>
Фото: Офіс Президента України / www.president.gov.ua
“Укрзалізниця” може уникнути запровадження суворих заходів, якщо державний бюджет на 2027 рік виділить компанії в рамках PSO щонайменше 20 млрд грн з доплатою за PSO за 2026 рік, борг за єврооблігаціями буде врегульовано шляхом реструктуризації, а касовий розрив не перевищить 26 млрд грн, переконаний член наглядової ради компанії Анатолій Амелін.
“Порушення будь-якої з цих умов призведе до активації суворого пакету: скорочення основного персоналу на 15-20%, закриття збиткових маршрутів, що не є частиною державного замовлення, заморожування капітальних витрат (окрім безпекових), прискорений продаж активів”, – наголошується в аналітичному звіті “Що відбувається з Укрзалізницею?”, презентованому ним у четвер разом з першим заступником міністра інфраструктури Володимиром Шульмейстером, підготовленому Українським інститутом майбутнього (УІМ).
Зазначається, що якщо бюджетна підтримка “Укрзалізниці” цього року залишиться на рівні 16 млрд грн, то застосування жорстких заходів скоротить річний збиток до 6,1 млрд грн, тоді як збільшення PSO до 24 млрд грн дозволить утримати його в межах 5,1 млрд грн.
“Для розуміння бюджетних переговорів: 8 мільярдів гривень, утримані урядом, обернуться тисячами втрачених робочих місць та скасуванням десятків поїздів. Це не погроза – це реальна арифметика”, – підкреслили автори плану.
Вони додали, що якщо в поточному році з 16 млрд грн бюджетної підтримки компенсація операційних збитків становить лише 5,55 млрд грн, а решта – інвестиційна складова, то на 2027 рік необхідно передбачити все PSO за формулою “собівартість державного замовлення мінус тарифні доходи”, йдеться в документі.
У документі наголошується, що донарахування за 2026 рік має бути здійснене у IV кварталі, при цьому профільний комітет Верховної Ради раніше просив передбачити цю суму до 26 млрд грн. На 2027 рік, окрім 24 млрд грн у держбюджеті, пропонується передбачити передплачені регіональні контракти на приміські перевезення.
Автори аналітичного звіту зауважують, що в сфері пасажирських перевезень “Укрзалізниці” прибутковим є лише міжнародний сегмент, де очікується отримати близько 2,4 млрд грн у 2026 році, тоді як найбільш збитковим є приміський сегмент: середня поїздка на 46 км з вартістю квитка 15-20 грн при собівартості понад 300 грн, що призводить до збитків понад 10 млрд грн на рік. Витрати на пільговий проїзд мають покриватися місцевими бюджетами, проте фактичний рівень компенсації хронічно становить лише 15-20%.
Автори звіту уточнюють, що потенціал скорочення персоналу в УЗ обмежений через дефіцит кадрів, який вже оцінюється у 15-20%, а також через потребу в аварійному відновленні інфраструктури та забезпеченні безпеки в умовах війни. З початку війни кількість працівників УЗ скоротилася на 62,8 тис. – до приблизно 170 тис., проте компанія залишається найбільшим роботодавцем в Україні.
Водночас, пропонується отримати близько 4-5 млрд грн за рахунок завершення скорочення адміністративного персоналу на 25% та подальшого скорочення до 50% у сервісних функціях центрального офісу із перекваліфікацією частини працівників на дефіцитні робітничі професії.
Ще 1,5-2,5 млрд грн автори оцінюють як економію від оптимізації пасажирської мережі поза державним замовленням, зокрема шляхом зменшення частоти курсування хронічно малозавантажених нічних та дублюючих поїздів.
Додаткові 2-3 млрд грн передбачає запропонована антикризова модель за рахунок оптимізації ремонтів та мережі. Зокрема, капітальні ремонти пропонується зосередити на напрямках з доведеним трафіком, а до 1,2 тис. км інфраструктури законсервувати у “гарячому резерві” за узгодженням із Генеральним штабом України.
Комерційний блок, за оцінкою авторів, може забезпечити додатково 4,5-6 млрд грн. Йдеться про подальше застосування динамічного ціноутворення, продаж близько 370 тис. тонн брухту та розвиток супутніх вантажних сервісів.
Автори звіту заявили, що раніше заявлений ефект від динамічного ціноутворення у 6,9 млрд грн є завищеним, оскільки річна квиткова база становить 7,4 млрд грн, тож, за їхньою консервативною оцінкою, цей інструмент може забезпечити лише 0,3-0,5 млрд грн додаткових доходів на рік у вищезгаданій сумі.
Також у звіті пропонується переглянути портфель незавершеного будівництва, який за 2025 рік зріс на 98,5% – до 24,08 млрд грн: об’єкти, готовність яких перевищує 90% та які здатні генерувати грошовий потік, пропонується добудувати, а решту – законсервувати.
Щодо розвитку конкуренції та приватної тяги, то, на думку авторів, це є необхідною умовою залучення інвестицій в залізницю в обсязі приблизно $3 млрд на рік, проте це питання має вирішуватися після завершення війни.
“Ми писали це у 2018-2019 роках і не відмовляємося від жодного слова. В умовах воєнного часу цей важіль свідомо відсутній: оборонний фільтр та керованість мережі наразі мають пріоритет. Конкуренція – це відкладений горизонт після стабілізації, а не скасована ідея”, – йдеться у документі.
Щодо підвищення вантажних тарифів на 30%, яке відбулося з 1 серпня, то за заявленого брутто-ефекту від нього у 20-26 млрд грн на рік, з урахуванням можливого переходу 7-11 млн тонн (зі 161 млн тонн у 2025 році) на автотранспорт, чистий ефект може становити 17-19 млрд грн.
Як повідомлялося, у січні цього року “Укрзалізниця” відмовилася здійснювати купонні виплати на $45 млн за єврооблігаціями 2026 року зі ставкою 8,25% на суму $703,2 млн та єврооблігаціями-2028 зі ставкою 7,875% на суму $351,9 млн і заявила про намір розпочати комплексну реструктуризацію зобов’язань за облігаціями за участю фінансових та юридичних консультантів. Наразі власники євробондів відкинули пропозиції компанії, які, серед іншого, передбачали списання 20% номіналу, відстрочку до червня 2033 року, амортизацію з 2030-го, зменшення купону до 1,5% з поступовим відновленням до 7,75% з прив’язкою до вантажопотоків.
Основними передумовами припинення обслуговування боргу за єврооблігаціями компанія назвала триваюче скорочення доходів від перевезення вантажів на тлі зменшення їх обсягу, а також посилення атак на залізницю, загальна кількість яких у 2025 році (1195) перевищила сукупний показник за 2023-2024 роки.
У 2025 році “Укрзалізниця” зменшила виручку на 15,6% – до $2 млрд 189 млн, EBITDA – на 30,2%, до $293 млн, з яких $270 млн становила бюджетна підтримка. Відношення чистого боргу до EBITDA зросло до рівня 5,2.