Що відбувається сьогодні у справі “Роттердам+” ми розмолвляли з адвокатом співробітників компанії ДТЕК Наталією Дригваль
“Роттердам+”. Гучна тема циркулювала в інформаційному просторі останні роки і майже повністю зникла сьогодні. Принаймні критичні роздуми про “Роттердам+” вже ми не чуємо. Утім чуємо, що ціна по “Роттердаму+” є найнижчою, а на зміну “Роттердаму” прийшов імпорт електроенергії із Росії.
При цьому тарифи для звичайних українців не змінювались при “Ротердамі+”, а сьогодні, вже без “Роттердаму”, їх підвищуватимуть. В серпні НАБУ та САП голосно заявило про 18 млрд грн збитків промислових споживачів від цієї формули. Через три місяці після оголошення обвинувачень, нарешті пройшли перші розгляди апеляційних скарг. 12 листопада відбулось чергове судове засідання: Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін рішення суду першої інстанції щодо запобіжного заходу працівникові компанії ДТЕК.
З одного боку вимоги прокурора щодо посилення санкцій не були прийняті, з іншого сторона захисту стверджує, що рішення суду, прийняте на попередньому засіданні не було виконане прокурором в повному обсязі. А саме, сторона обвинувачення не виконала рішення суду надати у повному обсязі матеріали, якими обґрунтовується підозра, серед яких мали бути експертизи, що мали би підтверджувати незаконність самої формули “Роттердам+”. А що робить цю ситуацію надзвичайною, це те, що суд не відреагував на невиконання його рішення представником державного органу. Подробиці Delo.ua з”ясовувало у адвоката співробітників ДТЕК Наталії Дригваль.
Кратко и по делу в Telegram
– Що відбулось на останньому засіданні суду і що саме викликало ваше обурення?
На минулому слуханні суд задовольнив моє клопотання та витребував від прокурора документи, які були зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу. Це ключові документи у справі, які були покладені в обґрунтування підозри нашому підзахисному.
По суті, це те, що в першу чергу має бути надане стороні захисту, оскільки це є фундаментом повідомлення про підозру та підставою застосування запобіжного заходу. І рішення суду було спрямовано на те, щоб прокурор надав зазначену у клопотанні інформацію у повному обсязі.
Проте, прокурор надав матеріали умисно фрагментарно. Таким чином, отримати цілісну картину про наявність або відсутність доказової бази щодо нанесення збитків формулою “Роттердам+” було неможливо.
Така поведінка прокурора, яка полягала в умисному невиконанні рішення суду, його тлумаченні на власний розсуд з метою обмеження сторони захисту та суду в отриманні об’єктивної та повної інформації є грубим порушенням принципу законності. За положеннями Конституції України, рішення суду є обов’язковими до виконання й поведінка прокурора має бути прикладом законослухняності для учасників процесу та суспільства. Власне Конституції зобов’язує представників держаної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Але, як виявляється, вимоги Конституції діють в Україні не для всіх. Для органів досудового розслідування є певні виключення, про які необізнана сторона захисту.
– Але врешті-решт прокурор надав вам матеріали?
Рішення суду не було виконане у повному обсязі, оскільки у ньому не було зазначено про можливість надання витягів або компіляцій із певних документів. А те, що було надано, є розрізненими частинами, які неможливо скласти в єдине ціле без втрати змісту. Це невдала збірка фрагментів доказової бази.
Але ключове тут, навіть не якість наданих матеріалів. Насторожує факт того, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура дозволяє собі вільно трактувати рішення Вищого антикорупційного суду, спеціалізованого суду найвищої інстанції!
– Чим на вашу думку обумовлені дії сторони захисту?
Що відбувається: по суті, ще до винесення рішення по справі, САП вже нехтує рішеннями суду, до якого звернулось, оскільки вважає їх незручними для себе.
Яким чином можна сподіватися на те, що орган досудового розслідування буде об’єктивним, буде дійсно виконувати вимоги статті 9 КПК щодо повного, неупередженого дослідження обставин справи, надання документів, які не тільки викривають, але й виправдовують, якщо навіть на вимогу апеляційної палати Вищого антикорупційного суду прокурор може за власним розсудом вирішити, які документи надавати суду, а які не надавати. Це є прикладом того, як САП виявляє свою неповагу до рішень судової влади.
