Соціальне імпакт-інвестування: модний тренд чи спосіб вижити?
“Come on! Капіталізм, короткозорість, населення та руйнування планети” — 2017 року економічні кола збурила Доповідь Римського клубу з такою провокаційною назвою. У ній доводиться, що людство самознищиться, якщо не скоригує свого бачення добробуту. Ми не зможемо довго рости економічно за рахунок руйнації довкілля. Як же ставати успішними і при цьому бути частиною, а не антагоністом гармонійної екосистеми? Відповідь може бути в інструментах “нового просвітництва”, таких як соціальне підприємництво та імпакт-інвестування.
Шокові факти: яку ціну ми насправді платимо за добробут
Ми нераціонально розвиваємо економіку і розтринькуємо ресурси нашої планети. Це визнали вже цілі країни і суспільства. Саме тому зародилось і швидко пішло в ріст соціальне підприємництво, імпакт-інвестування, саме тому на слуху Цілі сталого розвитку ООН, міжнародні угоди щодо змін клімату, світові рухи захисту інтересів молоді та майбутніх поколінь.
Це шокує, але факт: за останні 150 років майже половина родючих земель планети зникла, як і майже 90% популяції риби. Цими даними автори доповіді Римського клубу Ернст Ульріх фон Вайцзеккер та Андерс Війкман доводять, що що фаза “порожнього світу” закінчилася ще у минулому сторіччі. В епоху “повного світу” примножувати гроші розвиток за рахунок природних ресурсів — це шлях самогубців.
Кратко и по делу в Telegram
IQ vs.WeQ
Щоб запобігти викликам сьогодення та наслідкам класичного капіталістичного підходу до управління планетою та її ресурсами недарма виникають соціальні підприємства, з´являються соціальні інвестори та інвестиції, як альтернатива до класичних капіталовкладень. Народжуються соціально-орієнтовані ініціативи з поворотніми фінансовими ресурсами, щоби не лише примножувати кошти, а використовувати та правильно розприділяти уже наявні, прагнути досягнути балансу між „швидкістю і стабільністю, між людиною і природою, між короткотерміновими та довготерміновими завданнями, між приватним та суспільним”.
Просвітництво, як вважають автори доповіді, нашого часу має полягати у захисті спільного багатства та прав природи, оскільки потреби та права індивідуума руйнують на даний час загальне право на стале, здорове та мирне існування. Балансу між приватним та спільним (планета Земля та її ресурси) на даний час нема, а отже, його може і не стати і між приватним та приватним, якщо обмежені ресурси зникнуть.
Екологічні та суспільні виклики донедавна були в зоні інтересу переважно громадського сектору. Нині ж превентивний підхід до загроз майбутнього дедалі частіше цікавить бізнес — як рятівний круг, який допоможе не втратити все.
Стає очевидним: щоби протистояти, конкурувати і не стати „рабами” своїх же розумних технологій та штучного інтелекту, варто працювати та посилювати своє WeQ, „Ми”-, а не „Я”-підхід до вирішення проблем та створення нового.
Соціальне підприємництво та імпакт-інвестування в Німеччині
З початку 2000-х років банки та фінансові інституції розробляють спеціальні програми для імпакт-вкладів, організації проводять дні імпакт-інвестування, вкладники шукають інформацію та можливості для соціального імпакт-інвестування. Проте аналітики свідчать, що сектор імпакт-інвестування в Німеччині перебуває в ранній стадії розвитку. Це нова ніша та нові ринкові можливості. Bertelsmann Stiftung підрахував, що в Німеччині на кінець 2015 року було здійснено імпакт-інвестицій в розмірі близько 70 мільйонів євро: незначна сума порівняно зі світовим розвитком у цьому секторі та викликами і потребами.
Якщо соціальне підприємництво генерує нові концепти, нетрадиційні рішення на соціальні виклики та створює інновації, то соціальне імпакт-інвестування підтримує ці концепти та інновації, сприяє їх втіленню та розвитку і таким чином укріпленню загального добробуту. Імпакт-інвестування — фундамент „екологічної економіки”.
6 фактів про німецький ринок соціальних інвестицій, імпакт-інвестування та соціальних бізнес-ініціатив
1. У Німеччині два основні фонди займаються імпакт-інвестуванням: Ananda Impact Ventures та Bonventure. Кошти вкладаються у такі теми як освіта, інклюзія, медичні послуги тощо.
2. Уже восьмий рік поспіль проводиться день імпакт-інвестування. 2020 року він запланований на 22 жовтня в Мюнхені. Згідно з даними Deutsche Bildung, тема імпакт-інвестування набуває все щораз вагомішого значення при ухваленні інвестиційних рішень. Це відображається у зростанні обсягів соціальних інвестицій та інтересу до них.
3. Існує низка ініціатив, які займаються питанням імпакт-інвестування. Наприклад Федеральна Impact Investing об´єднує 19 провідних організацій у сфері соціального підприємництва, соціального інвестування та сталого розвитку. Спілка вибудовує еко-систему імпакт-інвестування та генерує капітал для подолання суспільних викликів у Німеччині.
4. 14 німецьких спеціалізованих банків з орієнтацією на стійкість досягнули зростання близько восьми відсотків. 2018 року вони розпоряджалися вкладами клієнтів у розмірі 38,6 млрд євро.
5. Згідно з FinCompare, в Німеччині існує 4 найбільші сектори імпакт-орієнтованих підприємств та інституцій:
– товариства з метою оптимізації зайнятості (робочі місця, робочі процеси тощо);
– компанії з навчальними цілями (обмін знаннями, освіта);
– компанії з галузі охорони здоров’я (розробка нових методів терапії чи реабілітації);
– товариства зі сталим підходом до споживанням та довкіллям як основним пріоритетом (перерозподіл непроданої їжі, переробка пластику з морів тощо).
Існує чотири основні канали для вкладів в імпакт-інвестування в Німеччині:
– Прямі інвестиції: наприклад, на фондовому ринку іноді можна інвестувати безпосередньо в компанії з соціальним впливом.
– Соціальні та етичні банки: банки, які підтримують соціальні та екологічні соціальні підприємства. До таких банків, наприклад, належать Triodos Bank, EthikBank, GLS Bank, Steyler Bank або UmweltBank.
– Спеціалізовані фонди соціального інвестування: інвестиційні фонди, цільові інвестиції яких спрямовані на соціальні підприємства.
– Краудфандингові платформи та соціальні біржі: ethichub.com або Baum Vermögens.de.
Підхід соціальних підприємців та імпакт-інвесторів до ведення бізнесу базується на ефективному, справедливому та відновлюваному управлінні собою, ролями та ресурсами.
Не думаю, що людство прагне замінити себе технологіями та штучним інтелектом. Тож нам варто діяти спільно та використовувати інструменти соціального підприємництва та імпакт-інвестування, щоби мати місце на своїй планеті сьогодні і завтра.
В Україні імпакт-інвестори і соціальні підприємці вперше зберуться на конференції “Імпакт-інвестування: перший досвід і погляд у майбутнє” в Києві 27 лютого 2020 року.
Зареєструватися та придбати квиток на участь у заході
Источник: delo.ua
