-
Олексій Козаченко
кореспондент
Панельна дискусія "Ціна лідерства" на Business Wisdom Summit 2025. Фото: Delo.ua
Український бізнес стикається з низкою складнощів, викликаних повномасштабним вторгненням РФ. Це дефіцит кадрів, тиск з боку державних органів, переналагодження енергопостачання та логістики, зниження конкурентоздатності компаній-експортерів, скорочення внутрішнього споживання, неефективність держзакупівель та державних сервісів. На цьогорічному Business Wisdom Summit 2025, організатором якого є видання Delo.ua, представники різних галузей бізнесу поділилися досвідом мінімізації цих викликів для продовження розвитку.
Підприємці з усіх галузей економіки в ході дискусії першочергово відмітили кадровий голод. З цим погоджуються і чиновники. За словами директорки Державної служби зайнятості (ДСЗ) Юлії Жовтяк, в Україні стрімко зростає дисбаланс між кількістю вакансій та шукачів роботи. Найгостріше кадровий голод відчувається у столиці, де відкрито 75 тис. вакансій, хоча зареєструвались як безробітні лише 3 тис. осіб.
Юлія Жовтяк на Business Wisdom Summit 2025. Фото: Delo.ua
Схожа ситуація спостерігається і в інших регіонах. Зокрема, у Львівській області на 24 тис. вакансій припадає лише 5 тис. кандидатів. Через війну посилився і гендерний дисбаланс: загальна кількість офіційно зареєстрованих безробітних скоротилася до 100 тис., з яких лише 20 тис. — чоловіки. Більшість з них або на фронті, або не звертаються до ДСЗ, пояснила Юлія Жовтяк.
Хоча торік вдалося працевлаштувати 330 тис. українців, бізнесу дедалі важче знаходити кадри, особливо в регіонах, додає вона.
Одним із ключових напрямів вирішення проблеми вона бачить перекваліфікацію працівників. Держава вже пропонує безробітним низку програм, взяти участь в яких можуть люди віком від 40 років із 15-річним страховим стажем. Для ветеранів, ВПО та людей з інвалідністю таких обмежень немає — вони можуть безкоштовно опанувати одну з понад 150 професій.
“Державна служба зайнятості працює над вирішенням кадрової кризи спільно з великими компаніями — зокрема, NOVUS, “БKK” та іншими. Ми намагаємось працювати з роботодавцями не точково, а системно – контролюємо пошук кадрів по всій країні і допомагаємо бізнесу закривати навіть найскладніші вакансії”
Юлія Жовтяк директорка ДСЗ
Залучення працівників не через сайти з вакансіями, а через Державну службу зайнятості є достатньо ефективним, додає Юлія Ярмоленко, голова наглядової ради компанії “Київський БКК“. Бізнесу важливо проводити менторські програми, розповідаючи потенціальним працівникам про державні програми зайнятості, які вже діють в Україні. Завдяки цьому лише “БКК” долучив близько 300 працівників на підприємство, з яких велика частина є внутрішньо переміщеними особами.
З іншого боку, державі варто стати надійним партером для бізнесу, додає вона.
“Не коли податкова п’ять років не проводить перевірки, а потім роблять перевірку і “не бачать” твій реконструйований цех. Ти показуєш його фотографії, а тобі кажуть: ні, це не ремонт, ми з заявлених затрат знімаємо 20 млн грн. Тоді не зрозуміло: з ким ми боремося? З бізнесом на 700 робочих місць, який платить податки? І замість того щоб будувати бомбосховище, ти маєш відбиватися в суді за те, що реінвестував кошти”, — наголосила вона.
Юлія Ярмоленко, “Київський БКК”. Фото: Delo.ua
Іншою проблемою взаємодії бізнесу з державою є недовіра до українських судів, підкреслив засновник ГО “Принцип” та юридичної компанії “Міллер” Масі Найєм. Цю недовіру лише підсилюють дії слідчих органів, які публікують пости в соцмережах про підозру певному підприємству ще до офіційного відкриття справи.
