-
Олексій Козаченко
корреспондент відділу "АПК"
В Україні 10 травня стартувала програма державної допомоги на відновлення пошкодженого житла “єВідновлення”, котра дозволить громадянам отримати до 200 тис. грн на відновлення помешкань, що отримали незначні пошкодження внаслідок збройної агресії РФ і досі не були відремонтоване. Delo.ua розбиралось, як отримати виплату, та які наступні дії планує влада для відновлення житлового фонду?
Як зазначає голова Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков, держпрограма сконцентрується на відновленні житлових будинків, які мають незначні пошкодження, і для ремонту яких потрібна буде заміна вікон чи дверей, ремонт покрівлі тощо. Для більш серйозних пошкоджень в Україні бути діяти механізм компенсацій за зруйноване і не придатне для відновлення житло, який запрацює 22 травня, одразу після вступу в силу відповідного законопроекта №2923.
Держпрограма розроблена спільно з Мінцифри, проектом USAID/UK aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах (TAPAS)” та Світовим банком. Послуга доступна в застосунку Дія. Після подачі заявки на отримання допомоги спеціальна комісія при громаді протягом місяця повинна прийняти рішення щодо її надання. Крім “Дії”, в майбутньому допомогу оформлятимуть ЦНАПи, нотаріуси та управління соціального захисту громадян. В майбутньому Мінінфраструктури також планує запуск мобільних центрів соціального захисту, які будуть приїжджати в віддалені громади для фіксації руйнуваннь і збору заяв на компенсації.
За даними Мінінфраструктури, тільки за першу добу роботи програми успішно подано 3194 заяви про виплату допомоги.
Підписуйтесь на наш Telegram канал
Всі громадяни України, чиє житло було пошкоджено внаслідок бойових дій і підлягає відновленню. Це стосується квартир, приватних будинків та інших житлових приміщень, включно з кімнатами в гуртожитку. Виплати здійснюватимуться в порядку черги, починаючи з тих громадян, хто раніше подав заявки в Реєстр пошкодженого та знищеного майна.
При цьому пріоритет в черзі надаватиметься:
- учасникам бойових дій;
- людям з інвалідністю внаслідок війни;
- ветеранам війни;
- членам сімей загиблих військових;
- мобілізованим;
- багатодітним родинам;
- людям з інвалідністю І та ІІ групи;
- батькам-вихователям дитячого будинку сімейного типу;
- опікунам/піклувальникам;
- прийомним батькам та патронатним вихователям;
- дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування.
Хто може отримати допомогу? (Приховати)
Громадяни України, які вже відремонтували своє житло, наразі не можуть претендувати на державну допомогу. Однак, в майбутньому можливе відшкодування для них через механізм репарацій з РФ. Через це Мінінфраструктури закликає зберігати чеки, фотографії, свідчення сусідів чи публікації в ЗМІ щодо свого пошкодженого житла, аби в майбутньому претендувати на вилучені міжнародними інстанціями кошти країни-агресора.
Як отримати компенсацію?
Інфографіка щодо фінансування відбудови житла по програмі “єВідновлення”. Джерело: Мінінфраструктури
Подібні кроки Україна реалізує через безпрецедентні масштаби руйнувань, викликаних повномасштабним російським вторгненням, пояснила заступник міністра інфраструктури Олександра Азархіна під час конференції “Відновлюємо Україну разом” 13 травня. Такі масштаби руйнувань та триваюча агресія російських загарбників вимагають нових підходів до відновлення інфраструктури, впровадження прозорих та відкритих процедур в будівництві, використання цифрових реєстрів та систем.
Вона нагадала, що з 24 лютого 2022 року в Україні:
- Потреба на відновлення вже зруйнованого майна сягає $411 млрд (за підрахунками Світового банку). Нажаль, це далеко не фінальний показник;
- Зруйновано або пошкоджено майже 18,5 тис. багатоповерхових житлових будинків та понад 142 тис. приватних садиб;
- Постраждало 1,4 млн одиниць житла, з них 1/3 знищених, що не підлягають ремонту (дані Світового банку на березень-2023);
- Знищено 8% приватних та промислових об’єктів, включаючи як приватні, так і державні підприємства;
- 8,1 млн українців були переміщені по всій Європі, а 5,4 млн чоловік – внутрішньо переміщені в межах України (станом на лютий-2023). Більшість внутрішньо переміщених – з тривалим терміном переміщення;
- Понад 700 підприємств були змушені перемістити виробничі майданчики до західних областей (дані Мінреінтеграції станом на грудень-2022);
- 37% українців втратили роботу (дані соціологічної групи “Рейтинг” на грудень-2022).
Декілька тез про відновлення громад
Під час виступу Олександра Азархіна відмітила ще декілька тез щодо відновлення постраждалого житлового фонду:
Ефективність відновлення громади залежить від успішності її промислових підприємств.
