-
Леся Соловчук
кореспондентка розділу "Нерухомість"
Виконавчий директор Реєстру збитків Маркіян Ключковський
Міднародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, вже восени розширить свій функціонал для 31 категорії постраждалих. Хто може податися, яка процедура і коли чекати результатів – розповів в інтервю Delo.ua Виконавчий директор реєстру Маркіян Ключковський.
Міжнародний реєстр збитків працює п’ятий місяць. Як він змінився за цей час і скільки українців вже подали заяви на відшкодування?
– Сьогодні в реєстрі доступна для подачі одна категорія – щодо руйнування житла. Спочатку після запуску пілотного проєкту 2 квітня ми відкрили можливість подання в неширокому режимі – для тих, хто скористався програмою “єВідновлення” і має акт обстеження від органу місцевого самоврядування. Насправді ми хотіли пересвідчитись, що всі системи злагоджено працюють. Адже ми будуємо подібний механізм з нуля і мусимо постійно його тестувати.
Минулого тижня відбувся один з наших великих апдейтів – ми зняли обмеження щодо обов’язкового використання “єВідновлення”. Тепер кожен власник майна, що постраждало від війни, може податися безвідносно до того, де знаходиться його житло. Навіть на окупованій території чи в зоні бойових дій – це також важлива частина, якої не було раніше.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua
За цей час ми встигли укріпити нашу цифрову систему, зважаючи на зворотній зв’язок від заявників. Наприклад, ми зрозуміли, що через мобільний телефон не так зручно подавати заяви, як ми собі уявляли. Адже якщо потрібно додавати велику кількість файлів, набагато простіше це робити зі стаціонарного комп’ютера.
Тому ми переключили всю увагу на портал, а мобільний застосунок став у першу чергу кабінетом користувача, де людина може перевірити статус заяв, отримати повідомлення. Разом з тим, портал Дія доступний з будь-якого пристрою, в якому є Інтернет, тож якщо комусь зручно заповнити і подати заяву з телефону чи планшета – це також можна зробити.
Паралельно з цим ми працюємо над розширенням функціоналу – впровадженням нових категорій. Інший наш великий апдейт – те, що на початку липня було прийнято правила подання заяв у 12 нових категоріях і ухвалене рішення про початок підготовки до їх запуску – над впровадженням цих категорій ми зараз працюємо. Наприкінці літа – на початку осені зможемо на практиці їх реалізовувати.
Загалом за ці чотири місяці подали заяви на компенсацію понад 7 тисяч постраждалих українців – приблизно стільки ми й очікували. Бо розуміємо, що послуга нова і це лише початок шляху: потрібен час, щоби маховик розкрутився.
Зараз у нас кілька сотень заяв на день: після того, як ми розширили функціонал 25 липня, попит на послугу значно зріс. Люди, які не мали можливості скористатись програмою “єВідновлення”, побачили цю можливість і подаються в Реєстр.
Що буде включено в 12 нових категорій?
– Цього разу йдеться вже не лише про майно людей, а й про нематеріальні втрати, а також про шкоду, завдану критичній інфраструктурі.
Ми очікуємо найбільше заяв від постраждалих в категорії ВПО (внутрішньо переміщених осіб). Також готуємо можливість подання заяв щодо втрати життя, і зникнення безвісти близьких членів сімʼї.
Втрата здоров’я, поранення, усе, що ми називаємо загальним поняттям “воєнні злочини” – тортури, сексуальне насильство, позбавлення волі, примусова депортація – входить в наступний пакет категорій, які будуть відкриті для подання наприкінці осені.
У числі 12-ти, які ми доопрацьовуємо, входить і низка категорій, що пов’язані з власністю. У тому числі – це подання заяв щодо руйнування площ загального користування у багатоповерхових будинках (ліфти, сходові клітки, коридори, горища тощо). Адже власник майна може подати лише щодо своєї квартири, але те, що в багатоквартирному будинку – теж важливо. Тут подавати скарги зможуть ОСББ, жеки, інші організації, які утримують ці території.
Важлива категорія у “групі 12” – це критична інфраструктура. Тут подаватися можуть держава і юридичні особи – власники об’єктів, які постраждали, безвідносно до форми власності.
Як можна визначити збитки щодо нерухомості, яка розташована на тимчасово окупованій території чи в зоні бойових дій, куди немає доступу експертам?
– У нас є два етапи. По-перше, ми збираємо інформацію від самих заявників – від фото до документального підтвердження. Проблема для окупованих територій – у людей часто навіть фотографії нинішнього стану нема, бо люди втікали і жодного разу могли не бачити, в якому стані їх квартира.
