“>
З метою стимулювання ділової активності, Національний банк України підвищив ліміти на отримання готівки юридичними особами: зі 100 тис. грн до 200 тис. грн на день для операцій з гривневих рахунків в Україні та валютних рахунків як в Україні, так і за її межами. Крім того, ліміт на використання гривневих корпоративних карток за кордоном збільшено з 17,5 тис. грн на тиждень до 140 тис. грн на місяць.
Як зазначено в пресрелізі НБУ, опублікованому пізно ввечері в понеділок, також збільшено ліміт на здійснення закордонних розрахунків за товари, роботи та послуги за допомогою гривневих корпоративних карток зі 150 тис. грн до 400 тис. грн на місяць. При цьому зберігається можливість для юридичних осіб без обмежень проводити аналогічні платежі, використовуючи валютні корпоративні картки.
Крім того, НБУ анонсував низку інших послаблень у рамках стимулюючої валютної лібералізації, спрямованих на збільшення притоку капіталу та зміцнення обороноздатності країни.
Зазначається, що поруч із запровадженим рік тому “донатним” лімітом, який майже не застосовувався, буде введено “додатковий” ліміт. На відміну від “донатного” ліміту, який дорівнює сумі коштів, перерахованих українською компанією з 7 серпня 2025 року на спецрахунок НБУ для підтримки ЗСУ, “додатковий” ліміт формуватиметься за рахунок прямих благодійних внесків, зроблених з 10 серпня 2026 року військовим частинам ЗСУ та Нацгвардії.
Регулятор уточнив, що внески, які формують “додатковий” ліміт, повинні бути підтверджені аудиторським звітом однієї з компаній “великої четвірки” та відповідними документами.
Також компаніям надано право передавати свій “додатковий” ліміт та “інвестиційний” ліміт, що відповідає обсягу іноземної валюти, залученої з-за кордону до статутного капіталу з 12 травня 2025 року, іншим юридичним особам у межах однієї бізнес-групи (пов’язаним компаніям).
Нацбанк наголосив, що перелік доступних операцій в рамках стимулюючої валютної лібералізації не зазнає змін: репатріація дивідендів, закриття “старих” імпортних контрактів, повернення передоплати за товари, що надійшли до початку повномасштабного вторгнення Росії, погашення “старих” зовнішніх позик та фінансування закордонних представництв.
НБУ також надав українським експортерам можливість для підвищення довіри з боку іноземних контрагентів сплачувати штрафи, пені, бонуси та відшкодовувати витрати й збитки за договорами експорту товарів. Максимальна сума таких переказів на рік обмежується 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними угодами після 23 лютого 2021 року.
Крім того, НБУ впровадив низку інших, більш вузькоспеціалізованих, змін. До них належать: репатріація дивідендів у випадках зміни організаційно-правової форми бізнесу; переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН; купівля валюти гарантами/поручителями за кредитами в іноземній валюті; розширення переліку операцій, за якими банки мають право здійснювати розрахунки за акредитивами/гарантіями/контргарантіями; переказ коштів для оплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах; переказ коштів Фондом розвитку інновацій за рішенням уряду України; перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за угодами, що покривають політичні ризики.
За оцінками НБУ, пом’якшення валютних обмежень не створюватиме ризиків для стабільності валютного ринку, враховуючи підготовленість передумов та ретельний аналіз кожної окремої міри. Зазначається, що цей пакет валютної лібералізації вже інтегрований в оновлений макроекономічний прогноз НБУ, який передбачає зростання міжнародних резервів до майже $70 млрд у 2026 році з поточних $51,2 млрд.
Згідно з релізом, пом’якшення валютних обмежень затверджене постановою правління НБУ від 10 серпня 2026 року № 90, яка вносить зміни до “воєнної” постанови №18 від 24 лютого 2022 року. Ця постанова набирає чинності з 11 серпня 2026 року.