- Олександра Кай
Що об’єднує вишиванки, які носить перша леді України, свічки, що підкорюють міжнародні виставки, унікальні скретч-мапи та музичний інструмент, який захоплював Рея Бредбері? / Delo.ua
Що об’єднує вишиванки, які носить перша леді України, свічки, що підкорюють міжнародні виставки, унікальні скретч-мапи та музичний інструмент, який захоплював Рея Бредбері? Усі ці продукти — частина культурного коду України. Вони створені жінками, які не лише розвивають власний бізнес, а й популяризують українську ідентичність у світі. А ще ці жінки — переможниці грантової програми «СТВОРЮЙ!».
Українських підприємиць об’єднує не лише заснування компаній з винятковою продукцією-візитівкою України, але й прагнення розвитку попри виклики війни. Вони переможниці грантової програми «СТВОРЮЙ!», що покликана підтримати виробничий бізнес українок. Ініціативу започаткувало Міністерство економіки України за фінансової підтримки Ukraine-Moldova American Enterprise Fund. Програму реалізує KSE Foundation за комплаєнс-підтримки АТ «Ощадбанк» та експертної оцінки KSE Graduate Business School.
Серед наших грантерок — виробниця будинків на колесах, які продаються у 25 країн, виробниця ліфтів, які встановлюють по всьому Прикарпаттю, власниця ливарно-механізованого заводу, який робить деталі для металургійних гігантів. Попри руйнування, проблеми з логістикою та кадрами, перебої з електрикою та безпекові виклики ці підприємиці продовжують працювати, створювати робочі місця та сплачувати податки. Ми пишаємося кожною із них і готові всіляко підтримувати їхні зусилля
Юлія Свириденко перша віцепрем’єр-міністерка, міністерка економіки України
У межах програми кожна з 65 засновниць та власниць підприємств отримала грант до 15 тисяч доларів. Завдяки цим коштам переможниці змогли масштабувати свій бізнес, зокрема розширити лінійку продукції, автоматизувати виробництво, покращити якість товару або знизити його собівартість, а також вийти на нові ринки.
Такі ініціативи дають українським бізнесам можливість не лише закріпитися на внутрішньому ринку, а й представити свою продукцію за межами країни. Це допомагає зміцнити бренд України як держави з потужним промисловим та технологічним потенціалом
Тетяна Бережна заступниця міністерки економіки України
Серед понад 1000 розглянутих заявок від підприємиць з усієї України визначили бізнеси, що не лише мають великий потенціал для розвитку та експортні можливості, а й цікавий ідейний складник.
Кожна з учасниць програми «СТВОРЮЙ!» по-своєму унікальна, а сфери їхньої діяльності різні — від виробництва косметики, солодощів, одягу, прикрас та декору до продуктів будівельної та електротехнічної галузі
Світлана Денисенко директорка KSE Foundation
Розповідаємо, як саме грантова програма допомогла чотирьом унікальним виробництвам — Gaptuvalnya, Wood Mood, 1DEA.me та Центру бандури «Плеяда», а також їхні історії.
Вишиванки для першої леді і не тільки
Вишивані речі Gaptuvalnya відрізняються унікальним поєднанням сучасних фасонів та традиційних українських вишивок. Їх одягають перша леді Олена Зеленська, Катерина Осадча, Маша Єфросиніна, Jerry Heil, Tayanna, Євген Клопотенко та інші українські селебриті. Оригінальні вишиванки цінують і за кордоном — одяг бренду із задоволенням купують та носять іноземці.
Бренд вишиваного одягу Gaptuvalnya народився на Івано-Франківщині. Ще дитиною Наталія Гергелюк захоплювалася вишиванками, які її мама та бабуся одягали на свята. Вже дорослою вирішила, що етнічний одяг доречний кожного дня та всюди. Згодом ця ідея стала частиною філософії її бренду. У 2018 році вона розпочала власну справу. На той момент традиційний одяг ще не мав великої популярності, а той, що був на ринку, не влаштовував підприємицю, тож Наталії Гергелюк вдалося запропонувати щось нове.
Війна зруйнувала всі процеси та ланцюги постачання сировини, але водночас підвищився попит на етніку. Компанія продовжила роботу, довго трималась на запасах, перш ніж налагодити наново постачання сировини, але згодом відновила всі процеси. Сьогодні бренд працює над тим, аби збільшити частку продажів на закордонних ринках, адже іноземці уподобали естетику виробів.
«У мене на робочому столі завжди два види джерел натхнення: книжки, альбоми, фотографії, старі журнали з орнаментикою та етнографічними дослідженнями, а також архівні та сучасні колекції світових та українських фешн-медіа. Під час створення нових моделей я поєдную старовинну українську культуру з елементами люксу, фешн, кутюр, аби залишити етнічний код, але подати його так, як потребує сьогодення», — пояснює засновниця бренду Наталія Гергелюк, як народжується її унікальний продукт.