Другий етап – зовнішня інформація. У першу чергу йдеться про супутникову фотографію. Вона дає зрозуміти, в якому стані майно. Навіть якщо подивитись на прості Google Maps – там вже є оновлення багатьох даних, той же Маріуполь, Горлівка, Бахмут, де руйнування очевидні – їх можна легко побачити.
Допомагає те, що ми підходимо до цього з точки зору Big Data. Ми маємо можливість групувати заяви в групи за локацією. Наприклад, якщо ми бачимо, що по одній заяві будинок розвалений, можемо застосувати і до інших квартир в цьому ж будинку.
Щодо оцінювання зруйнованого майна може стати в нагоді інформація про те, скільки воно коштувало у довоєнний час – наприклад, якщо зберігся договір купівлі-продажу квартири чи будинку. Так само і щодо пошкодження житла: якщо хтось зробив ремонт і відновив житло – є можливість довести квитанціями, скільки цей ремонт коштував.
Також є загальноприйнята методика експертних оцінювань, коли є можливість досліджувати довоєнний ринок і доходити до висновку, скільки у цьому населеному пункті квартира в середньому коштувала за квадратний метр. Це дуже усереднено, але дає можливість підрахувати, скільки коштує втрачене житло, особливо якщо йдеться про повне руйнування.
Наразі на першому етапі ми збираємо якомога більше інформації. Потім компенсаційна комісія з огляду на дані від заявників, на експертну оцінку дійде до висновку, як компенсовувати витрати: чи буде загальна вартість зруйнованого житла, чи буде орієнтир по регіонах, в залежності від типу і класу нерухомості.
Як оцінити моральні збитки для ВПО, втрати життя близьких людей?
– Про це дещо зарано говорити. Це робота майбутньої компенсаційної комісії, яка повинна визначити стандарти компенсації зокрема в таких масових категоріях. Суто з людської точки зору, визначення розміру компенсації за втрачене життя – це складна історія. Ймовірно, буде визначена певна сума, яка складатиме компенсацію.
Важко уявити, як можна по-різному оцінювати вартість життя людей. А тут йдеться про загибель і мирних жителів, і військових, і правоохоронців, лікарів, які за характером роботи мають підвищений ступінь небезпеки. Проте для цілей подання до Реєстру ніякої різниці немає. Ми вважаємо, що однаково і цивільні, і військові стають жертвами російської агресії.
Компенсація ВПО, ймовірно, також може бути визначена як стандартна сума – але це теж має встановити майбутня компенсаційна комісія.
Щодо компенсації шкоди здоров’ю, це категорія з наступного пакету, який ми готуємо – вона також буде дуже великою. Сьогодні ми зосереджені на чіткому виписуванні – що ж таке серйозна шкода здоров’ю. Зрозуміло, що сюди потраплятиме шкода, яка стає постійною для здоров’я – наприклад, втрата кінцівки. З іншого боку це випадки, коли людина потребує госпіталізації, операції чи тривалого лікування. Разом із тим, подряпини, синяки, чи, скажімо, простий струс мозку можуть не потрапити у цю категорію.
Що можна сказати конкретній людині, яка подала заявку: скільки часу потрібно для перевірки інформації, коли вона приблизно зможе отримати компенсацію?
– Це одне з найскладніших питань – коли. Ми повинні бути чесними з людьми: це не буде швидко, процес буде вимірюватись у роках. Важко уявити конкретну дату, адже ми певною мірою “винаходимо велосипед”, розробляючи нові підходи в створенні компенсаційної комісії. І не знаємо, скільки загалом буде заявників. Якби йшлося про 100 чи 1000 завя, це була б одна історія. Але ми говоримо про мільйони постраждалих від війни. У цьому контексті швидких рішень не буває.
Проте так само ми мусимо бути твердо закликати людей подавати заяви, нагадувати, що варто витратити півгодини часу на те, щоб заповнити заяву, поки свіжі спогади. Це розумна інвестиція в те, щоби сформувати доказову базу глобальних руйнувань в Україні і свого власного кейсу. Заява точно нікуди не зникне.
Ми закликаємо не шкодувати часу, а ми будемо робити все, щоби процес пришвидшити. Але знову ж таки маємо бути чесними – це не буде завтра чи через місяць.
До речі, серед прийнятих нещодавно нововведень є правило про залучення представників. Тобто кожна людина чи юридична особа може призначити представника, який від її імені зможе подати заяву до реєстру через “Дію”. У найближчі місяць-півтора цей інструмент буде реалізовано.
