-
Марк Любаров
журналіст
НБУ вчетверо збільшив ліміт на купівлю валюти / Depositphotos
11 серпня НБУ пом’якшив правила придбання валюти для громадян та бізнесу. Відтепер дозволено оплачувати більші витрати за кордоном і перераховувати кошти на іноземні рахунки. Опитані Delo.ua експерти вважають, що це може знизити потребу у посередниках та перевести частину таких операцій у легальний банківський сектор.
Нові ліміти для громадян
Ключова зміна для фізичних осіб – це підвищення сум, зокрема валютних, якими можна вільно розпоряджатися. Відтепер українці можуть купувати безготівкову іноземну валюту, банківські метали та іноземні цінні папери на суму до 200 тисяч гривень щомісяця, замість 50 тисяч, як це було раніше.
Для приватних осіб НБУ також запровадив окремі ліміти на валютні перекази за кордон. До 200 тисяч гривень на місяць дозволено перераховувати з валютного рахунку на рахунок адресата за межами країни. Окремо діє ліміт у 500 тисяч гривень на місяць для оплати витрат на проживання за кордоном, включаючи оренду житла. Такі платежі також можна здійснювати шляхом перерахування з рахунку на рахунок.
Для пересічних українців це своєчасне рішення, яке підвищує зручність розрахунків, зазначив у коментарі Delo.ua фінансовий планер IPlan Вадим Парньовий:
“Воно усуває потребу людей відкривати рахунки у шести-десяти різних банках лише для того, щоб штучно вписатися у встановлені ліміти при переказах або знятті готівки”.
Розширення ж прямих SWIFT-переказів та спеціальних лімітів на оренду є виразним елементом детінізації, вважає ексміністр економіки Богдан Данилишин, оскільки мільйони українців проживають та працюють одночасно в українській та європейській фінансових системах. Якщо легальні канали є вузькими, економічна діяльність переміщується в тіньові схеми – карткові P2P-перекази та посередницькі сервіси. Переведення цих потоків у прозоре банківське русло покращує якість фінансового моніторингу та є кроком на шляху до майбутнього членства в ЄС.
Які є послаблення для бізнесу
Для компаній та підприємницьких структур НБУ також підвищив певні ліміти. Зокрема, максимальна сума розрахунків гривневими корпоративними картками за кордоном зросла зі 150 до 400 тисяч гривень щомісяця. Ліміт на зняття готівки за кордоном збільшено з 17,5 тисяч гривень на тиждень до 140 тисяч гривень на місяць. В Україні ліміт на зняття готівки з гривневих рахунків для юридичних осіб підвищено зі 100 до 200 тисяч гривень на день.
Ще одна інновація – це право компаній, що належать до однієї бізнес-групи, передавати свої інвестиційні ліміти пов’язаним юридичним особам. За словами Богдана Данилишина, це надає великим холдингам можливість централізувати валютне казначейство, усувати зайві адміністративні перешкоди та ефективно керувати грошовими потоками.
Водночас експерт висловлює застереження щодо філософії «стимулюючої лібералізації», коли компанії отримують додаткові валютні права за підтримку армії чи створення корисних фінансових потоків. Хоча такий підхід може бути виправданим у воєнний час, у перспективі він не повинен ставати постійною моделлю, оскільки правила гри мають бути однаковими для всіх суб’єктів господарювання.
Варто зазначити, що крім цього, українським експортерам дозволили офіційно сплачувати штрафи, пені або бонуси іноземним контрагентам у розмірі до 10% від вартості поставленої продукції.
Чому ліміти підвищили саме зараз
Перегляд фінансових обмежень став логічним з огляду на зміну курсу валют та інфляцію. З 24 лютого 2022 року офіційний курс долара зріс із 29,25 грн до приблизно 45 грн у серпні 2026 року. Водночас через інфляцію сам долар за цей період втратив близько 14-15% своєї купівельної спроможності. Коли НБУ у серпні 2023 року встановив ліміт на придбання безготівкової іноземної валюти у 50 тисяч гривень на місяць, це за курсом 36,5 грн дорівнювало еквіваленту $1370. Тепер, коли гривня знецінилася, це лише $1116. Отже, тепер, після підвищення ліміту, українці можуть придбати понад $4400.
Раніше встановлені ліміти дозволяли українцям оперувати меншим обсягом товарів та послуг, ніж три роки тому.
Також однією з причин лібералізації стало накопичення значних фінансових ресурсів. На початок 2026 року валові міжнародні резерви сягали $57,3 млрд, а за прогнозами НБУ, завдяки регулярним траншам міжнародної допомоги, зокрема липневому перегляду програми EFF МВФ на $690 млн у межах загального пакета на $136,5 млрд, до кінця 2026 року валютні резерви України наблизяться до історичної позначки у 70 мільярдів доларів США.
Це фінансування надало Національному банку запас міцності для обережної спроби перейти від адміністративного утримання системи до більш ринкової моделі, вважає Вадим Парньовий.
“Раніше встановлені ліміти вже не відповідали реальній купівельній спроможності грошей. Для великого бізнесу це не є суттєвим послабленням, але для малих підприємців та звичайних громадян це рішення значно підвищить комфорт та мобільність. Раніше обмеження часто обходили через європейські платіжні сервіси, залишаючи комісії там. Нові правила допоможуть вивести ці розрахунки в легальне поле, отже, комісійні відрахування та податки залишатимуться в українській банківській системі”.
Проте, коментуючи вибір часу для цього кроку, Богдан Данилишин зазначає, що рішення НБУ не варто пояснювати лише великим обсягом резервів. Регулятор послідовно втілює затверджену ще у 2023 році стратегію пом’якшення валютних обмежень, адже заборони воєнного часу не можуть існувати безстроково, і з часом вони створюють викривлення, погіршують умови для бізнесу та стимулюють пошук обхідних механізмів.
Нагадаємо, що цей етап послаблень голова НБУ Андрій Пишний підготував після консультацій з МВФ. Скасування валютних обмежень залишається пріоритетом для регулятора з 2023 року, коли НБУ розпочав поетапний перехід до більш гнучкої валютної політики.