Україна ризикує втратити 4,8 мільярда євро фінансування через невиконання 15 зобов’язань у межах Плану України.
За даними нового моніторингу консорціуму RRR4U, низка зобов’язань, визначених Планом України на 2025 рік та перше півріччя 2026 року, залишаються невиконаними. Це ставить під загрозу отримання значної суми міжнародного фінансування.
У серпні Україна частково виконала деякі зобов’язання із запізненням. Зокрема, були призначені судді Вищого антикорупційного суду, хоча це мало статися ще у 2025 році. Загалом виконання накопичених завдань може відкрити доступ до приблизно 2,8 мільярда євро.
Які умови залишаються невиконаними
Найбільша сума фінансування пов’язана з індикаторами, терміни виконання яких вже минули:
- Шість індикаторів за 2025 рік на суму 1,4 мільярда євро.
- Три індикатори за перший квартал 2026 року на суму 1,3 мільярда євро.
- Ще 2,1 мільярда євро залежать від виконання шести індикаторів за другий квартал 2026 року.
Серед невиконаних зобов’язань — зміни у сфері державної служби, прозорий відбір прокурорів, посилення незалежності наглядових рад державних підприємств, виконання Стратегії захисту прав людини, а також поступове відкриття ринків газу та електроенергії. RRR4U також зазначає повільне виконання зобов’язань, пов’язаних із фінансуванням Світового банку за програмою Development Policy Operation, яка має дванадцять окремих умов.
Чому це важливо для бюджету
У вересні розпочнеться місія Міжнародного валютного фонду для другого перегляду програми. Хоча структурні маяки, заплановані до кінця червня, вже виконані, подальші зобов’язання виконуються із затримками. Для України своєчасне виконання цих умов має пряме фінансове значення, оскільки від цього залежить надходження коштів від міжнародних партнерів, необхідних для підтримки державного бюджету в умовах війни.
Нагадаємо, уряд та парламент України не змогли вчасно виконати жодного з трьох ключових структурних маяків, запланованих на перший квартал 2026 року в рамках нової програми розширеного фінансування (EFF) від Міжнародного валютного фонду. Основною причиною зриву домовленостей стали відмова депутатів голосувати за непопулярні податкові ініціативи та політичне зволікання Кабміну з кадровими призначеннями.