Українські фінансові установи вже понад два роки активно розширюють кредитні портфелі, проте доступ до позик отримують далеко не всі. Банки ретельно аналізують прибутки та фінансову спроможність клієнтів, їхню кредитну історію, рівень заборгованості, а для підприємств — також показники стабільності.
Отже, кому банківські структури наразі надають перевагу при кредитуванні, а для кого отримання фінансування є більш складним завданням? Редакція PSM провела аналіз актуальних даних Національного банку України, банківських установ та державних програм на 2025-2026 роки, сформувавши профіль позичальника, якому банки найчастіше схвалюють кредитні заявки.
Фото: pexels.com
Кредитна активність банків зростає другий рік поспіль
За результатами 2025 року, обсяг чистих гривневих кредитів, наданих бізнесу та населенню, збільшився понад як на третину. У роздрібному сегменті приріст чистих гривневих кредитів становив 33,9%, а іпотечних — 35,8%. Основним стимулом для розвитку іпотечного кредитування, як і раніше, залишалася державна програма «єОселя».
У 2026 році тенденція до розширення кредитування збереглася. Згідно зі статистикою НБУ, у другому кварталі чистий гривневий кредитний портфель юридичних осіб збільшився на 9,4% порівняно з попереднім кварталом, тоді як у першому кварталі цей показник становив 6,3%. У річному вимірі зростання перевищило 30%.
Важливо зазначити, що банки нарощують кредитування без погіршення якості наявного портфеля. Станом на 1 липня 2026 року частка непрацюючих кредитів у банківській системі знизилася до 12,5% — найнижчого показника за майже 17 років. Для фізичних осіб цей показник дорівнював 10,1%, для бізнесу — 15%.
Слід враховувати, що зменшення частки непрацюючих кредитів (NPL) зумовлене не лише надходженням нових якісних позик, але й врегулюванням та списанням застарілих проблемних боргів. Зокрема, як інформував НБУ, наприкінці 2025 року державні банки анулювали понад 170 млрд грн старих непрацюючих активів.
Пріоритетні позичальники серед бізнесу
У корпоративному сегменті не існує єдиного «ідеального» розміру компанії. У 2026 році кредитування розширюється як серед великих, так і серед малих та середніх підприємств, проте банки виявляють особливу зацікавленість до сектору МСБ.
Згідно з результатами опитування НБУ за другий квартал, загальні стандарти кредитування корпоративних клієнтів суттєво не трансформувалися. Однак, на третій квартал банки планували переглянути вимоги на користь кредитів для МСП.
Деякі банківські установи також звітували про збільшення відсотка схвалення заявок від представників малого та середнього бізнесу, а самі позичальники отримали можливість залучати значніші суми.
Водночас, для банку недостатньо лише факту існування прибуткової компанії. Кредитору вкрай важливо розуміти:
- обсяг виручки та грошових потоків, які генерує компанія;
- рівень стабільності її бізнесу;
- наявне боргове навантаження;
- призначення запитуваних кредитних коштів;
- джерело, з якого підприємство планує погашати позику.
Це особливо актуально для довгострокового та інвестиційного фінансування. Чим довший термін кредиту, тим більше невизначеності бере на себе банк, що призводить до посилення вимог до позичальника.
МСП стають одними з ключових клієнтів
Умови кредитування для малого та середнього бізнесу поступово покращуються, починаючи з кінця 2025 року. Як свідчить Опитування про умови банківського кредитування НБУ, фінансові установи пом’якшували кредитні стандарти для МСП, гривневих та короткострокових позик, а також, у деяких випадках, вимоги до застави.
Однією з причин є зростання конкуренції між банками за клієнтів з високою кредитоспроможністю. Додаткову роль відіграють державні та міжнародні гарантійні механізми, які дозволяють кредитувати компанії, що не мають достатнього забезпечення у вигляді традиційної застави.
Отже, типовий бажаний позичальник у сегменті МСП — це вже не обов’язково компанія, яка володіє значним обсягом нерухомості для передачі в заставу. Набагато важливішими стають наявність реального бізнесу, прозорий cash flow та здатність своєчасно обслуговувати борг.