Для прикладу вона наводить один із населених пунктів, розташований на 15 км від Донецька, що знаходиться під постійними обстрілами, але в ньому є діючі шахти. Через це в місті залишається населення з дітьми включно, а в супермаркетах продається аналогічний київському асортимент продуктів харчування. Тому при плануванні відновлення ключовим є питання, чи може громада забезпечити населенню робочі місця.
Є приклади по всій країні, такі як Тростянецька громада, що знаходиться дуже близько до кордону. Вона була одною з перших окупована, одною з перших деокупована. В них майже все відбудовано, тому що там є Тростянецька шоколадна фабрика “Україна”, яка виробляє на експорт “Орео” та інші солодощі. Населення у Тростянці на 98% відповідає довоєнним показниками. Факт в тому, що нормальне ключове підприємство – це жива громада.
Олександра Азархіна замміністра Мінінфраструктури
Партнери України не готові інвестувати в прифронтові громади.
Віце-прем’єр-міністр з відновлення – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков зазначив під час відкриття конференції, що наразі в Україні реалізовується близько 30 спільних проектів з міжнародними партнерами. За словами Олександри Азархіної, такі міжнародні інституції як Європейський інвестиційний банк або ЄБРР готові вкладати кошти в проекти, що знаходяться не менш ніж в 30-70 км від кордону з країною-агресором.
Зараз найбільш цікава для інвестицій Бессарабія в районі дунайських портів, що знаходяться на достатній відстані від найближчих тимчасово окупованих територій Херсонської області, і де зараз активно розвивається експортна інфраструктура в умовах невизначеності в роботі “Зернового коридору”.
Україна при відновленні громад має керуватись принципами доброчесного врядування
Азархіна нагадала, що згідно з Європейською хартією самоврядування, всі поставлені на місцях задачі мають відповідати реаліям і ресурсам на місцях. Україна теж має керуватись принципом відновлення громад з урахуванням питання демократичного врядування, оскільки нашим партнером є Рада Європи, котра буде приймати участь в рішенні про вступ України в ЕС. Крім того, між Україною та Радою Європи вже підписана дорожня карта про доброчесне демократичне врядування.
Через це Мінінфраструктури України має забезпечити такий процес відновлення країни, який дійсно буде включати принципи доброчесного демократичного врядування. Тому, коли відомство займається пріоритизацією проектів відновлення, воно керується питанням, скільки людей стануть користувачами тої або іншої послуги, яка буде створена завдяки цій інвестиції, і скільки людей можливо буде повернути в країну завдяки цій інвестиції.
Україна не має ресурсів для “розпорошення” між відомствами коштів на відбудову
За її словами, Україна спільно с Світовим банком розробляє математичну методологію пріоритизації відбудови, яка заснована на певних індикаторах і порівнянні ефективності всіх проектів відбудови. Показник пріоритизації розраховується за формулою, як включає в себе, зокрема, показник рівня потреб, охоплення (кількість населення, чиї потреби задовольняє проект), показник невідкладності проекта, а також показник додаткового впливу (енергоефективність, підвищення якості довкілля, інклюзивність, створення нових робочих місць тощо).
Ця методологія порівнює різні проекти, такі як школу з лікарнею, або лікарню з пішохідною дорожкою. Азархіна пояснює, що через обмеженість у ресурсах держава в умовах війни не має розкоші розподіляти кошти на відновлення між держсекторами, а відбудова може відбуватись тільки при комплексному баченні, як саме потрібно відновити конкретну школу, підприємство, або закупити автобус.
Громади будуть самі визначати пріоритетні галузі для розвитку
За словами замміністра, Мінінфраструктури спільно з асоціацією “Rise Ukraine” і коаліцією громадських організацій уже розробили базовий принцип пріоритизації, котру використовуватимуть для перших проектів відновлення, яких вже зареєстровано близько 500. Наразі в проекті не вистачає залучення громадян і органів місцевого самоврядування, тому міністерство попросило громади оперативно розробити свої плани відновлення, юридичне поняття яких з’явилось в минулому році з прийняттям закону №2389-IX про регіональну політику і відкрило можливість базової самоідентифікації громад.
“Якщо ти хочеш бути туристичною громадою – не проси фінансування з Фонду на індустріальний парк з спеціалізацією на фармацевтиці. Якщо ти бачиш себе машинобудівельною громадою – зверни увагу на під’їдні залізничні шляхи чи підземні склади. Тобто це наш спосіб провести самоідентифікацію громад з точки зору доцільності розвитку”, – пояснила заммінстра.
