-
Христина Коновалова
кореспондентка
Світлана Чирва, віцепрезидентка, регіональна менеджерка Visa в Україні та Молдові. Джерело: Delo.ua
Багато років Україна залишається хабом з надання фінансових послуг для 17 країн світу. Це правило залишилось незмінним й після 24 лютого 2022. Зараз український офіс Visa представляють близько 150 фахівців. Це менеджери, технічні спеціалісти, тощо. Вони забезпечують безперебійну роботу банків та фінансового сектору в усіх країнах регіону. Невелика частина команди працює за кордоном.
Про те як змінились фінансові послуги в Україні під час війни, які технології впливають на банківський сектор в країні, чи готова наша фінтех-індустрія до масштабування продуктів в рамках євроінтеграції в інтерв’ю Delo.ua розповідає Світлана Чирва, віцепрезидентка, регіональна менеджерка Visa в Україні та Молдові.
- Про виклики під час повномасштабної війни
- Про технології для бізнесу та покупців
- Про майбутнє українського фінтеху та євроінтеграцію
- Про кібербезпеку та криптовалюти
- Про ШІ, Мінцифри та плани
Про виклики під час повномасштабної війни
Пані Світлано, розкажіть, як після 24 лютого змінилась ситуація на українському ринку для Visa? Які першочергові завдання вирішувала ваша команда?
– Після повномасштабного вторгнення в фінансовій індустрії з’явилися нові виклики. Першочерговими задачами для нас стали збереження команди та продовження надання сервісів нашим партнерам.
Річ у тому, що Україна є хабом з надання фінансових послуг для 17 країн. Тому ми мали підтримувати сервіс не тільки для України, а й для всіх інших країн нашого регіону.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
Також важливо було забезпечити безперервну роботу платіжних сервісів, які надаються за допомогою технологій Visa. В цей період ми активно допомагали банкам та певним чином дублювали їх фізичну інфраструктуру.
Так, наприклад, разом з ПриватБанком ми впровадили хмарний сервіс Visa Cloud Connect. Загалом всі ці задачі – безпека людей та забезпечення стабільної роботи сервісів – залишаються ключовими й сьогодні.
За два роки війни близько 6 млн українців були змушені виїхати за кордон. Які проблеми українців за кордоном довелося вирішувати?
– Ті українці, які під час війни тимчасово переїхали в інші країни та проживають там, навіть сьогодні користуються картками Visa українських банків. З першого дня нам важливо було забезпечити роботу цих карток, навіть якщо термін їхньої дії вже закінчився. Ми знайшли рішення за допомогою партнерів та банків. Ще на початку війни ми анонсували, що держателі карток можуть безперешкодно користуватися ними і далі без додаткових перевірок. Сьогодні вже існує сервіс доставки карток за кордон. Тож клієнт може відкрити картку онлайн, замовити та отримати нову фізичну картку.
Загалом рівень диджиталізації в Україні дуже високий. Багато сервісів з’явилося ще в період пандемії ковіду. Тому, наприклад, можна легко провести дистанційну ідентифікацію клієнтів. Все це допомогло фінансовому сектору доволі швидко пристосуватися до життя в умовах повномасштабної війни та забезпечити необхідний рівень надання послуг українцям, в тому числі за кордоном.
Про технології для бізнесу та покупців
Поговоримо про електронну комерцію. Під час війни українці за кордоном чи іноземці замовляють товари hand madе. Тож перспективи для розвитку української онлайн-торгівлі доволі цікаві. Розкажіть, які перспективні технології можуть застосовувати підприємці та покупці, щоб, наприклад, розрахунки проходили безпечно та без помилок?
– Мені здається, що найбільш важливими сервісами, якими користуються наші громадяни є переказ коштів. Visa стала однією з компаній, яка допомагала PayPal зайти в Україну, щоб безперешкодно переказувати гроші в нашу країну чи за кордон. Також швидкий безпечний та надійний переказ коштів забезпечує наша технологія Visa Direct , тобто перекази з карти на карту, яку ми продовжуємо активно розвивати в Україні, пропонуючи перекази через мобільний телефон, поповнення власної картки за допомогою гаманця ApplePay та GooglePay, Request to Pay.
Щодо електронної комерції, головною задачею є налагодити безпечність проведення транзакції. Тому Visa багато працює над впровадженням різних рішень в цьому напрямку.
Ми пишаємось тим, що вперше в світі саме в Україні разом з ПриватБанком впровадили Digital Authorization Framework. Це багатоетапний процес проведення перевірок, який дозволяє переконатися, що транзакції проходять злагоджено та продавець отримав гроші від клієнта. Такий процес відбувається за допомогою токенів. Клієнт один раз підписує свою картку. Далі операція не потребує додаткових дій та проходить в безпечному режимі.