– А як відригував суд на порушення, як ви вважаєте, його рішення?
Той факт, що суд не реагує на таке нехтування його вимогам прокурором, відмовляє у відповідних клопотаннях стороні захисту — це відверто насторожує. Спотворюється сам принцип законності та верховенства права. Всі учасники процесу рівні перед судом і в процесі встановлення істини у справі зобов’язані виконувати його рішення у повному обсязі.
Не зважаючи на той факт, що я наполягала саме на тому, щоб була винесена окрема ухвала суду щодо невиконання прокурором вимог суду, було все-таки задоволено клопотання про надання матеріалів у повному обсязі — клопотання сторони захисту суд залишив без задоволення.
– Ок. Ви говорите: “Прокурор не виконав, суд це проігнорував. Чим обумовлені їх дії?”
Не давати документи у повному обсязі — це зайвий раз свідчить про те, що у сторони обвинувачення немає вивіреної позиції відносно суті підозри, це є намаганням скрити від суду та суспільства відсутність обґрунтованої доказової бази у справі та продовжувати робити гучні заяви у ЗМІ.
Сторона захисту надала суду у повному обсязі всі документи по справі, які вказують на відсутність в діях підзахисного не тільки складу злочину, а й навіть події. Це декілька досліджень міжнародних профільних установ, що займаються вивченням ціноутворення на вугілля, аудиторських, консалтингових та експертних організацій. Нами були надані всі ці дослідження для вивчення їх судом, так і стороною позивача.
Той факт, що доказова база, на якій ґрунтується підозра, не надається у повному обсязі для дослідження у суді учасникам процесу, говорить про небажання сторони обвинувачення надавати стороні захисту можливості зробити власні, спростовуючи висновки, як це передбачено принципом змагальності сторін. Це є певним обмеженням права на захист підозрюваного.
– Тобто справу затягують?
Простими словами, ми вважаємо, що орган досудового розслідування побоюється, що його карточний будиночок рухне, якщо суспільству, суду та стороні захисту будуть відомі дійсні обставини, на яких ґрунтується позиція сторони обвинувачення і повідомлення про підозру.
– На цьому етапі, коли вже пройшло багато судових засідань, як ви оцінюєте перспективи своїх підзахисних у розгляді справи по суті. Як ви оцінюєте обґрунтованість доказової бази слідства?
Справа “Роттердам+” розвалюється в руках сторони обвинувачення. Це вже факт.
Існує велика кількість доказів того, що підозри є безпідставні. І ці матеріали ми надали для розгляду суду і сторони обвинувачення.
По-перше, це висновки українських і міжнародних експертів, котрі доводять обґрунтованість використання формули “Роттердам +” з економічної точки зору. Серед українських досліджень, це висновки Львівського та Дніпропетровського науково-дослідницького інституту судових експертиз.
По-друге, звинувачення НАБУ щодо порушення порядку підготовки, обговорення та прийняття Постанови НКРЕКП № 289 є також безпідставним, що вказано у науково-правовому висновку, наданому фахівцями Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Зокрема, відзначено, що службові особи НКРЕКП діяли в межах своєї компетенції, а сама процедура прийняття була прозорою. Проект двічі оприлюднювався для отримання пропозицій і рекомендацій від усіх зацікавлених осіб, а розробка, обговорення та прийняття Порядку №289 відбувались відкрито. Запропонований НКРЕКП підхід до визначення індикативної (граничної) ціни вугілля за імпортним паритетом, було підтримано без зауважень Міненерговугілля, АМКУ і Державною регуляторною службою України. Таким чином, НКРЕКП вжила всіх необхідних заходів для проведення детального обговорення проекту постанови.
По-третє, пряме звинувачення НАБУ в отриманні ТЕС надприбутків є безпідставним. Збитки споживачам, якими НАБУ обґрунтовує наявність шкоди, були розраховані самими детективами НАБУ виходячи із власного, хибного припущення необґрунтованості формули Роттердам+ та покладені в підставу висновку експерта, який арифметично перерахував представлені вихідні дані.
Розмовляв Дмитро Філіпенко, спеціально для Delo.ua
Источник: delo.ua
