-
Тетяна Кравченко
Кероб Арутюнян
У світі, де кліматичні зміни пришвидшуються, наслідки глобального потепління стають дедалі відчутнішими — зокрема у вигляді масштабних лісових пожеж. У 2024 році, за даними Національного міжвідомчого пожежного центру США, зафіксовано понад 60 тисяч загорянь, які знищили більше ніж 2 мільйони гектарів лісу.
Прогнози на 2025 рік ще більш тривожні. Щороку лісові пожежі в США, Канаді, Туреччині, Австралії та Південній Європі завдають мільярдних збитків.
Світ активно шукає технологічні рішення і українські фахівці також долучаються до цих ініціатив. Одним з них є Кероб Арутюнян – український інженер, управлінець і винахідник. Розроблені за ним матеріали для вогнезахисту — приклад того, як локальні інженерні інновації здатні відповідати на глобальні виклики.
Як українські інновації у сфері вогнезахисту можуть допомогти у боротьбі з глобальними кліматичними викликами, зокрема з інтенсивнішими лісовими пожежами?
У центрі вітчизняних розробок — формули на основі природної глини, які утворюють термостійкий бар’єр. Вони не лише перешкоджають займанню, але й блокують поширення вогню, залишаючись екологічно безпечними й простими у застосуванні.
Я ніколи не сприймав ці розробки як щось, що має залишитися лише в лабораторії чи архівах патентного бюро. Моя мета — щоб ці технології реально працювали, рятували життя і зменшували шкоду. Я вірю, що інженерні рішення можуть служити суспільству — не лише ринку.
Перші розробки були запатентовані ще у 2004 році. Вони залишались маловідомими широкій аудиторії, однак сьогодні, в умовах зростання кліматичних ризиків, демонструють надзвичайну актуальність. До цієї серії винаходів належать:
- засіб для гасіння пожежі та перепинення шляху вогню;
- вогнезахисна формула на основі рідкого скла, алюмосилікатів та ПАР;
- склад для вогнезахисного покриття дерев’яних конструкцій.
Як ваш досвід промислового управління вплинув на створення інноваційних вогнезахисних технологій?
Ідеї зародились у реальному промисловому середовищі — в умовах, де від технологічних рішень залежали безперервність виробництва, безпека працівників і конкурентоспроможність підприємства. У 2001 році я очолив одеський цементний завод, що перебував у кризі. За дев’ять років підприємство стало регіональним лідером, пройшло глибоку технічну модернізацію та сертифікацію за стандартами ISO.
Тоді й виникла потреба в створенні вогнезахисних рішень нового покоління — дешевших, ефективніших і екологічно безпечних. Дані розробки пройшли випробування у складних реальних умовах.
Ми створювали ці продукти не для того, щоб реагувати на катастрофу, а щоб попереджати її. Вогонь не чекає. І саме тому інфраструктурна безпека має починатися з проактивних рішень.
На відміну від класичних засобів гасіння, що діють після виникнення загоряння, наші технології орієнтовані на превентивний захист. Їх можна застосовувати для формування захисних смуг у зонах ризику; антипіренної обробки будівельних матеріалів; захисту критичної інфраструктури — від аеропортів до складів пального.
Я відкритий до співпраці. Якщо хтось із дослідників, урядовців чи підприємців бачить потенціал у моїх розробках — я готовий ділитися, адаптувати, вдосконалювати, адже ці інструменти можуть змінити правила гри там, де раніше рішення не існувало.
Чи можуть українські вогнезахисні технології стати глобальним рішенням для боротьби з масштабними пожежами в умовах кліматичних змін?
У 2024 році масштабні лісові пожежі знову охопили Південну Каліфорнію, наблизившись до передмість Лос-Анджелеса. Для тисяч місцевих мешканців це стало черговим нагадуванням про безсилля старих рішень у нових кліматичних умовах.
Коли я бачу новини з Лос-Анджелеса — цілі райони в диму, люди залишають домівки, вогонь упритул до шкіл і лікарень — я не можу залишатися осторонь. Якщо мій продукт може допомогти хоча б у таких ситуаціях — я готовий його надати, адаптувати, запустити у виробництво.
Моя команда вже веде діалог із американськими акселераторами, муніципалітетами та профільними департаментами щодо запуску пілотного впровадження його розробок у Південній Каліфорнії.
Схожі сценарії повторюються в інших частинах світу: у Португалії, Греції, Туреччині, Австралії та Чилі. У цих країнах дедалі більше говорять про потребу у бар’єрних та превентивних рішеннях, здатних стримувати вогонь ще до його наближення до об’єктів інфраструктури.
Мої розробки демонструють універсальність і можуть бути адаптовані до різних типів загроз — від природних до техногенних. У Південній Каліфорнії вони потенційно здатні стримувати поширення лісових пожеж біля житлових масивів, а в Україні — захищати критичну інфраструктуру, склади, укриття чи мобільні об’єкти від займання внаслідок атак. Ці рішення мають потенціал для масштабного впровадження в різних кліматичних, економічних і військових умовах.
Як багатогранний досвід у промисловому управлінні, місцевому самоврядуванні та міжнародних проектах вплинув на створення інноваційних вогнезахисних технологій з глобальним потенціалом?
Кероб Арутюнян — не лише винахідник. Моя кар’єра охоплює управління кризовими підприємствами, модернізацію промислових об’єктів, участь у міжнародних індустріальних проєктах та роботу в органах місцевого самоврядування. В основі моєї діяльності — інтеграція інженерії, екології та стратегічного планування з акцентом на безпеку, сталий розвиток і технологічну ефективність.
Як автор оригінальних рішень, що мають суттєве значення для сфери пожежної безпеки на міжнародному рівні, запатентовані мною матеріали вже викликали інтерес у США, і можуть бути масштабовані до національних програм реагування на надзвичайні ситуації.
Ми маємо унікальний шанс. Українські інженерні ідеї можуть стати рішеннями для світу, який дедалі частіше живе в умовах обмежень — кліматичних, соціальних, ресурсних.
Источник: delo.ua