Азархіна розповіла, що відомство досить часто стикається з нераціональними планами на розвиток серед громад. Наприклад, одне прифронтове місто вказало серед пріоритетів фінансування проект реконструкції набережної, що дуже “актуально” в умовах війни. Інше місто просить про будівництво аэропорту в умовах закритого через війну неба. Представники громади запевняють, що встигнуть почати будувати аеропорт якраз до закінчення війни, якщо зараз почнуть проектувати будівництво.
За даними Мінінфраструктури, відповідна міжвідомча робоча група вже розглянула 377 проектів на загальну суму 17,9 млрд. грн, поданих органами місцевого самоврядування, а також центральними органами виконавчої влади на розгляд через Галузеву систему управління відновленням інфраструктури. Фінальний перелік проектів буде затверджений урядом за результатами доопрацювання заявниками поданої документації.
В Україні має бути посилений нагляд над рішеннями органів місцевого самоврядування
До реформи децентралізації, що відбулась в Україні після Революції Гідності, у органів місцевого самоврядування було менше повноважень, ніж зараз, а за їх рішеннями здійснювався прокурорський контроль. Він оцінював, в тому числі, законність прийнятих місцевою владою рішень.
Після реформи прокурорський контроль був скасований, а для відслідковування роботи місцевої влади не було уповноважено жодного силового органу. Подібні рішення рідко застосовуються в європейській практиці – схожа ситуація є наразі лише в Фінляндії. Тому висновок Ради Європи рекомендує Україні впровадити нагляд над законністю рішень, що приймають органи місцевого самоврядування.
Азархіна зазначає, що через перевантаженість недореформованих українських судів в них складно оскаржувати незаконні рішення місцевої влади, тому в країні має бути впроваджений превентивний запобіжник від подібних рішень. Вона уточнила, що через це Мінінфраструктури звинувачують в намаганнях “вбити” реформу децентралізації, і в майбутньому суспільство побачить хвилю критики від асоціацій місцевого самоврядування, мітингів та проплачених публікацій в ЗМІ.
Кошти на відновлення акумулюватимуться з продажу активів РФ та прибутків НБУ
За словами представника міністерства, зараз Україна фактично має плани на використання 35 млрд грн. Надалі Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, з якого фінансується програма “єВідновлення”, буде поступово наповнюватись завдяки продажу підсанкційних російських активів, в першу чергу, майна української “дочки” Сбербанку, а також прибутків Національного банку України. Цей Фонд закріплений законом як джерело фінансування відновлення житла, і є першою державною “рамкою”, яка відповідає на питання, як конкретно держава підходить до відбудови і за які саме кошти.
200 тис. грн на “єВідновлення” – гранична сума, яку можна надавати без додаткової верифікації
Мінінфраструктури спільно з експертами з Світового банку провели значну роботу для оцінки максимального розміру виплат по програмі “єВідновлення”. Причому експерти Банку наполягають, що 200 тис. грн на одне помешкання є тою межею, коли можна просто надавати громадянам гроші без додаткових регулюючих процедур. Замміністра підкреслює, що оцінка цієї установи важлива через її великий досвід по роботі з подібними механізмами в різних країнах світу. Крім того, міністерство очікує, що СБ буде вливати в цю програму вилучені у країни-агрессора кошти, щоб Україна могла компенсувати якомога більше ремонтів житла.
Для “єВідновлення” важливим було не допустити монополії при постачанні будматеріалів
Замміністра зазначає, що для її відомства важливим було прописати порядок відшкодування так, щоб певні мережеві постачальники будівельних матеріалів не мали пріоритету в постачанні будматеріалів для відновлення. Замість цього, реєструватись для участі у “єВідновленні” можуть дрібні господарчі магазини в селах за умови встановлення POS-терміналів для оплати будматеріалів банківськими картками держпрограми. Фактично, це теж “провокує” переход на “білу” економіку.
За її словами, “єВідновлення” – інструмент спрощення відшкодування знищеного майна саме для дрібних ремонтів. До цього ремонти проводились наступним чином: після “прильоту” кошти на відновлення житла виділялись з резервного фонду на обладміністрацію, котра підписувала контракт з підрядниками для наступного ремонту. Ця система була неэффективною, тому “єВідновлення” прибирає зайвих посередників, внаслідок чого постраждалий громадянин може напряму отримати на свій картковий рахунок компенсацію і самостійно виконати ремонт.
Олександр Кубраков на відкритті конференції “Відновлюємо Україну разом”. Фото: FB-сторінка Мінінфраструктури
Які додаткові інструменти впроваджуються для відновлення громад?
В ході виступу заммінстра назвала декілька інструментів, запуск яких дозволить покращити міжвідомчу комунікацію при відновленні об’єктів в постраждалих від війни громадах, а також зробить більш прозорим цей процес.
