Зараз у столиці функціонує 7 автоматизованих референтних пунктів спостереження.
28 Серпня 2026, 15:29
Фото: kyivcity.gov.ua
Контроль за станом повітря
Представники Київської міської державної адміністрації та фахівці Фінського метеорологічного інституту (FMI) обговорили подальшу взаємодію у сфері контролю за якістю повітря та підсумки аудиту столичної системи, проведеного фінськими експертами у лютому 2025 року. Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Нарада відбулася в рамках спільного проєкту UFAIR (Urban Air Quality Improvement Project), який розпочався в листопаді 2024 року в Києві, Львові та Івано-Франківську. Проєкт реалізується Міністерством економіки та довкілля України та Фінським метеорологічним інститутом за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Мета проєкту – зміцнити потенціал українських національних та місцевих установ у наданні громадськості достовірної інформації про якість повітря. А також посприяти запровадженню ефективних заходів для зниження негативного впливу забруднення на здоров’я людей та довкілля.
«Для Києва надзвичайно важливо не лише фіксувати показники якості повітря, але й гарантувати їхню точність. Саме тому співпраця з фінськими експертами є цінною. Вона дозволяє отримати незалежну оцінку функціонування міської системи моніторингу повітря, виявити сфери, що потребують покращення, і поступово привести її у відповідність до європейських стандартів», – зазначив Валентин Мондриївський.
Він нагадав, що місто розбудовує власну систему спостереження за атмосферним повітрям з кінця 2020 року. Наразі у столиці функціонує 7 автоматизованих референтних пунктів спостереження. Вони розташовані на вулицях Архітектора Вербицького, Щусєва, Турівській, Китаївській, Харківському шосе, проспектах Європейського Союзу та Берестейському.
На пунктах автоматично здійснюється контроль концентрацій діоксиду та оксидів азоту, оксиду вуглецю, зважених частинок ТЧ10 та ТЧ2,5, а також озону. На двох пунктах додатково визначаються концентрації бензолу та важких металів – свинцю, арсену, кадмію та нікелю. Окрім цього, пункти спостереження здійснюють вимірювання радіаційного фону столиці.
У лютому 2025 року фахівці FMI провели аудит столичної системи моніторингу. Експерти перевірили відповідність станцій та процедур європейським вимогам, зокрема положенням Директиви 2008/50/ЄС. А також оцінили розташування пунктів спостереження, методи вимірювань, функціонування обладнання, калібрування, обробку та валідацію даних.
«За підсумками аудиту фінські фахівці представили Києву низку рекомендацій. Деякі з них вже були враховані. Зокрема, згідно з договором закупівлі від 8 липня 2026 року, було збільшено частоту калібрування: перевірку та налаштування обладнання – з одного разу на 6 місяців до одного разу на 3 місяці», – пояснив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Павло Іванов.
Під час зустрічі також було обговорено перевірку еквівалентності вимірювань зважених частинок. Її мета – переконатися, що обладнання, яке використовується на київських пунктах моніторингу, надає результати, співставні з результатами референтного методу. Для цього протягом місяця на одному з референтних пунктів будуть проводитися паралельні вимірювання. Отримані зразки будуть досліджені в референтній лабораторії FMI, а результати порівняють з даними автоматичних приладів. Така перевірка дозволить офіційно підтвердити, що обладнання забезпечує достатньо точні та надійні вимірювання відповідно до вимог Директиви 2008/50/ЄС.
Співпраця з Фінським метеорологічним інститутом буде продовжена. Вона має сприяти подальшому вдосконаленню столичного моніторингу якості повітря, підвищенню точності вимірювань та довіри до даних, які отримують кияни.
Раніше Інвестиційна рада міста Києва затвердила Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2027–2029 роки. Наступні 3 роки столиця комплексно зміцнюватиме безпеку, стійкість міських систем життєзабезпечення та відновлюватиме інфраструктуру, пошкоджену ворожими обстрілами.