Для чого це потрібно? Людина може захотіти доручити право подання адвокату або родичу, який краще розуміється на технічних нюансах. Те саме стосується юридичних осіб. Зрозуміло, що генеральний директор чи виконавчий директор не буде цим займатися – він може доручити юристу чи адвокату компанії внести дані в реєстр. Це може полегшити для всіх роботу.
Продовженням цього функціоналу є те, що батьки як законні представники отримують автоматичне право подання заяв за своїх неповнолітніх дітей. Третій момент – те, що ці правила передбачають можливість подання заяв через ЦНАПи – це для тих, хто з якихось причин не хоче чи не може користуватися “Дією”. Відповідно тоді співробітник ЦНАП може допомогти подати заяву до реєстру. Звичайно, “Дія” дуже популярна в Україні, але далеко не всі нею користуються.
– Чи є прогнози: скільки ще може податися людей на наступному етапі “12 категорій”? Скільки може бути загалом заявників?
У цій групі не тільки фізособи, там вже і про бізнес, і про державу. Масштаби очікуваних заяв відповідають масштабам війни. Якщо говорити про людей, то лише категорія ВПО – це мільйони постраждалих. Теоретично всі можуть податись, навіть ті, хто не зареєстрований в українському реєстрі вимушених переселенців.
Щодо кількості загиблих немає офіційно опублікованої статистики, але зрозуміло, що ми говоримо про десятки тисяч. У реєстрі зниклих безвісти, наскільки нам відомо, понад 40 тисяч осіб – також великі масштаби.
Значні втрати і по об’єктах нерухомості та інфраструктури – там будуть великі і складні заяви.
Загалом, за нашими очікуваннями, може податися 6-8 мільйонів заяв. Маємо розуміти, що з одного боку від війни постраждав кожен у тій чи іншій мірі. Але ми керуємось міжнародним правом і виходимо зі стандартів, що може бути компенсовано. Тому у нас прийнятий перелік категорій заяв, доволі детальний – і про матеріальні збитки, і про нематеріальні, як від людей, так і від держави та бізнесу. Якщо людина не зможе довести відповідність категорії, в якій вона подає заяву, вірогідно така заява може бути відхилена якщо не зараз, то на етапі компенсаційної комісії.
Коли буде запущена процедура реєстрації збитків для бізнесу?
-Вже у “групі 12 категорій” починаємо з відносно простого – це втрати щодо інфраструктури і майна юридичних осіб, тобто це стосуватиметься і бізнесу.
Далі на порядку денному пакет нових категорій, в який входять ті, що ми називаємо “бізнес-клеймами”, де йдеться про втрати власне бізнесу – у зв’язку з руйнуванням активів, з втратою їх контролю через те, що вони розташовані на тимчасово окупованій території. Також це і втрати, пов’язані з витратами на евакуацію і релокацію бізнесу – для тих, хто зміг це зробити. Тут ми говоримо про економічну, грошову складову.
Подати заяву в категорії “бізнес-клеймів” можна буде наприкінці осені. Ми серйозно просунулися у розробці цих документів, але рухаємось поступово.
Важливо розрізняти: заяви, які можна буде подати в категорії про інфраструктуру та бізнес-клейми. Перше – не стільки про економічні наслідки руйнувань, скільки про вартість відбудови. А ось в наступному пакеті категорій вже йтиметься про вартість втраченого майна і суму втраченого доходу – тобто скільки це майно згенерувало би в майбутньому.
Ці поняття розділені, ми створюємо умови, в яких компенсаційна комісія могла відпрацювати у першу чергу саме інфраструктуру та вирішила питання про компенсацію коштів на відбудову. Адже це те, що впливає на всіх без винятку людей в Україні.
Технологічно процедура реєстрації скарги у юридичних осіб буде також через “Дію”?
– Так, ми розробляємо процедуру у тісній співпраці з “Дією” та Мінцифри”. Хоч для підприємців це буде інновація. Тому що бізнес не має такої щоденної взаємодії з “Дією”, як фізособи в Україні.
Процедура заповнення форми і подання заяви буде дещо довшою. Адже ці кейси складні – там потрібно описати сам актив і яких руйнувань він зазнав, а також які наслідки та економічні втрати.
Оцінювати збитки по підприємствах будуть також за довоєнною вартістю?
– Є дуже різні методики підрахунку даних з мирного життя – ми можемо керуватися ними у першу чергу. І щодо ринкової, і щодо балансової вартості, проте бізнес до таких речей більш готовий, ніж прості люди.
Чи можна сьогодні говорити про компенсаційну комісію. Коли вона може бути створена і хто може в неї увійти?