Найактивніше кредитування в певних галузях
Галузева структура кредитування також зазнає поступових змін.
Згідно з даними НБУ за другий квартал 2026 року, найстрімкіше зростали кредити підприємствам:
- будівельного сектору;
- металургії;
- машинобудування, включаючи оборонно-промисловий комплекс (ОПК);
- переробної промисловості.
При цьому кредитування активно зростає не лише в галузях, пов’язаних із поточним споживанням, а й там, де необхідні капітальні інвестиції та відновлення виробничих потужностей.
Окремим напрямом є оборонна промисловість та енергетика. У своєму огляді банківського сектору НБУ зазначає зростання частки кредитів, наданих оборонним підприємствам та проєктам з відновлення енергетичної інфраструктури.
У другому кварталі спостерігалося помітне зростання середньострокового корпоративного портфеля: за даними регулятора, найдинамічніший ріст показали кредити зі строком погашення від одного до трьох років.
Це свідчить про те, що банки все частіше готові фінансувати не лише обіговий капітал, але й розвиток бізнесу.
Хто з фізичних осіб отримує кредити
Ситуація з кредитуванням населення є дещо складнішою.
Національний банк України не публікує єдиного загальносистемного профілю, такого як «середній банківський позичальник — чоловік 37 років із зарплатою 40 тис. грн». Тому некоректно було б називати конкретний вік, стать чи дохід типового отримувача споживчого кредиту для всього українського ринку.
Натомість, критерії, що використовуються банками, чітко демонструють, які характеристики реально впливають на рішення про надання позики.
Наприклад, ПриватБанк надає кредити готівкою клієнтам віком від 21 до 65 років. Доступна сума розраховується індивідуально і залежить, зокрема, від кредитної історії, фінансової активності, наявних боргових зобов’язань та загальної оцінки платоспроможності клієнта. Наявність іншого кредиту сама по собі не призводить до автоматичної відмови.
В Ощадбанку віковий діапазон для отримання кредиту готівкою також становить 21-65 років. Банк вимагає надання документів про доходи за останні шість місяців, а доступна сума залежить від рівня офіційної заробітної плати.
Таким чином, у сфері масового споживчого кредитування банки насамперед оцінюють фінансову поведінку клієнта — стабільність його доходів, кредитну історію та поточний рівень заборгованості.
Найбільші шанси на отримання кредиту має особа зі стабільними регулярними доходами, без суттєвих прострочень у кредитній історії та без надмірного боргового навантаження.
Що банк перевіряє перед видачею кредиту
Точні скорингові моделі банків є внутрішньою інформацією та відрізняються між фінансовими установами. Проте базові принципи їх роботи є схожими.
- Дохід. Важливе значення має не лише його розмір, але й регулярність. Банк повинен бути впевнений, що після покриття поточних витрат та обслуговування наявних кредитів у клієнта залишатиметься достатньо коштів для погашення нового платежу.
- Кредитна історія. Наявність прострочень, попередні позики та дисципліна погашення безпосередньо впливають на оцінку ризику. ПриватБанк, наприклад, детально пояснює роль кредитної історії при оцінці клієнта.
- Поточне боргове навантаження. Наявність іншого кредиту не обов’язково призведе до відмови, якщо доходів достатньо для обслуговування всіх зобов’язань. ПриватБанк прямо вказує, що оцінює поточне навантаження клієнта.
- Фінансова активність. Банку важливо розуміти, наскільки зрозумілою та передбачуваною є фінансова поведінка клієнта.
- Забезпечення. Для споживчих кредитів застава часто не вимагається. Однак для іпотеки та великих бізнес-позик її наявність має значно більшу вагу.
Читайте популярне: На скільки банки збільшили кредитування у 2026 році — АУБ
Споживчі кредити залишаються основою роздрібного ринку
У сегменті роздрібного кредитування традиційно домінують незабезпечені позики. Згідно з оглядом НБУ за другий квартал 2026 року, ця структура зберігається.