Успіх зумовлений також кропіткою роботою. Виробництво вишиваного одягу — довготривалий процес, що передбачає багато ручної роботи. Наприклад, у Gaptuvalnya не дозволяють собі масового розкрою: кожну одиницю кроять вручну для збереження симетрії та ідеального розташування малюнка. Це сповільнює виготовлення, але дає змогу бренду дотримуватися високих стандартів якості кінцевого продукту.
Вишивальна машина Tajima. Фото: з особистого архіву героїні
Вишиванка Gaptuvalnya. Фото: сайт Gaptuvalnya
Вишиванка Gaptuvalnya. Фото: сайт Gaptuvalnya
Вишиванка Gaptuvalnya. Фото: сайт Gaptuvalnya
Засновниця Gaptuvalnya Наталія Гергелюк. Фото: з особистого архіву героїні
Пришвидшити виробничі процеси вдалось завдяки професійній вишивальній машині Tajima із розширеним полем для вишивки. Кошти на її придбання компанія отримала у межах грантової програми «СТВОРЮЙ!».
«Обладнання оптимізує стикування орнаментів, що впливає на швидкість виконання роботи вишивальницею. Це дозволяє суттєво зекономити час виробництва, а врешті — збільшити кількість виробленої продукції», — розповідає Наталія Гергелюк.
Екологічні свічки, що пахнуть Україною
Українські свічки у дереві Wood Mood дійсно унікальний декор — такого немає ніде у світі. Дизайн продукту має патент, а його самобутню естетику відзначають експерти на міжнародних виставках. Оскільки для унікальних підсвічників використовують цілісні колодки з дерев, жодна із свічок не повторюється та існує лише в єдиному варіанті. Для виготовлення свічок беруть лише натуральну екологічно чисту сировину: дерево, віск, глину та ефірні олії. А ще цей товар багаторазовий, оскільки основу з дерева легко перезарядити особливим рефілом.
Бренд Wood Mood заснувала Анастасія Бурзі з чоловіком 2019 року у Харкові. На створення продукту пару надихнула «фінська свічка» — техніка розпилу дровини, завдяки якій вона може горіти із середини. Зрозумівши, що справжніх свічок у дереві на ринку немає, подружжя розпочало власну розробку. Згодом запатентували унікальну конструкцію підсвічників з цілісних брусків та глиняним дном. Масове виробництво стало викликом, оскільки ніхто не мав досвіду у виготовленні такого продукту і готових рішень ринок не мав. Бурзі самостійно розробляли технологію, підбирали інструменти для роботи, шукали найкращу сировину та відповідних постачальників.
Війна знищила майже всі здобутки Wood Mood, але згодом компанія відновила виробництво. Географія продажів вже охоплює кілька країн: Україну, США, Швейцарію, Британію, Нідерланди і, неочікувано, Гану. Плани бренду на майбутнє зосереджені на розширенні асортименту продукції та підкоренні міжнародних ринків. Наразі компанія фокусується на виході на ринок США, щоб підвищити упізнаваність бренду Made in Ukraine і збільшити експортну виручку.
Виробництво таких свічок специфічне — його засновники компанії вибудовують самотужки, адже не існує повністю готового обладнання для виготовлення свічок у дереві. «Наприклад, один із важливих етапів — правильна підготовка дерева, що допомагає запобігти розтріскуванню та зберегти природну красу матеріалу. У цьому процесі ми застосовуємо різні техніки та навички, запозичені з різних сфер виробництва — від столярного ремесла до свічкарства», — розповідає співзасновниця Wood Mood Анастасія Бурзі.
Виробничу схему доводиться розробляти самостійно, адаптуючи її до продукту. Оптимізація процесів неможлива без різних видів обладнання — його вдалося придбати у межах грантової програми «СТВОРЮЙ!». Анастасія дізналася про проєкт із соціальних мереж, подала заявку та перемогла у відборі. На отриманий грант підприємиця закупила верстак, фрезу, 3D-принтер, промисловий осушувач повітря та інше необхідне оснащення.
Придбане обладнання. Фото: з особистого архіву героїні
Виробничий процес. Фото: з особистого архіву героїні
Свічки Wood Mood. Фото: з особистого архіву героїні
Свічки Wood Mood. Фото: з особистого архіву героїні
Співзасновниця Wood Mood Анастасія Бурзі. Фото: з особистого архіву героїні
Засновники Wood Mood Анастасія та Андрій Бурзі. Фото: з особистого архіву героїні
Нове обладнання придбане коштом гранту «СТВОРЮЙ!» покращило процеси R&D та допоможе компанії пришвидшити виробництво нових продуктів без залучення підрядників, що підвищить стабільність і зменшить ризики затримок.