Оскільки ми згадали про токени, то зазначу, що поширення технології Visa Token Service є одним з наших пріоритетів. Завдяки цій технології код картки змінюється на шифр, який ми називаємо токен. Цей підхід дозволяє посилити захист персональних даних клієнта та його платежів і робить не можливим перехоплення карткових даних. Навіть якщо уявити, що токен було вкрадено, здійснити транзакцію неможливо, а отже це максимально посилює безпеку платежів.
Декілька років назад розрахунки смартфонами, кільцями, брелоками стали дуже популярними. Але було й побоювання, що технології NFC небезпечні, оскільки шахраї можуть вкрасти дані чи гроші з невеликої відстані. На вашу думку, чи мають технології NFC перспективи для подальшого розвитку?
– За даними Visa, Україна посідає п’яте місце у світі за проникненням оплати токенами станом на грудень 2023 року. Це означає, що токенізовані транзакції є дуже популярними серед українців.
Якщо говорити про безконтактну оплату за допомогою токенізованих транзакцій, треба розуміти, що ця технологія має високий захист, оскільки відповідає всім міжнародним стандартам, наприклад, таким як EMV 3-D Secure, проходить оцінку ризиків всередині Visa (risk score) та постійно вдосконалюється. Так, наразі в Україні ми активно співпрацюємо із учасниками ринку та НБУ по впровадженню Strong Customer Authentication (SCA), задача якої є посилити рівень автентифікації.
У випадку безконтактних оплат також існують ліміти на проведення транзакцій. Наприклад, споживач приходить в магазин та купує товари на відносно невелику суму, умовно, 300-400 гривень. Під час розрахунку покупець має прикласти до термінала картку, смартфон. Ця операція в рамках ліміту проходить без підтвердження. У випадку, коли споживач здійснює транзакції на більшу за ліміти суму, такі операції треба підтвердити. Тобто, є певні рівні безпеки, які налаштовані вже роками та постійно покращуються.
Щоб загалом в людей не виникало проблем при проведенні таких транзакцій, їх потрібно навчати правильно використовувати свої гаджети, відповідально налаштовувати ліміти в інтернет-банкінгу. Це важливо, оскільки сьогодні банки можуть пропонувати дуже широкий спектр сервісів, які допомагають клієнту контролювати його фінансові дії. Наприклад, люди самостійно можуть збільшувати або зменшувати ліміти для розрахунку в інтернет-магазині, переказах та ін. Якщо людина розуміє свою фінансову поведінку, тоді вона знає, скільки грошей витрачає під час онлайн-шопінгу чи звичайного походу в магазин за продуктами. Тоді покупець може чітко налаштувати свої ліміти для розрахунків, що в свою чергу створює додатковий захист від потенційно можливого шахрайства.
Аналогічний підхід щодо захисту грошей працює в транспортних сервісах. Наприклад, людина їде в метро чи тролейбусі та двічі випадково використала свій гаджет чи картку. Якщо встановлено ліміт на такі транзакції, операція з оплати за проїзд пройде тільки один, а не два рази. Тож такий механізм як ліміти дуже зручно використовувати у повсякденному житті.
Про майбутнє українського фінтеху та євроінтеграцію
Україна приділяє особливу увагу розвитку технологій у фінтесі. Зокрема, є багато фінтех-стартапів, банки розвивають фінтех-інфраструктуру для застосунків, посилення захисту даних тощо. Як ви оцінюєте стан та перспективи українського фінтех-ринку? Які плани щодо розвитку продуктів Visa має в цьому напрямку в Україні?
– Дійсно в нас дуже розвинена ІТ-галузь. Тож багато рішень в напрямку фінтеху Україна може експортувати в інші країни світу. Така практика вже існує: спочатку технології започатковують в нашій країні, а далі вони отримують можливості для зростання за кордоном. Тому наші фінтех-сервіси мають великий потенціал для розвитку в Україні.
Наша команда також постійно розвиває нові технології. Зокрема, три роки тому була впроваджена технологія Tap to Phone. Якщо раніше людина могла тільки платити за допомогою телефону, тепер таким чином можна й приймати платежі. Спочатку ця технологія працювала тільки на смартфонах на базі Android, в жовтні 2023 року така можливість з’явилась й для телефонів на базі iOS. Це великий крок вперед. Наша країна стала третьою країною в Європі та сьомою у світі, хто запустив Tap to Phone для iOS-гаджетів.
Тепер це рішення має розвивати фінтех-індустрія, щоб технологія стала масовою. Зокрема, українські банки впроваджують Tap to Phone у своїх інфраструктурах.