– Робота над її створенням вже почалася. У липні відбулась перша підготовча багатостороння зустріч держав з розробки міжнародного договору щодо компенсаторної комісії.
Взагалі така комісія могла би бути створена або за участю всіх сторін, у тому числі РФ, або за рішенням Ради безпеки ООН. Проте у нашій ситуації ні перший, ні другий варіант не працює, бо Росія відмовляється діяти за принципами міжнародного права. Тому є інноваційність нашого процесу, адже такі інструменти компенсації іншим способом ще ніколи ніхто не створював. Тому формується коаліція держав, наразі 53 країни взяли участь у першій підготовчій зустрічі, вони ймовірно можуть стати засновниками комісії.
Такі зустрічі будуть регулярними. Складно прогнозувати, коли буде оголошено про створення комісії – адже є багато невідомих, які впливають на процес. Наприклад, ми не можемо твердо знати, скільки часу займе процедура ратифікації цього міжнародного договору у різних державах. Проте ми ставимо на меті, щоб у наступному році цей документ був ухвалений.
За задумом, який зараз є основою, це буде міжнародний багатосторонній договір між державами, які ставлять високо цінність міжнародного права.
У компенсаційній комісії будуть представники держав-членів цієї організації. Швидше за все рішення про компенсацію будуть ухвалюватись експертами, юристами, економістами, фінансистами.
Чи є загальне розуміння щодо коштів на відшкодування – звідки вони можуть надходити?
– Компенсаційний механізм складається з трьох великих компонентів. Перший – це реєстр – він вже створений і працює. Другий – компенсаційна комісія, переговори тривають. Третій – це компенсаційний фонд, з яким наразі найскладніше питання.
Розмови про те, як наповнити фонд, ведуться постійно. Ми будуємо конструкцію так, щоби вона працювала незалежно від того, звідки ці гроші прийдуть. Можливо, через рік-два-десять Росія почне співпрацювати з цим інструментом і почне наповнювати коштами, почне виконувати свої зобов’язання.
Якщо ж ні, тоді звернемо увагу на заморожені російські кошти. Те, на чому сфокусувалися держави сьогодні – це використання доходів, які генерують заморожені російські кошти. Ці доходи не спрямовуються на виплату компенсацій, а йдуть на більш нагальні цілі – підтримка України, зброя, фінансові потреби.
Але згадайте: ще рік тому використання доходів від заморожених активів – це було на межі фантастики. Проте зараз до цього прийшли. Тому є всі сподівання, що й до компенсацій репарації ми прийдемо.
Хто забезпечує техпідтримкою і скільки людей у вашій команді?
– Техпідтримка з українського боку – це Мінцифри і “Дія”, а також тех команди українських реєстрів і баз даних, які працюють під парасолькою Мінʼюсту, Мінсоцу, МВС, ОГП тощо. Плюс, звичайно, наша команда Реєстру.
Здебільшого це українські програмісти, але не виключно. Ну і не тільки програмісти – там і аналітики, і безпека, і підтримка, і інші технічні спеціалісти.
У нашій команді Реєстру на 1 вересня буде загалом 20 людей. До кінця року буде близько 30, а загалом планується 40-45. Це міжнародна команда, але є і група українських колег. Прозвучить як кліше – але це гарний сплав досвіду і молоді.
Механізм компенсації офіційно включений у мирний план України?
– Так, це частина п.7 “формули миру” президента Володимира Зеленського. Більше того – посилання на реєстр і на компенсацію є у кожній безпековій угоді, яку Україна укладає з країнами-партнерами. Сьогодні вже підписано з два десятки таких угод.
Ще раз наголошу, що маємо розуміти: це не те, що подав заяву і через тиждень отримаєш компенсацію, це те, що вимірюється роками. Тим більше, що є певна невизначеність, як інструмент працюватиме, яка буде участь Росії і звідки будуть кошти для компенсації втрат.
Так само треба розуміти, що попри нинішні складні обставини війни українці мають викроїти 30 хвилин і подати заявку. Бо під лежачий камінь вода не тече. якщо не подати заяву – точно не буде нічого.
Закликаємо всіх потерпілих з розумінням до цього поставитись. Бо це тривалий процес з певною мірою невизначеності. Але кожна заявка на відшкодування втрат важлива. Не в останню чергу через те, що коли мова дійде до мирних переговорів, а раніше чи пізніше до цього дійде – це дасть можливість показати справжній обсяг шкоди і руйнувань в Україні. Не оціночний, не розрахований, а справжній.
Источник: delo.ua
