Викладач ШІ в Big Money University та CEO Dronehub Вад Мельник поділився своїм баченням ролі штучного інтелекту в сучасному світі.
Штучний інтелект (ШІ) вже став невід’ємною частиною багатьох сфер, від піару та бізнесу до дизайну та моди. Однак, як і будь-яка нова технологія, ШІ викликає як захоплення, так і побоювання.
Дехто вважає, що ШІ вже зараз трансформує наше життя на краще, підвищуючи продуктивність і відкриваючи нові можливості. Інші ж побоюються, що неконтрольований розвиток ШІ може призвести до втрати робочих місць і навіть до краху цивілізації.
Вад Мельник, викладач ШІ в Big Money University та засновник компанії Dronehub, висловив свою думку щодо цієї теми.
Історично технологічні прориви стають очевидними лише з часом. Так, персональні комп’ютери чи смартфони, які колись були дивиною, сьогодні є невід’ємною частиною нашого життя, змінивши спосіб спілкування, роботи та розваг.
Чи стане штучний інтелект наступним таким проривом?
Сучасний світ переживає непрості часи: пандемія, логістичні проблеми, інфляція та міжнародна напруженість. Глобалізація робить ці виклики відчутними для всіх, впливаючи на світову економіку.
Незважаючи на початковий ажіотаж, інструменти ШІ ще не настільки досконалі, як їх часто представляють. Досягнення людського рівня інтелекту та здатності комплексно вирішувати проблеми — це ще довгий шлях. Проте, завдяки такій технології, як ChatGPT, багато компаній змушені інвестувати у власні ШІ-рішення. Швидкий розвиток та зацікавленість інвесторів свідчать про те, що ШІ незабаром може стати важливою підтримкою для бізнес-процесів.
«Можливості штучного інтелекту зростають експоненційно — від виконання простих автоматизованих завдань до складних алгоритмів, що дозволяють навчатися та ухвалювати рішення. Машинне навчання, обробка природної мови та комп’ютерний зір надали ШІ змогу виконувати завдання, які раніше вважалися виключно людськими. ШІ може аналізувати величезні обсяги даних з неймовірною швидкістю та точністю, керувати автомобілями та навіть створювати музику», — зазначає Вад Мельник.
Він навів приклад співпраці Dronehub з однією з найбільших залізничних компаній світу, де ШІ відіграв ключову роль.
Традиційно обслуговування понад 30 тисяч кілометрів залізничних колій вимагало щоденних перевірок від 12 тисяч працівників. Це був трудомісткий, неефективний і дорогий процес.
«Ми спільно розробили технологію, що використовує автономні дрони зі системами штучного інтелекту. Ці дрони здатні виявляти 16 типів залізничних аномалій, значно спрощуючи інспекцію. Після кількох років розробки ця технологія досягла понад 80% ефективності у більшості тестів. Цей прорив демонструє можливості ШІ у виконанні складних завдань і позиціонує його як життєздатну альтернативу ручній праці, потенційно заощаджуючи до 480 мільйонів доларів щорічно та дозволяючи автоматизувати 12 тисяч робочих місць», — розповів Мельник.
Людина чи машина?
Мельник також поділився досвідом автоматизації одного з відділів своєї компанії за допомогою ШІ.
«У нас, як і у багатьох молодих компаній, величезний потік запитів від потенційних клієнтів. Зазвичай це були електронні листи з проханням роз’яснити різні теми: використання дронів, інтеграція з сервісами, регуляторні обмеження. Відповіді на ці запити вимагали зусиль кількох співробітників, і за день відділ продажів міг відповісти лише на 7-10 листів», — зазначив фахівець.
Оскільки понад 95% інформації оброблялося людьми, іноді через втому чи відволікання виникали помилкові трактування. Кількість заявок значно перевищувала можливості команди, що призводило до відставання в роботі.
«Ми створили власну модель GPT, навчену на нашій корпоративній інформації, використовуючи технології IBM. Інтеграція з CRM через Zapier зайняла лише кілька вечорів. Результати були винятковими. Наша система ШІ генерувала точні відповіді за 20-30 секунд, що значно випередило нашу людську команду. За один день ми обробили 140 відкладених лідів, які не оброблялися місяцями. Ми перевели більшість передпродажних операцій на цю систему, залишивши лише одного співробітника для нагляду та налаштування», — говорить Вад Мельник.
Чи варто боятися штучного інтелекту?
ШІ може стати відповіддю на проблему нестачі робочої сили в країнах Заходу. Інвестиції в ШІ також підтримують економіку, яка страждає від фінансових криз та наслідків COVID-19. Наприклад, Німеччина планує збільшити державні витрати на розробку ШІ до 1 мільярда євро протягом двох років, а США інвестували 3,3 мільярда доларів у 2022 році, тоді як Китай — 13,4 мільярда.
Вад Мельник наголошує, що твердження про масову втрату робочих місць через ШІ не мають під собою підстав.
«Навпаки, дані показують, що чат-боти на основі ШІ можуть реально підвищити ефективність бізнесу. Це також стимулюватиме попит на мікрочіпи, центри обробки даних та технології на основі ШІ, які використовуватимуться дедалі більшою кількістю фахівців у різних галузях», — підкреслив він.
Повертаючись до кейсу з залізницею, Мельник додав, що компанія не тільки не планує звільняти жодного зі своїх 12 тисяч співробітників, а й створює фонд для їхнього розвитку та підвищення кваліфікації. Це дозволить працівникам виконувати більш креативні та інтелектуально складні завдання, тоді як рутинні процеси візьмуть на себе роботи та ШІ.
«Цей кейс ілюструє, як штучний інтелект може стати потужним союзником у розв’язанні нагальних проблем сучасності. Йдеться не просто про заміну людських зусиль, а про їх доповнення, що дозволяє людині зосередитися на інноваціях і творчості. Штучний інтелект — це маяк надії та свідчення людської винахідливості, що веде до більш ефективного, сталого і творчого майбутнього», — резюмував Вад Мельник.