«Завдяки пришвидшеному R&D на виставку Shoppe Object у Нью-Йорку на початку лютого ми змогли привезти вже нові продукти та отримати на них замовлення. Це стало значним досягненням. Раніше розроблення забирало набагато більше часу, що уповільнювало впровадження нових ідей. Для нас було критично важливо оптимізувати саме цей процес, який став можливим, зокрема, завдяки грантовій програмі «СТВОРЮЙ!», — підкреслює Анастасія Бурзі.
Інструмент, яким захоплювався Рей Бредбері
Бандура — унікальний музичний інструмент, виключно українська народна розробка, яка сформувалася і розвинулася саме в українській музичній традиції. Від інших струнно-щипкових інструментів бандура відрізняється більшою кількістю струн, що дарує багатий звук і широкі гармонійні можливості, а також унікальною технікою гри. Звучання бандури захоплювало та продовжує вражати світових митців.
В Україні залишилось дуже мало виробників цього особливого інструменту, один із таких працює у Чернігові. Родина Кунденків врятувала від забуття унікальну технологію з виробництва бандур чернігівського типу, придбавши обладнання старої музичної фабрики та відродивши давні креслення.
Десять років тому родина Аліни Кунденко дізналася, що стара Чернігівська музична фабрика розпродає обладнання, зокрема і для виготовлення бандур. «Ми зрозуміли, що з припиненням існування фабрики, продажем унікальних інструментів та розпуском спеціалістів буде втрачена і сама технологія, а отже, ціла епоха існування цього національного музичного інструменту», — згадує Аліна.
Подружжя вирішило заснувати проєкт з відновлення виробництва бандур — викупили обладнання та залучили до роботи технолога, що працював на музичній фабриці. Крок за кроком відновили креслення і технологію з виробництва музичного інструмента. Почали з дрібносерійного виробництва, а згодом розширилися.
Після початку повномасштабного вторгнення Центр бандури «Плеяда» потрапив в окупацію. Після деокупації почав відновлювати свою діяльність. Наразі основні покупці інструмента — музичні школи та професійні бандуристи. Здебільшого чернігівські бандури купують в Україні, але є й закордонні замовлення: інструменти вже відправляли до Німеччини, Польщі, Литви, Швейцарії та Канади. Навіть є запит на постачання бандур від діаспори США. Серед планів на майбутнє — збільшити обсяг виробництва бандур удвічі, а ще заходи з популяризації цього музичного інструмента.
«Чернігівська бандура завжди вважалася найкращою. Її корпус виготовляється з цільної деревини — верби або тополі, що забезпечує глибоке звучання інструменту. Перед використанням деревину готують кілька років: спершу сушать природним методом, згодом досушують за спеціальними режимами. Це також дає високу якість звуку. Наостанок використовують спеціальний лак, який правильно взаємодіє з деревиною. Це додає додаткову дзвінкість звуку», — розповідає директорка виробництва у Чернігівському центрі бандури «Плеяда» Аліна Кунденко.
Цю технологію зберегли завдяки майстрам, які свого часу працювали на Чернігівській музичній фабриці, та вдосконалили за допомогою сучасного обладнання і матеріалів. Втім довгий час на виробництві використовувалась здебільшого ручна праця. Це зумовлювало тривалі строки виготовлення та неможливість забезпечити повну уніфікацію всіх музичних інструментів за точністю розмірів.
Автоматизувати виробничі процеси вдалося завдяки високотехнологічному фрезерувальному верстату із ЧПУ для оброблення дерева Javelin 1525 SERVO+ATC. Його підприємиця закупила, отримавши грант у межах програми «СТВОРЮЙ!». Обладнання допомогло покращити якість продукції, скоротити час на виготовлення музичних інструментів та збільшити швидкість виконання замовлень.
Фрезерувальний верстат Javelin 1525 SERVO+ATC. Фото: з особистого архіву героїні
Чернігівська бандура "Плеяда". Фото: з особистого архіву героїні
Чернігівська бандура "Плеяда". Фото: з особистого архіву героїні
Директорка виробництва у Чернігівському центрі бандури "Плеяда" Аліна Кунденко. Фото: з особистого архіву героїні
«Завдяки придбаному на кошти гранту «СТВОРЮЙ!» верстату ми можемо більш якісно виготовляти корпус бандур, голову, шимсток та підструнники — досягли найвищої точності у виготовленні кожного дерев’яного елемента бандури. Усі інструменти уніфіковані, чого не можна було реалізувати виключно ручною працею. Таким чином суттєво покращилась якість заготовок та скоротився час на виготовлення бандур», — пояснює підприємиця.