Також фінтех-рішення надають багато можливостей для електронної комерції. Наприклад, є таке рішення як Click to Pay, яке також дозволяє безпечно приймати платежі. Розрахунок йде на базі токенізованої технології. Після цього люди не мають повторно вводити свої персональні дані. Тобто, якщо один раз була введена інформація, її було зашифровано у вигляді токенів, далі ці дані автоматично підтягуються при нових транзакціях.
Для реалізації таких проєктів також потрібна допомога фінтех-індустрії. Це й розробка сайтів, й інтеграція платіжних рішень. Таку роботу, як правило, проводить не банк, а фінтех-компанії. Тому важливо, щоб ця екосистема розвивалась, з’являлись нові стартапи. Це надасть новий поштовх для зростання фінтех-галузі.
Україна знаходиться на шляху євроінтеграції, тож має провести певні реформи та ввести стандарти, щоб різні галузі економіки працювали на одному рівні з вимогами ЄС. Як ви оцінюєте рівень фінансової системи України, чи готова вона до євроінтеграції?
– Хочу сказати, що ми йдемо достатньо швидкими темпами. Наприклад, з квітня минулого року СЕП – ключова банківська система в нашій країні – перейшла на режим роботи 24/7, що є великою перевагою, тому що система може швидше обробляти грошові операції, зокрема, у вихідні.
Також в Україні прийняті регуляції, які позитивно впливають на фінансовий сектор та відкривають нові можливості для компаній. Якщо ми говоримо про фінтех, то ще вчора такі компанії не могли випускати пластикові картки, а сьогодні мають цю можливість. Потрібно лише отримати ліцензію НБУ.
Тобто держава робить багато кроків для розвитку фінансового сектору. Наприклад, серед важливих процесів треба відмітити впровадження Open Banking. Хоча попереду ще буде багато роботи і потрібно визначити певні стандарти, домовлятись про процедури.
Але думаю, наша фінтех-індустрія настільки швидко розвивається, що вже вивчила всі правила роботи за кордоном. Тож проєкти вже чекають-не дочекаються на вступ України до ЄС, щоб розпочати завойовувати місцеві ринки зі своїми продуктами.
Я вважаю, що не варто зосереджуватись суто на євроінтеграції, тому що наші фінтех-компанії можуть розробляти корисні сервіси, що пропонують українцям швидкість, доступність, безпеку, тощо.
Тож можна ці процеси зробити паралельними. З одного боку, розвивати фінтех-послуги для українців. З іншого – пропонувати наші продукти у Європі. Впевнена, що українські сервіси матимуть великі можливості для масштабування та розвитку, коли посиляться євроінтеграційні процеси.
Про кібербезпеку та криптовалюти
В умовах війни гострою залишається проблема кібербезпеки. Неодноразово великі компанії зазнавали кібератаки на свої ресурси. Також об’єктом уваги кіберзлочинців залишаються особисті дані клієнтів. Як Visa посилює захист бізнесу від хакерських атак та як ви захищаєте дані клієнтів, зокрема, за допомогою розумних технологій?
– Вважаю, що люди мають звертати особливу увагу на соціальну інженерію. Мова йде про ситуації, коли клієнт сам розголошує свої персональні дані шахраям. Щоб запобігти цьому ми на постійній основі здійснюємо кампанії про фінансову грамотність та безпеку. В рамках таких проєктів допомагаємо людям зрозуміти, яку інформацію можна повідомляти стороннім особам, а яку – ні. Такі заходи зазвичай ми проводимо спільно з банками. Це важливо, оскільки часто шахраї можуть телефонувати клієнтам фінустанов з невідомого номеру та використовувати різноманітні пастки для отримання особистих даних.
Загалом українці розуміють, коли їм дзвонять шахраї. Але все одно є чутлива аудиторія, наприклад, пенсіонери. Тож треба постійно навчати людей правил фінансової грамотності, щоб вони розуміли, як можуть захистити свої особисті дані та гроші.
Окрім цього, для захисту сервісів Visa наша команда постійно проводить апгрейд всіх систем. Зокрема, для цього використовуємо штучний інтелект. Такий підхід допомагає діяти на випередження: якщо шахраї покращують свої знання, ми маємо бути кращими за них в захисті наших платформ від злочинців.
Visa посилює власну присутність на ринку криптовалют через запровадження різноманітних інфраструктурних рішень та співпрацю з компаніями, що надають послуги в цьому сегменті. Це перспективний напрямок, оскільки ринок цифрових активів стає все більш регульованим у світі. Зокрема, наразі в Україні парламент розглядає відповідні законопроєкти. Як ви оцінюєте потенціал розвитку фінансових послуг на базі цифрових активів?
