>
Під час онлайн-зустрічі, організованої парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики, представники бізнесу висловили занепокоєння щодо відшкодування сплаченого акцизного податку на імпортовані до України підакцизні товари, які були знищені до моменту їх реалізації. Міністерство фінансів заявило, що розглядає це питання, але його вирішення є непростим.
“Ми наразі розробляємо це рішення. Це дуже комплексне питання, і воно не може бути вирішене миттєво”, – зазначила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей на зустрічі 10 серпня.
Вона нагадала, що Податковий кодекс передбачає можливість зарахування податкових зобов’язань з акцизу, якщо продукція не була випущена зі складу, але акцизні марки були придбані. Однак, чинний порядок застосовується виключно до вітчизняної продукції.
“Можна формально застосувати ті самі правила, що й для вітчизняної продукції, але там дещо інший механізм: там відсутня сплата, тоді як тут податок вже сплачено. Коротше кажучи, я не готова зараз запропонувати готове рішення, але ми над цим працюємо”, – підкреслила Воробей.
Це питання першою порушила генеральна директорка асоціації “Укртютюн” Наталія Фесюн, яка звернула увагу на те, що акцизний податок становить 70-75% вартості товарів, знищених на складах.
На її думку, оскільки акциз є податком на споживання, і в разі знищення товару неусвідомлений попит споживачів буде задоволений за рахунок нового виробництва чи імпорту, то надання можливості враховувати цей акциз при наступному імпорті не призведе до втрати державних надходжень.
Воробей уточнила, що з цією проблемою звернулася компанія “Філіп Морріс”, склади якої були зруйновані внаслідок дій Росії, і вартість знищених товарів включала акциз на суму 10 мільйонів доларів.
“Це лише одне бомбардування. Отже, йдеться про дуже значні суми, які потребують ретельного розрахунку, щоб зрозуміти, чи зможе бюджет витримати таке навантаження. Це не може бути вирішено лише для одного підприємства; це має стосуватися всієї підакцизної продукції, … включно з тією, що зберігається в магазинах”, – зазначила заступниця міністра.
Голова парламентського комітету Данило Гетманцев висловив думку, що бізнес має право на ці кошти, якщо товар не був проданий. Він запропонував розширити чинний порядок для вітчизняної підакцизної продукції на імпортні товари та, за необхідності, підготувати відповідні законодавчі пропозиції.
“Я погоджуюся з галуззю, що імпортована продукція не повинна оподатковуватися, якщо вона знищена”, – наголосив депутат.
Заступник генерального директора з корпоративних зв’язків “Філіп Морріс Україна” Михайло Поляков уточнив, що йдеться про продукцію самого імпортера, яку він ввіз до України і ще не передав дистриб’юторам. Таким чином, ситуація аналогічна до продукції українського виробництва, що зберігається на складі.
“Складається враження, що практика досить відрізняється, оскільки, за нашою інформацією, є випадки, коли імпортерам алкогольної продукції було відшкодовано акциз, тобто надано право на коригування. У нашому випадку ми отримали відповідь, що це поки що складно”, – описав він ситуацію.
На думку Полякова, для уникнення неоднозначних трактувань було б доцільно внести зміни до Податкового кодексу.
“Тому що, на жаль, найімовірніше, це не останній удар по складах, і було б бажано, щоб це було чітко прописано в законодавстві”, – пояснив свою позицію представник “Філіп Морріс Україна”.
Генеральна директорка “Укртютюна” Наталія Фесюн також запропонувала на період воєнного стану скасувати вимогу щодо відеоспостереження на складах. Вона зазначила, що ця вимога ускладнює оперативне вивезення продукції з пошкоджених складів або її розміщення на нових складах, які не обладнані системами відеоспостереження.
Гетманцев нагадав, що свого часу саме представники легального бізнесу виступали за цю норму. Тому він запропонував отримати позицію Мінфіну та Державної податкової служби з цього приводу, а вже потім приймати рішення.