Завдяки впровадженню у виробничий процес нового фрезерувального верстата вже є конкретні результати: окрім значного підвищення якості бандур, виробничий цикл скоротився утричі. «Це прекрасна ініціатива для розвитку бізнесу, очолюваного жінками. Я вирішила взяти участь у грантовій програмі й дуже вдячна за підтримку нашого виробництва. Проєкт «СТВОРЮЙ!» надав нам додатковий поштовх та можливість для подальшого розвитку», — коментує прогрес Аліна Кунденко.
Унікальні пазли, що підкорили світ
Понад 12 років скретч-мапи, постери та пазли 1DEA.me надихають людей подорожувати й досягати мети. Продукція українського бізнесу відома у всьому світі — за час існування компанії її товари продавалися у 65 країнах. Мапи світу, на яких можна позначати вже відвідані локації, продавали й раніше. Втім на світовому ринку ніколи не було настільки якісного продукту. Використанням найкращої сировини, майстерним виконанням та увагою до деталей 1DEA.me випередила конкурентів та зробила свій товар продуктом №1 у світі у цій категорії.
Останнє впровадження 1DEA.me — скульптурні пазли з картону Cartonic, що дозволяють зібрати тривимірні моделі культових особистостей, пам’яток культури, тварин тощо. До війни компанія співпрацювала з майже 20 дистриб’юторами у різних країнах, а завдяки запуску цього бренду показник виріс майже удвічі. Втім, міжнародні мережі вимагають у виробників певного паковання продукції, а отже підприємці мають закуповувати спеціальне обладнання для цього.
У 2012 році, бажаючи подарувати чоловіку Микиті щось таке, що надихає, Ксенія Фурсова знайшла в інтернеті китайську скретч-мапу. Продукт виглядав неякісно, а українських аналогів вона не знайшла. Це навело подружжя на думку заповнити цю нішу на ринку. Вони вклали у бізнес подаровані на весілля гроші та запустили виробництво: замовили скретч, папір і ламінацію, знайшли друкарню, розробили дизайн тощо. Поступово розробляли нові продукти та підключали нові торговельні точки — за чотири роки мапи та постери 1DEA.me вже продавалися у 65 країнах.
Після повномасштабного вторгнення виробництво на деякий час зупинилось: як і для всіх, для 1DEA.me пріоритетом була безпека команди. Відновлюючи робочі процеси, зафіксували зниження попиту і вирішили зосередитись на зовнішніх ринках. Ще до війни компанія співпрацювала з іншими країнами, тож продовжила це робити, але з більшим фокусом уваги.
Завдяки грантовій програмі «СТВОРЮЙ!» 1DEA.me придбала термозбіжну машину та термотунель. «Конкретний запит на обладнання для пакування продукції нового бренду був сформований давно. Ми знали, яке саме устаткування потрібне, скільки воно коштує і які можливості відкриє для нашого бізнесу», — розповідає співзасновниця компанії 1DEA.me Ксенія Фурсова. Тож коли побачила новину про запуск проєкту «СТВОРЮЙ!», підприємиця не вагалась із заявкою.
Придбане обладнання. Фото: з особистого архіву героїні
Виробництво 1DEA.me. Фото: з особистого архіву героїні
Виробництво 1DEA.me. Фото: з особистого архіву героїні
Пазли з картону 1DEA.me. Фото: з особистого архіву героїні
Пазли з картону 1DEA.me. Фото: з особистого архіву героїні
Пазли з картону 1DEA.me. Фото: з особистого архіву героїні
Співзасновниця компанії 1DEA.me Ксенія Фурсова. Фото: з особистого архіву героїні
За словами Ксенії, придбання обладнання коштом гранту «СТВОРЮЙ!» має критичне значення для бізнес-моделі компанії та надає виробництву низку переваг. Впровадження термопакування відкрило нові ринкові можливості, зокрема у Саудівській Аравії та США, де важливі мережі, як-от Urban Outfitters і Costco, вимагають додаткового захисту продукції. Це не тільки покращило захист від впливу навколишнього середовища, але й знизило кількість рекламацій.
Термопакування зменшило витрати на логістику та перепакування, особливо у країнах на кшталт Ізраїлю, де пошкоджене паковання призводить до утилізації товару. Нове обладнання оптимізувало виробничі процеси, зменшивши витрати, а покращений вигляд продукції підвищив її сприйману якість і зміцнив репутацію бренду.
Програма «СТВОРЮЙ!» є важливим кроком до розвитку жіночого підприємництва в Україні. Грант допоміг бізнесам масштабувати виробництво, пришвидшити робочі процеси та презентувати українську продукцію на нових ринках. Інвестиції також допомагають розвитку стійкості економіки України у ці складні часи.
Успіх Gaptuvalnya, Wood Mood, 1DEA.me та Центру бандури «Плеяда» доводить: навіть у найскладніші часи українські підприємиці здатні розвивати свою справу та створювати якісний продукт, що гідно представляє країну в усьому світі.
Источник: delo.ua