– Ми вітаємо будь-які проєкти, які допомагають економіці країни ставати безготівкою. Це про диджиталізацію та нові можливості. Наша команда завжди відкрита до нових та перспективних ідей. Звичайно, такі проєкти мають бути зарегульовані та безпечні. Це головні принципи, за якими працює компанія Visa. Коли ринок цифрових активів буде врегульований, з’явиться більше нових ідей, партнерів та проєктів.
Можу розказати про останні проєкти, які реалізовувала Visa в сегменті цифрових активів. В листопаді 2023 року наша команда разом з казахстанським партнером запустила проєкт по CBDC – впровадженню цифрового тенге в Казахстані. Мова йде про першу у світі картку Visa, яка прив’язана до цифрової валюти Центрального банку в Казахстані.
Як я вже говорила, хаб Visa для обслуговування 17 країн знаходиться в Україні. Тому наша команда була залучена для реалізації цього проекту. Тож ми маємо досвід запущених проектів в напрямку CBDC. Тому ми завжди відкриті для пропозицій в рамках реалізації нових фінтех-проєктів.
Про ШІ, Мінцифри та плани
Зараз у всьому світі активно застосовуються технології ШІ для розробки продуктів та послуг. Але водночас існують ризики застосування штучного інтелекту, зокрема, з точки зору безпеки збереження особистих та фінансових даних. Яка у Visa політика щодо застосування ШІ у власних продуктах?
– Visa вже понад 30 років використовує штучний інтелект. Тобто, в нас понад 250 платформ побудовані з використанням ШІ. Звичайно, що ми не обмежуємося цими проєктами.
Visa розпочинала використовувати ШІ переважно в середині компанії. Але ми слідкуємо за розвитком технологій, тому за потреби включаємо штучний інтелект в сервіси для партнерів.
Наприклад, є сервіс Smarter STIP.Ця технологія з точністю до 95%, допомагає визначати, які операції є нормальними, а які – під питанням. Такі речі споживачі не відчувають, але вони є. Штучний інтелект допомагає обробляти інформацію, програмувати, робити сервіси кращими.
Тобто, штучний інтелект для Visa – це більше про перспективи, а не про ризик?
– Звичайно, що ми розуміємо, що має бути певні регуляції, але штучний інтелект може використовуватись в різних напрямках. Ми говоримо про безперебійність роботи системи, безпеку проведення транзакцій, які не несуть в собі персональні дані та ін.
Розкажіть про співпрацю Visa з Мінцифри, які проекти ви реалізували разом?
– Основний наш напрямок співпраці з Мінцифри – це диджиталізація сервісів. Так, в “Дія” розвивається багато фінансових напрямків. Зокрема, це рішення для отримання соціальних виплат. Така допомога може приходити не тільки від держави, а й від міжнародних організацій. Тому ми спільно з Мінцифри пропрацювали маршрути яким чином мають ці гроші заходити та як краще їх доставити кінцевому споживачу тощо.
Диджиталізація дуже допомагає в таких процесах. Можу навести приклад. Під час пандемії ковіду люди не могли фізично приходити в банки чи соціальні установи, щоб отримувати виплати. Тоді з’явилась чудова програма “єПідтримка”. Тоді команда Visa допомагала побудувати цю інфраструктуру та ділилась знаннями, яку екосистему краще створити для клієнтів.
Після цього вже були нові проєкти – “єВідновлення”. Можливо, в майбутньому допоможемо розвивати “єОселя” чи інші проєкти, які буде запускати Мінцифри.
Які у Visa плани щодо розвитку та популяризації продуктів у цьому році?
– Зараз для людей дуже важливе питання швидкого та безпечного проведення платежів. Тому, як я вже говорила, великим кроком в цьому напрямку можна вважати приймання продавцем платежів за допомогою лише смартфона.
Такі технології надають великий поштовх для розвитку малого та середнього бізнесу, тому що тепер клієнти можуть розрахуватися не тільки готівкою.
Навіть по своїй поведінці бачу: раніше коли приходиш на ринок за фруктами, продавці пропонували навіть розрахуватися з картки на картку. А тепер підприємці мають термінали в телефоні і людина спокійно може заплатити за товар лише приклавши смартфон або годинник. Це зручно та швидко, тому приймання платежів за допомогою Tap to Phone рішень буде зростати.
Ще одне рішення, про яке ми говорили, – Click to Pay. Ця технологія дуже зручна для електронної комерції. Ми тільки розпочинаємо впроваджувати такі рішення, тому цей напрям буде ще розвиватися та покращуватися.
Технології для зручних безготівкових оплат – головні технологічні рішення, які розвиватиме українська команда Visa найближчим часом.
Источник: delo.ua