Це максимально шкодить експортно-орієнтованим компаніям, оскільки їхні контрагенти за кордоном відстежують відповідність українського бізнесу вимогам комплаєнс. Відкриття проваджень проти конкретного бізнесу в Україні часто використовується як спосіб помсти або конкуренції в бізнесі, ускладнюючи нормальні відносини з міжнародними партнерами.
В ході виступу Масі Найєм закликав правоохоронців публікувати лише результати судових засідань у справах бізнесу.
“Невже пост про підозру є кінцевим результатом вашої роботи? Результатом є вирок щодо конкретного бізнесу, коли ви довели його вину. В Україні почати розслідування проти свого конкурента по бізнесу можна безкоштовно, або за $1000 будь-який слідчий заведе справу”, — розповів він.
Розв’язуванням проблеми він бачить посилення відповідальності кожного слідчого за все, що він робить для бізнесу. Арешт рахунків слідчими рівнозначний гальмуванню будь-якого бізнесу, тому причетні державні службовці мають розуміти ціну своїх вчинків, констатує Масі Найєм.
Засновник ГО “Принцип”. Масі Найєм. Фото: Delo.ua
Крім репутації українського бізнесу, надзвичайно важливою є і його конкурентоздатність на зовнішніх ринках, зазначив генеральний директор “АрселорМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо.
“Для того, щоб ми могли вижити (мати конкурентоздатну продукцію на зовнішніх ринках – ред.), наша материнська компанія влила в “АрселорМіттал Кривий Ріг” $1 млрд”
Мауро Лонгобардо гендиректор “АрселорМіттал Кривий Ріг”
За його словами, продукція холдингу значною мірою експортується, тому її ціну визначає світовий ринок. Зараз діяльність компанії додатково залежить від цін на електроенергію, газ, коксівне вугілля. Через збільшення їх вартості зростає і собівартість виробництва, що призводить до втрати конкурентоздатності і спроможності без збитків виробляти довоєнні обсяги продукції. Разом із тим, підприємство обмежене в можливостях перекладати збільшену собівартість на кінцевих споживачів через потенційну втрату конкурентоздатності.
В таких умовах холдинг робить усе можливе та підтримує певний обсяг виробництва завдяки материнській компанії. Він додав, що через згаданий фактор компанія змушена скорочувати виробництво.
Мауро Лонгобардо
Також Лонгобардо зазначив, що до початку повномасштабної війни “АрселорМіттал кривий Ріг” щороку інвестував у розвиток $500 млн. Якщо після закінчення війни компанії вдасться повернутися до таких обсягів капітальних інвестицій, це стане стимулом до розвитку також багатьох її партнерів.
Український бізнес готовий платити податки для подальшого посилення обороноздатності країни, уточнив генеральний директор мережі супермаркетів NOVUS Марк Петкевич. Проте у часи нинішньої турбулентності підприємці різко реагують на будь-які зміни в взаємодії з державою та регуляторними органами.
Марк Петкевич
За його словами, кожен власник бізнесу має зобов’язання перед банками, працівниками та кредиторами. Великі підприємства, які існують на ринку України десятиліттями, певною мірою пристосувались виживати в умовах, коли держава не має чіткої стратегії взаємодії з бізнесом на роки вперед. Проте для малих бізнесів та бізнесів, які нещодавно відкрились, така невизначеність знищує будь-яку можливість розвиватися та залучати інвестиції.
Через це Марк Петкевич вважає, що стратегія взаємодії держави з бізнесом має формуватись якнайменше на десять років наперед. Також держава має проявити гнучкість, аналогічну тій, яку проявляє в роботі бізнес.
“Якщо бізнес не може розвиватись — він наймає компетентних людей і отримує необхідний досвід. З державою не так. Якщо держава не може підтвердити, наприклад, генплан Києва — віддайте цю задачу скандинавам, вони все розроблять і ми зможемо ним користуватись”
Марк Петкевич гендиректор NOVUS
Источник: delo.ua
