Чи допоможе персональний бренд стати членом наглядової ради і що з ним буде після виходу з ради? Про це та інше в ефірі проєкту “Інсайдерські інсайти” розмірковував український політолог Микола Давидюк разом з ведучими — ментром персональний брендів Дмитром Мельниковичем та виконавчою директоркою UCGA Анастасією Бошко. Найцікавіші думки зібрали для вас у цьому тексті.
10 квітня управлінці Арсенал Страхування, Uklon, TERWIN, Епіцентр та інших великих компаній поділяться перевіреними бізнес-рішеннями, які сприяють розвитку бізнесу під час війни. Забронювати участь
Всі ми бренди
Персональний бренд — це те, що про тебе говорять в курилці. Ось ці 2-3 слова, коли не можуть згадати твоє прізвище або коли не можуть згадати, хто ти або чим займаєшся. Наша вартість на ринку залежить від того, що ці 3 слова означають.
Часто люди плутають позиціонування з брендингом. Думають, що те, що вони про себе говорять, і є їхнім персональним брендом. Але про це ніхто не знає. Наприклад, чи не всі українські компанії, якими володіють олігархи, на своїх презентаціях пишуть, що вони дуже рet-friendly, люблять society, всі дуже sustainable, але насправді в них зовсім інші бренди. А те, що вони пишуть про себе, — це їхнє позиціонування.
Треба створювати культуру бордів
Для наглядової ради важливі два аспекти: або ти профі в певній ніші, або маєш суперможливості з точки зору нетворкінгу. Тому політики часто йдуть в наглядові ради і їм там добре платять.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua
Можна взяти, наприклад, людину виключно за скіли. Але тоді важливим буде і релевантний досвід. А нетворкінг і скіли — це те, що може спрацювати разом.
Треба створювати культуру бордів. Бо корпоративна культура має кілька рівнів вище, ніж бізнесова і не тільки культура. Нам треба наблизитися до заходу, щоб ми говорили з ними однією мовою, щоб ми оперували поняттями, які їм зрозумілі.
Ноунейми, яким платять за лояльність
У наших наглядових радах багато хто вважає, що подія і досягнення — це те, що його призначили. І все, можна розслабитися. Максимум, чим він може запам’ятатися за час свого перебування там, — якимось скандалом.
Багато з тих, хто приходить у наглядові ради, намагається зайняти тиху позицію. І це проблема частини наших бордів. Там багато ноунеймів, яким платять високі зарплати за лояльність. Це політичні призначення. Часто це люди без біографії, які голосують за все, що їм скажуть.
Публічність і шеринг досягнень
Якщо ми говоримо про професійну людину, яка дбає про своє позиціонування, про імідж і те, де вона буде працювати після цього борда, перше, що її має цікавити, це публічність. Власне, що вона там робить, які її результати?
Друге — це шеринг досягнень. Бо часто для людей робота в бордах — це ефемерна зайнятість, за яку платять великі гроші при нульових часових затратах і при нульових скілах. Так, в деяких країнах так є. І в деяких наглядових радах в Україні, особливо в державних, так є. Тому якщо ми говоримо про успішного члена наглядової ради, він має бути дійсно відкритим, публічним, ділитися успіхами. І це може стати частиною його позиціонування, але не повинно бути самоціллю. Все-таки ефективні рішення всередині наглядової ради — це важливіше, ніж піар.
Коли в просторі бренду пустота, туди дуже легко заходить будь-який негатив конкурентів
Журналіст, політик, політолог, бренд-менеджер — тобто всі, хто мають ім’я в сьогоднішньому світі Tiktok, Youtube, Instagram завжди будуть заробляти більше. Адже те, як ти комунікуєш з людьми, важливо.
Чи цікаво людям дізнаватися про управління чи про різні рішення? Так, люди хочуть бути залученими. Я не пропагую гейміфікацію державного управління. Але на це варто зважати. Тоді якість корпоративної культури буде в рази вищою.
У нас ще немає успішних історій виходу з наглядових рад
У нас ще немає успішних історій про членів наглядових рад, які б вийшли з них нетоксичними. От перші, хто в це проінвестує, хто покаже, що вони працювали і над результатом наглядової ради для компанії, і над собою, створять цю рольову модель і покажуть приклад. І за цим прикладом підуть інші.
Бо зараз можна три терміни відсидіти в наглядовій раді, але тебе ніхто не буде знати. Це така рольова модель: тихенько відсиди, а потім тебе призначать замміністра чи керівником цього держпідприємства. І все буде гаразд.
Борд — командна гра, а не соло
Ти повинен розуміти, що маючи свій суперімідж і провальний борд, один раз тобі пробачать. Але з наступним вже все буде зрозуміло. Тому як персональний бренд, так і борд мають бути успішними. Бо не буде успішних членів бордів в неуспішних бордах і в неуспішних компаніях. Це все взаємозв’язано.
Персональний брендинг члена борду — це вхідний квиток. Але на виході все одно робитимуть висновки по ефективності вашого перебування в управлінні цією компанією.
Источник: delo.ua
