-
Катерина Губарєва
віцепрезидентка з глобального HR, SoftServe
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua
Війна зачепила абсолютно всіх. Ми як багатотисячна компанія відчули це дуже сильно – йдеться як про наших українських працівників, так і про спеціалістів в наших закордонних центрах розробки. Якщо з одного боку люди вимушено втікали від війни, то з іншого завжди були ті, хто приймав їх та допомагав влаштуватися в новому українському місті чи в новій країні.
За цю масштабну логістику на початку війни відповідали десятки, якщо не сотні людей у різних командах. HR-менеджери безпосередньо займалися релокаціями, мобільністю, зміною політик, онбордингу та загалом усіма функціями, які хоча б якимось чином стосуються людей. Війна призвела до перебудови багатьох процесів, переформатування команд, вплинула на комунікацію і бізнес-плани компаній. Інколи, як у випадку з HR, вона повернула нас до базових функцій та цінностей. Я вважаю це повернення позитивним для професійного розвитку галузі, далі поясню чому.
Базові обов’язки HR
До війни в бізнесу були одні пріоритети. З початком вторгнення росії в Україну ми побачили, що безпека працівників та їхніх близьких — на першому місці. Однак ланцюжок змін в HR-процесах набагато глибший.
Підписуйтесь на наш Telegram канал
Ще у 60-х роках Фредерік Герцбрерг разом зі своїми співробітниками провів дослідження, в рамках якого опитали робітників і попросили описати, що їх задовольняє в роботі, а що ні. В результаті дослідники виділили два набори чинників:
- гігієнічні фактори, куди входять політика організації, умови праці, заробітна плата, мікроклімат в колективі;
- мотиватори, такі як успіх, кар’єрне зростання, визнання та схвалення, можливість творчого і професійного розвитку, ступінь відповідальності.
Протягом останніх років в українських ІТ-компаніях HR-менеджери надто сильно концентрувались на мотиваційних факторах, з війною ж – фокус змістився до гігієнічних чинників. Людей, в першу чергу, турбує безпека, а вже потім комфортні умови праці. Якщо йдеться про роботу з офісу, то слід забезпечити зручне та обладнане робоче місце, паркування, опалення взимку. Для дистанційної роботи необхідно надати техніку, включаючи ноутбуки, монітори, навушники, а також крісла і так далі.
Сьогодні безкоштовна йога чи спортзал в офісах важать набагато менше, аніж оптимальний графік роботи, при якому спеціаліст здатен зручно планувати свій день. Тим паче зараз, коли на ці плани в будь-який момент може вплинути російський обстріл. Такі базові речі, як оплачувана відпустка, можливість взяти вихідні за сімейними обставинами, політика щодо понаднормової роботи зараз набагато важливіші, ніж безлімітна кава. Так, про інші мотиватори не варто забувати, але тільки після задоволення гігієнічних чинників. Інакше вони не спрацюють.
Фокус на найважливіше
Відтак, війна змусила нас фокусуватись на найважливішому, а вже потім думати про все інше. Ось п’ять речей, про які важливо особливо дбати сьогодні HR-менеджеру:
Безпека. Це стосується як фізичної, так і психологічної безпеки. Людей позбавили контролю над багатьма сферами життя, і давши їм можливість повернути цей контроль хоча б на роботі, ми задовольняємо одну з базових потреб. Бізнес може забезпечити людям вибір, звідки працювати (з дому або з офісу; з України чи з-за кордону), як отримувати компенсацію (повністю чи заморозити частину коштів на рахунках), можливість служити в ЗСУ і при цьому не втрачати ні роботу, ні компенсацію.
Компенсація і кар’єрний розвиток. Попри війну і стрес, багато людей не полишають свої плани щодо кар’єрного зростання і компаніям важливо давати людям можливість розвиватися. Думка про майбутнє може бути рятівною, адже дає людям якусь ціль і конвертує емоції в раціональні дії. Так само для людей важлива конкурентна заробітна плата і можливість зростання, особливо в умовах війни. І ми бачимо, що ринок розуміє ці потреби, адже згідно з опитуванням DOU, зарплати українських розробників у першому півріччі зросли. Якщо в червні 2021 медіана становила $3000, то за рік вона виросла до $3400. Розумію, що не всім бізнесам під силу дбати про кар’єрний ріст працівників зараз, проте говорити про такі можливості в майбутньому, змінювати напрямок роботи на більш затребуваний, здобувати додаткові знання, готуватись – все-таки може бути варіантом.