Проект CLIR (community led inclusive recovery)
Україна за допомогою міжнародних донорів планує реалізувати проект, пов’язаний з підтримкою громад, який зможе забезпечити місцеве самоврядування всіма інструментами для реалізації проектів відновлення та економічного розвитку громад. Першими тут допомогли канадійці з проектом CLIR, який створює мережу підтримки командами експертів реформ на місцевому рівні.
Наразі для проекту ведеться відбір 12 спеціалістів, з яких найближчим часом будуть сформовані команди експертів для роботи в найбільш постраждалих від війни громадах. Крім того, в майбутньому планується створення п’яти регіональних офісів по Україні, куди зможуть приїжджати представники громад для отримання потрібної експертизи – від правильного написання проектної заявки до переговорів з іноземними інвесторами.
У такий спосіб організатори планують забезпечити посилення інституційної спроможності місцевих органів самоврядування за рахунок експертів з команд підтримки громад.
Принцип і завдання проекту CLIR. Фото: Delo.ua
Система DREAM (digital restoration ecosystem for acceptable management)
З цифрових засобів допомоги Азархіна відмітила систему DREAM, яка створює єдиний цифровий маршрут для проектів відновлення та забезпечує прозору та ефективну реалізацію проектів на національному, регіональному та місцевому рівнях.
“Ця система вирішить наш головний біль, пов’язаний з тим, що ми не завжди знаємо, хто де і який проект фінансує, на якій стадії виконання він знаходиться, а також обсяги використаних коштів. Тобто в системі буде інформація, чи залили бетон в потрібному місці, або чи поставили необхідний стовп”, – пояснює Азархіна.
За її словами система DREAM вирішує такі ж питанні прозорості, як Prozorro в сфері держзакупівель. Завдяки ній громадяни і держвідомства зможуть проконтролювати, чи необхідні роботи дійсно виконані, чи підрядники просто “поставили галочку” щодо них. Система змусить “вивалювати” всю документацію в відкритий доступ, а саме: як було відібрано проекти, саме проектне рішення, як воно впроваджується або коригується. Ця система використовує інформацію з Реєстру пошкодженого і знищеного майна. Також ці дані можна використовувати для стягнення репарацій з Росії в міжнародних судах.
Згідно з даними на сайті проекту, в травні 2023 року відбувся запуск офісу підтримки користувачів DREAM на центральному та регіональному рівнях. Повноцінний запуск всіх елементів програми запланований на листопад 2024 року. Наразі через цю систему подано уже 5 тис. проектів, котрі ухвалюватиме уряд на основі аналізу та порівняння їхньої ефективності.
Інфографіка структури проекту DREAM. Фото: Delo.ua
Геоінформаційна система регіонального розвитку (ГСРР)
Це система, необхідна для оцінки масштабів шкоди, заподіяної соціально-економічній інфраструктурі України через російську агресію. ГСРР розробляється при участі Програми розвитку ООН (ПРООН). Її впровадження дозволить державним органам візуалізувати, контролювати та надавати базову аналітику щодо послідовності та визначення пріоритетів відновлення, щоб забезпечити якнайбільшу користь для українських громад.
За словами Азархіної, система показує соціально-економічні показники по Україні і зводить в одному місці інформацію, де і які здійснюються інвестиції в відновлення громад. При цьому зараз Мінінфраструктури не завжди розуміє, скільки коштів отримує певна громада, і куди потім спрямовує ці кошти.
Основні механізми відновлення, які будуть впроваджуватись. Фото: Мінінфраструктури.
Як реалізується “єВідновлення”?
Мінінфраструктури уточнює, що до 16 травня отримало дуже багато запитів від громадян, які хочуть подати заяву на виплату допомоги, але не можуть, бо “Дія” не відображає їхнє житло в єлектронній базі. Ця проблема масова і трапляється в 2/3 громадян, які подали інформаційне повідомлення про пошкоджене майно. Так стається, бо їхнє житло не зареєстроване в Держреєстрі речових прав на нерухомість.
Щоб вирішити цю проблему, відомство пропонує звернутися до державного реєстратора при органі місцевого самоврядування, який внесе дані в Реєстр, якщо вони не були внесені. За відсутності даних про нерухомість в реєстрі орган направить запит до БТІ для підтвердження права власності. До реєстратора потрібно з’явитись з готовим пакетом документів: паспорт, номер платника податків, свідоцтво про право власності або свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про придбання майна тощо.
Також пропонується онлайн-механізм для вирішення цієї проблеми – подати заяву на держреєстрацію прав на нерухоме майно можна на порталі “Дія”, обравши послугу “Державна реєстрація прав на нерухоме майно”. Для цього потрібно заповнити онлайн-форму на отримання послуги, завантажити необхідні документи у форматі PDF або JPEG, перевірити сформовану заяву та підписати її кваліфікованим електронним підписом. Статус заяви можна перевірити в кабінеті громадянина на порталі “Дії”.
Источник: delo.ua
