти проходить 75% нашого експорту, тому економічний масштаб проблеми є колосальним. Проте зараз важко надати точний прогноз у цифровому вираженні, наскільки саме відсотків впаде валютна виручка і як пропорційно це відобразиться на курсі гривні”.
Курс гривні зараз перебуває в режимі керованої гнучкості, а НБУ утримує його в межах встановленого діапазону. Якщо експортна валютна виручка скорочуватиметься, а тиск на гривню посилюватиметься, регулятору доведеться активніше здійснювати валютні інтервенції, витрачаючи міжнародні резерви. Водночас важливо розуміти, що поточний рівень резервів значною мірою забезпечується міжнародною фінансовою допомогою, адже Україна має суттєвий дефіцит бюджету та високі видатки на оборону. Тому будь-яке скорочення валютної виручки неминуче прискорюватиме виснаження міжнародних резервів.
Пояснюючи можливі наслідки, експерт провів паралель із початком повномасштабного вторгнення, коли в лютому–березні 2022 року українські порти також були повністю заблоковані. Тоді НБУ утримував офіційний курс гривні, проте на готівковому ринку долар подекуди коштував на п’ять гривень дорожче. Водночас через порушення логістики, дефіцит окремих товарів та панічний попит, споживчі ціни лише за перший місяць війни зросли майже на 5%. За словами експерта, нинішня ситуація відрізняється, однак інфляційний тиск залишається високим. На ціни впливають війна, глобальна енергетична нестабільність та посухи, що змусило НБУ підвищити облікову ставку до 15,5%.
“Ситуація з портами має подвійний ефект на ціни. З одного боку, блокування експорту знижує внутрішні ціни на аграрну продукцію через надлишок пропозиції в країні. З іншого боку, через зростання логістичних витрат дорожчає вся імпортна продукція. Оскільки обсяги імпорту в Україну наразі перевищують експорт, це створює додатковий інфляційний тиск”.
Якщо російські атаки на порти продовжуватимуться, Національному банку, найімовірніше, доведеться стримувати девальвацію гривні за рахунок значних обсягів продажу валюти з резервів. Якщо ж регулятор дійде висновку, що такої можливості немає, альтернативою може стати подальше послаблення гривні, що прискорить інфляцію та знизить купівельну спроможність населення.
Нагадаємо, після ракетних ударів Росії по чорноморських портах, зокрема в Одесі, “Укрзалізниця” почала шукати альтернативні шляхи для транспортування українського врожаю. Раніше через одеські порти проходило близько 90% аграрного експорту.
Компанія узгоджує з сусідніми країнами розширення транзитних маршрутів, а частину агропродукції перенаправляє до Дунайських портів, румунської Констанци та через кордони зі Словаччиною й Угорщиною.