Водночас банки продовжують конкурувати за платоспроможних клієнтів. За результатами опитування НБУ за другий квартал, вони дещо пом’якшили стандарти кредитування для іпотеки та споживчих позик, а відсоток схвалення заявок домогосподарств зріс. Фінансові установи також повідомили про зниження процентних ставок.
При цьому незабезпечений кредит для фізичної особи залишається значно дорожчим порівняно з корпоративним фінансуванням.
Для порівняння: за даними НБУ, середня гривнева ставка для бізнесу у другому кварталі становила 15,3% річних, тоді як приватні банки з іноземним капіталом кредитували в середньому під 13,5%.
Щодо конкретних роздрібних продуктів, ставка є значно вищою. Наприклад, за актуальними умовами «Кредиту готівкою» від ПриватБанку, процентна ставка становить 34% річних від залишку заборгованості, а реальна річна процентна ставка може досягати 40,48% залежно від тривалості кредитування.
Для порівняння, в Ощадбанку за стандартним кеш-кредитом процентна ставка коливається від 36% до 48% річних, залежно від суми позики. Комісія за надання кредиту відсутня.
У monobank після завершення пільгового періоду базова ставка за кредитним лімітом на картці становить 3,1% на місяць, або 37,2% річних номінально. Водночас реальна річна процентна ставка, яка враховує повну вартість кредиту згідно з встановленою методикою, становить 44,26%.
У Райффайзен Банку за кредитом готівкою для власників зарплатних карток процентна ставка коливається від 29,9% до 51,9% річних, а реальна річна процентна ставка, залежно від суми, терміну кредитування та наявності страхування, може становити від 34,9% до 72,2%.
Де можна побачити реальний вік позичальника
Найповніший відкритий демографічний зріз в Україні надає державна іпотечна програма «єОселя».
Однак її дані не можна автоматично екстраполювати на весь кредитний ринок: програма має пільгові категорії та власні критерії відбору, тому її аудиторія суттєво відрізняється від клієнтів кредитних карток або звичайних позик готівкою.
За даними «Укрфінжитла», середній вік позичальника програми «єОселя» становить 35 років. Найбільша вікова група — українці віком 26–35 років, на яких припадає 44% позичальників. Ще 34% — особи віком 36-45 років. Таким чином, 78% отримувачів таких іпотечних кредитів мають вік від 26 до 45 років.
Щодо розподілу за статтю, то актуальна статистика по всій програмі у відкритому доступі відсутня. Однак дані Ощадбанку, одного з основних учасників програми «єОселя», можуть слугувати орієнтиром.
Станом на жовтень 2025 року середній вік його позичальника за цією програмою становив 34 роки, 44% клієнтів були у віці 26-35 років. Чоловіки становили 65%, жінки — 35%. Важливо зазначити, що понад 56% позичальників банку становили військовослужбовці та представники силових структур.
Отже, ці цифри не вказують на те, що банки загалом надають перевагу кредитуванню чоловіків. Значний гендерний дисбаланс пояснюється насамперед специфікою самої програми.
Тож який він — позичальник, якому банк готовий сказати «так»
Якщо виключити специфічні вимоги окремих кредитних продуктів, то профіль фізичної особи, якій український банк готовий надати кредит у 2026 році, виглядає досить просто.
Це особа працездатного віку зі стабільними регулярними доходами, належною кредитною історією, помірним борговим навантаженням та фінансовою поведінкою, яка є зрозумілою для банку.
Для іпотечного кредитування вимоги вищі: необхідно мати достатні кошти для першого внеску та підтвердити здатність обслуговувати борг протягом тривалого періоду.
У корпоративному сегменті бажаний позичальник — це фінансово стійкий бізнес із прозорою звітністю, передбачуваним грошовим потоком та чітким розумінням мети використання кредиту. Розмір підприємства при цьому поступово стає менш визначальним фактором: банки дедалі активніше конкурують за клієнтів з числа МСП.
Таким чином, ключова зміна 2025–2026 років полягає не лише в тому, що банки почали видавати більше кредитів. Банки демонструють підвищений інтерес до кредитування, а конкуренція за платоспроможного позичальника посилюється. Водночас кошти першочергово отримують ті клієнти, чию здатність повернути позику банк може достатньо переконливо прогнозувати.