Відчуття приналежності до певної спільноти допомагає працівникам впоратися з кризою. Ще в часи пандемії коронавірусу це підтверджували різні дослідження, війна в Україні також вкотре це підтвердила. По-перше, як роботодавець ми намагаємося бути тим, на кого спеціаліст може покластися навіть у найтемніші часи. По-друге, ми намагаємося створити зв’язок не тільки з компанією, а й побудувати спільноти всередині. На початку війни багато спеціалістів зорганізувалися не тільки задля підтримки армії, а щоб допомогти колегам. У перші тижні наші фахівці у західних областях прийняли в себе вдома понад 400 колег разом з сім’ями, а наш благодійний фонд “Відкриті очі” зорганізував більше 300 працівників, які стали волонтерами та опікувались гумдопомогою. Війна стосується абсолютно всіх українців, і завданням бізнесу є не просто обіцяти чи вдавати впевненість тоді, коли недобре всім, а робити те, що в наших силах.
Кросфункціональність. З початком війни, компанії, що релокували своїх співробітників за кордон, повинні були відстежувати всі зміни у законодавстві, аналізувати їх та роз’яснювати. Окрім юристів, у цей процес глибоко залучені ще й HR-менеджери. Адже важливо перебудувати не лише процеси, пов’язані з аспектами працевлаштування, а й допомогти людям інтегруватися в місцеву культуру. Тому частина нашої, HR-ної роботи — це ще й забезпечувати тренінги, лекції, мовні курси і розробляти цілі бази знань, де фахівці можуть знайомитися з іншими культурами, досліджувати правила і норми життя в нових країнах та обмінюватися досвідом.
Багатошарова комунікація. Комунікація під час війни стала важливішою, ніж будь-коли до того. Вона поділилася на кризову, загальну, індивідуальну, з’явилися різноманітні канали, довідники, бази знань. З одного боку, комунікація велася з лідерами, де на менеджерському рівні роз’яснювалися всі останні зміни та нововведення, пояснювалося, як ті чи інші речі вплинуть на роботу компанії. З іншого боку, ми вели “бізнес з людським обличчям” і так само роз’яснювали людям законодавство, особливості мобілізації, правила поведінки під час повітряних тривог, готували мапи укриттів, списки готелів за кордоном, навіть інструкції про те, як віддати дітей до школи в Польщі чи деінде. Правильна комунікація — це важливий інструмент підтримки працівників. В час війни – комунікація стала пігулкою для зняття стресу.
Посилюємо професійну експертизу
На зорі нашої професії в Україні, основними функціями HR-ів було оформлення людей на роботу та ведення їхніх трудових книг. Згодом на цю базу почали накладатися інші функції, такі як розвиток культури всередині компанії, побудова позитивної атмосфери, залученість працівників і так далі. Нині ми повертаємося до того, що все починається з розуміння трудового законодавства і його норм.
Разом з іншими функціями, зокрема юридичними та бізнес-департаментами, HR-и повинні здобувати експертизу у сфері глобальної мобільності, розумітися на трудовому законодавстві та особливостях працевлаштування різних країнах. Адже HR-и насамперед повинні думати про те, як легалізувати, правильно оформити на роботу працівників в інших країнах, які переїхали туди через війну в Україні; на що треба звертати увагу в першу чергу і які можуть бути наслідки за порушення певних норм?
HR-фахівці українських компаній, особливо тих, хто працює й на закордонних ринках, зможуть здобути глобальнішу експертизу. Це не просто означатиме професійне зростання, а стане величезним стрибком для української HR-галузі. Не лише тому, що вони отримають додаткові знання, а й тому, що зможуть зануритися і зрозуміти культуру співпраці та цінностей інших країн, які неминуче будуть впливати на розвиток української бізнес-культури.
Війна змусила нас переглянути свою матрицю цінностей (як особисту, так і бізнесову) і нагадала нам про базові потреби людини — безпеку, гідні умови праці, компенсацію, повагу, які не заміниш “плюшками”, які навіть до війни мали тимчасовий ефект.
Фото: ua.depositphotos.com
Источник: delo.ua
