Судові виконавці наклали новий арешт на акції ПГЗК, що належать Жеваго

Фото: ua.depositphotos.com

Судові виконавці наклали новий арешт на 49,3% акцій ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК) за клопотанням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) як забезпечувальний захід за позовом Фонду щодо стягнення з колишнього власника банку “Фінанси та Кредит” (ФіК) Костянтина Жеваго, 46 мільярдів гривень. Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна” з посиланням на інформацію Ferrexpo на біржі.

Згідно з оновленою інформацією, Ferrexpo отримала постанову від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення обмежень на 49,3% акцій ПГЗК, які належать швейцарській дочірній компанії Ferrexpo AG. Арешт забороняє передачу цих акцій, але не впливає на право власності Ferrexpo AG на акції, включаючи право голосу або отримання дивідендів.

Ferrexpo підтвердила, що не має і ніколи не мала наміру передавати зазначені акції. Компанія зазначила, що обмеження є частиною тривалих судових розглядів проти Жеваго, пов’язаних із банком “Фінанси та Кредит”, і не мають відношення до Ferrexpo. Обмеження введено в межах виконавчого процесу для погашення заборгованості Жеваго перед Національним банком України.

“Група наразі аналізує можливі юридичні та інші засоби правового захисту і має намір захищати свої права. Якщо процес правозастосування не буде зупинено, це може призвести до потенційного продажу 49,3% акцій ПГЗК”, – йдеться в оголошенні компанії на біржі.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Також наголошується, що цей арешт відрізняється від інших раніше накладених на акції групи і не вплинув на діяльність Ferrexpo.

Справа Жеваго

За даними слідства, у 2002 році Жеваго придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у чотирьох компаній (колишні акціонери). Через 18 років, у 2020 році, колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог.

Однак у 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним. Щоб не втратити акції, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом “бекофісу” у Верховному Суді.

Протягом березня-квітня 2023 року бізнесмен передав адвокату 2,7 млн доларів США (1,8 млн доларів США – суддям Верховного Суду, решта – як “оплата” посередницьких послуг).

19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь бізнесмена. 15 травня 2023 року голову Верховного Суду та адвоката було викрито “на гарячому” під час отримання другого траншу у розмірі 450 тисяч доларів США.

3 серпня НАБУ повідомило Жеваго про підозру у наданні неправомірної вигоди голові та суддям Верховного Суду в обмін на рішення на його користь у господарській справі стосовно Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

10 липня слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) підтримав позицію прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для власника групи “Фінанси і кредит” Костянтина Жеваго.

Зазначимо, що на момент вчинення злочину та на теперішній час Костянтин Жеваго перебуває на території Французької Республіки.

Джерело фото: ua.depositphotos.com

Источник: delo.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *