Чому середній показник може вводити в оману, чому малий бізнес сплачує втричі більше, ніж велика мережа — і чому перекази з рахунку на рахунок не бувають безкоштовними для всіх.
У статті для PSM Олександр Карпов, директор Асоціації ЄМА та засновник Open API Group, детально аналізує ставки інтерчейндж: як вони формуються, чому різняться для різних продавців, що насправді ховається за середніми цифрами та яка справжня вартість прийому платежів для бізнесу.
Фото: chatgpt.com
Попередні три публікації серії висвітлювали: що показав досвід ЄС, як це виглядало в шести юрисдикціях та чому термін виміру важливіший за саму ставку. Залишається питання, яке найчастіше порушують в українських обговореннях і на яке найгірше відповідають: скільки насправді коштує прийом платежів і чи стане він дешевшим.
Три складові та четвертий рівень
Продавець сплачує банку єдину суму за прийом картки — плату за еквайринг, або MDR. Ця сума складається з трьох частин.
- Міжбанківська комісія, або інтерчейндж — надходить до банку, який видав картку покупцеві.
- Комісія платіжної системи — за використання її мережі.
- Маржа еквайра — залишається банку, який обслуговує продавця.
Регулювання, яке зараз обговорюється в Україні, встановлює ліміти для однієї з цих трьох складових. Дві інші не піддаються регулюванню ніде у світі — ні в ЄС, ні в Австралії, ні в США.
Але це ще не повна вартість. Окрім MDR, існує четвертий рівень — фіксовані витрати, які не залежать від обсягу продажів: оренда чи купівля терміналу, платіжний шлюз та його щомісячне обслуговування, сертифікація безпеки, мінімальна щомісячна плата, плата за виписки та налаштування, штрафи за дострокове розірвання договору, обробка спірних транзакцій.
Саме цей четвертий рівень руйнує всю логіку дискусії про відсоткові ставки. Адже відсоток нараховується на обсяг продажів, а фіксована плата — ні.
Чому середній показник майже нічого не пояснює
Найкраще це стає зрозумілим там, де ставки вимірюються та публікуються державою. Іспанія з 2014 року зобов’язує кожну платіжну установу щоквартально звітувати центральному банку про фактично застосовані ставки, а регулятора — публікувати їх із зазначенням назв.
| Іспанія, плата продавця за дебетову картку | Ставка |
|---|---|
| Найнижча серед банків, Deutsche Bank | 0,14% |
| Великі торговельні мережі, у середньому | 0,18% |
| Середньозважена по ринку, I квартал 2026 | 0,28% |
| Ресторани, у середньому | 0,36% |
| Малий інтернет-магазин через провайдера | 0,50–1,10% |
Від 0,14% до 1,10% — різниця вісім разів. При однаковій граничній ставці міжбанківської комісії 0,2% для всіх.
Регульований компонент однаковий у кожному рядку. Різницю створюють переговорна спроможність продавця, його галузь, обсяг операцій та канал прийому платежів.
Німецький центральний банк надає аналогічну інформацію з іншого боку, вимірявши повну вартість прийому платежів для 268 торговельних підприємств.
| Складова, на одну операцію | Готівка | Національна картка | Міжнародна дебетова | Кредитна |
|---|---|---|---|---|
| Обладнання | 0,09 € | 0,13 € | 0,10 € | 0,17 € |
| Комісії за операцію | 0,08 € | 0,18 € | 0,28 € | 0,48 € |
| Витрати часу персоналу | 0,26 € | 0,30 € | 0,31 € | 0,35 € |
| Разом на операцію | 0,43 € | 0,60 € | 0,69 € | 1,00 € |
| Разом від обороту | 2,3% | 0,8% | 2,1% | 2,4% |
Національна карткова система коштує німецькому продавцеві 0,8% обороту, міжнародна дебетова — 2,1%. Обидві функціонують за тієї самої граничної ставки міжбанківської комісії 0,2%.
І окремо, з того ж дослідження: різниця у витратах часу між найдешевшим і найдорожчим методом оплати становить дев’ять центів, різниця в комісіях — сорок. Тобто швидкість на касі приблизно вп’ятеро менш значуща, ніж комісія.
Українська арифметика
Середньозважений MDR в Україні становить 1,248% за даними Національного банку за перший квартал 2026 року, ринкова вилка коливається приблизно від 1,0% до 2,0%. Оренда терміналу коштує 200–400 гривень на місяць, але часто відсутня, оскільки термінал є віртуальним.
Щоб зрозуміти, як фіксована частина впливає на ефективну ставку, зведемо все до відсотка від обороту.
| Оборот на місяць | Найкращі умови | Стандартні умови |
|---|---|---|
| 25 000 грн | 1,80% | 3,60% |
| 125 000 грн | 1,16% | 2,32% |
| 5 000 000 грн | 1,00% | 2,01% |
Український середній MDR перевищує конкурентні польські показники 0,5–0,8%. Це факт, який не варто приховувати.
Однак, зверніть увагу на розмах. У Європі різниця між найкращими та найгіршими умовами для малого продавця становить майже вчетверо. В Україні — удвічі. Український малий продавець за стандартних умов сплачує менше, ніж європейський за аналогічних умов, хоча міжбанківська комісія в нього втричі вища.
Причина одна: в Україні майже відсутні фіксовані платежі в еквайрингу. Немає обов’язкової орендної плати за термінал, окремих платежів за сертифікацію, мінімальної щомісячної суми, плати за виписки, штрафів за дострокове розірвання. Ринок самоорганізувався в напрямку простих і прозорих тарифів раніше, ніж до нього дійшло регулювання.
Це і є справжня конкурентна перевага українського ринку — не низький відсоток, а відсутність європейського набору фіксованих платежів. І саме вона перебуває під загрозою, якщо зниження міжбанківської комісії відбудеться без відповідних заходів: коли прибутковість відсоткової частини знижується, найпростіший спосіб її компенсувати — почати стягувати те, що раніше не стягувалося.
Дві методичні примітки
Два застереження, без яких такі розрахунки можуть стати маніпуляцією.
Перше: як зведені цифри. Усі платежі переведені у відсоток від карткового обороту: відсоткові ставки взяті напряму, фіксовані щомісячні платежі поділені на оборот, плати за операцію перераховані через середній чек. Промо-умови виключені. «Найкращі умови» — це конкурентоспроможний оператор або великий клієнт, «стандартні» — малий продавець за публічним тарифом.
Друге: що це за цифри. Українська таблиця — це розрахунок ЄМА на основі опублікованих тарифів, а не виміряна статистика центрального банку. Іспанські та німецькі цифри, навпаки, є результатами вимірювань регуляторів. Реальний продавець може отримати умови, що виходять за межі наведених діапазонів в обидва боки.
Парадокс платежу з рахунку
Тепер про головну надію дискусії: що на місці дорогого карткового еквайрингу з’явиться дешевий платіж безпосередньо з рахунку покупця на рахунок продавця.
Нижче представлено, скільки такий платіж коштує продавцю там, де він реально функціонує, і скільки той самий продавець у того самого провайдера сплачує за картку. Без другої колонки перша нічого не означає.
| Ринок і система | Платіж з рахунку | Картка | Хто дешевший |
|---|---|---|---|
| Польща, BLIK, інтернет | Paynow 0,95%; Przelewy24 1,29% + 0,30 зл | Paynow 0,95%; Przelewy24 1,29% + 0,30 зл | однаково |
| Польща, BLIK, каса | 0,32–0,39% + фіксована сума | 0,55–0,59% + фіксована сума | платіж з рахунку дешевший |
| Нідерланди, iDEAL | €0,29 фіксовано, без відсотка | 1,8% + €0,25 | платіж з рахунку вчетверо дешевший |
| Швеція, Swish | 1,50–3 крони + 30–50 крон на місяць | 1,5–2,5% + абонплата | залежить від чека |
| Іспанія, Bizum | 1,29% + €0,42 | 0,90% + €0,25 плюс комісії системи | картка дешевша |
Цікаво по темі: Десять років IFR: що виміряли, а що ні
Однозначної відповіді немає, і це головне, що варто засвоїти з таблиці: платіж з рахунку може бути дешевшим за картку, дорожчим або таким самим — іноді на сусідніх ринках, іноді в одного й того ж провайдера.
Проте одне твердження таблиця підтверджує без винятків: жодна успішна європейська платіжна система, що працює з рахунків, не є безкоштовною для продавця.
Це не збіг і не жадібність, а закон збереження. Будь-яка платіжна система має собівартість — розробка, підтримка, захист від шахрайства, розрахунки, служба підтримки — і хтось її має покривати. У картковому світі значну частину покриває міжбанківська комісія; там, де її немає, платить продавець безпосередньо. Правило, з якого немає винятків у жодній успішній системі Європи: продавець платить, фізична особа — користується безкоштовно.
Рядок про Нідерланди варто розглянути уважніше, бо він показує ключовий момент. Платіж з рахунку там справді вчетверо дешевший. Але подивіться не на різницю, а на карткову ставку: у країні ЄС, де міжбанківська комісія обмежена 0,2% протягом одинадцяти років, продавець сплачує 1,8%. Регульована частина становить приблизно одинадцяту частину від того, що він реально віддає.
iDEAL дешевший не тому, що в ньому немає міжбанківської комісії — вона майже не бере участі в цій різниці. Він дешевший завдяки іншій моделі тарифікації: фіксованій, національній, без міжнародного схемного рівня.
Іспанський рядок демонструє зворотну ситуацію. Карткова ставка провайдера знижується зі зростанням обсягів продажів — від 0,90% до 0,15% при обороті понад п’ять мільйонів євро на місяць. Ставка Bizum є сталою незалежно від обороту. Чим більший продавець, тим менш вигідним стає для нього платіж з рахунку.
Механізм, що пояснює це явище, — структура самого еквайрингового ринку в Європі. Прийом карток там зосереджений у кількох великих гравців, які не є банками-емітентами: вони не отримують міжбанківської комісії і нічого не втрачають від її зниження. Але саме через їхній посередницький шар має пройти економія, перш ніж дійти до продавця.
І тут вступає в дію проста ринкова логіка: там, де кілька гравців обслуговують більшість ринку, тиск з боку продавців на передачу економії слабший, ніж у фрагментованому середовищі. Йдеться не про недобросовісність, а про структуру: коли регулювання стискає один компонент ціни, ринок не зобов’язаний передавати економію далі — і не передає, якщо немає жодних стимулів.
Найкраще це видно в даних, наведених у Спеціальному звіті Європейської палати аудиторів 01/2025. Дослідження CMSPI та Zephyre, вміщене в його Додатку II, показує структуру плати продавця в базисних пунктах за сім років.
| Рік | Інтерчейндж | Маржа еквайра | Комісія системи | Разом |
|---|---|---|---|---|
| 2015 | 30 | 14 | 3 | 47 |
| 2018 | 21 | 18 | 8 | 47 |
| 2021 | 21 | 18 | 10 | 49 |
Регульований компонент знизився на дев’ять пунктів. Нерегульовані зросли на одинадцять. Сукупна плата продавця у 2021 році виявилася вищою, ніж до запровадження граничних ставок. За даними того ж дослідження, міжбанківська комісія становила у 2021 році лише 43% плати продавця; решту 57% складали маржа еквайра та комісії платіжних систем.
Український еквайринговий ринок має іншу структуру: він більш фрагментований, на ньому конкурують банки, і паралельно працюють платіжні агрегатори, які тиснуть на ціну знизу. Це та відмінність, яку варто зберегти, а не імпортувати європейську конфігурацію разом із європейською ставкою.
Випадок Португалії заслуговує на окрему увагу, бо він показує, як легко можна сплутати причину і наслідок.
Мобільний сервіс MB WAY працює там з 2015 року і охоплює близько 45% онлайн-операцій країни. Десять років його наводили як приклад того, що альтернатива картці може розвинутися органічно.
У лютому 2026 року адміністратор Банку Португалії з платіжного напряму пояснив деталь, яка змінює інтерпретацію цього кейсу. Перекази між людьми через застосунок раніше технічно оформлювалися як операції на картковій основі, і лише у 2024–2025 роках їх перевели на прямі міжрахункові рейки. Оплата в магазині так само залишалася картковою операцією: MB WAY прив’язується до банківської картки, до восьми карток на користувача.
Тобто застосунок один, а механізми під ним — два. Коли португалець переказує гроші другові — це дійсно переказ з рахунку на рахунок. Коли він розраховується в магазині — працює прив’язана картка, як і десять років тому.
Це має пряме статистичне продовження. Банк Португалії пояснює зростання миттєвих переказів у Португалії у 17 разів, зокрема, міграцією операцій, які раніше проходили як карткові. Частина того, що в європейській статистиці виглядає як зростання платежів з рахунку, є перекласифікацією тих самих операцій.
Це можна виміряти: у 2024 році операції на картковій основі становили 88,9% усіх платежів у португальській системі, у 2025-му — 85,2%. Падіння на 3,7 відсоткового пункту сталося не тому, що люди перестали користуватися картками.
Що реально здешевлює прийом платежів
Якщо мета — не нижча ставка як така, а здешевлення прийому платежів для продавця, інструменти існують, і вони відрізняються.
Розкриття структури тарифу. Стаття 9 Регламенту зобов’язує еквайра розкривати складові комісії окремо. Сьогодні малий продавець бачить одну цифру і не може порівнювати пропозиції за суттю. Іспанія пішла далі за Регламент і публікує ці дані не тільки окремому продавцю, а всім — саме тому там видно розрив у вісім разів. Прозорість не усунула його, але зробила вимірюваним, а отже — предметом політики, а не здогадок.
Видимість фіксованої частини. Як показує арифметика вище, саме вона робить прийом платежів дорогим для малого бізнесу: оренда терміналу, мінімальні платежі, плата за шлюз. Регулювати її не варто — цього не робить жодна юрисдикція у світі, — але зробити видимою можна і потрібно.
Конкуренція еквайрів та платіжні агрегатори. Український ринок вже відчуває цей тиск: банки конкурують простими тарифами, агрегатори тиснуть знизу. Це не даність, а результат конкурентної структури, яку можна зруйнувати одним необережним рішенням.
Спільна риса цього переліку: жоден з цих інструментів не вимагає зниження міжбанківської комісії, і жоден не має задокументованих побічних ефектів для власника картки.
Що це означає для законопроєкту
Проєкт, який готує Національний банк і який має внести уряд, передбачає проміжний рівень 0,5% на 2027 рік і цільові 0,2% та 0,3% з 1 січня 2028 року.
Український інтерчейндж сьогодні становить 0,678%, MDR — 1,248%: трохи більше половини плати продавця, і це середні показники. Для малого продавця, який сплачує 2% і має додаткові фіксовані витрати, частка міжбанківської комісії в реальній вартості прийому платежів є суттєво меншою.
Тепер уявимо, що проєкт набув чинності. Комісія знижується з 0,678% до 0,2–0,3%. З урахуванням європейських показників передачі економії (від 17% до 25%), до продавця дійде приблизно десята частина відсоткового пункту. Для кав’ярні з оборотом 25 000 гривень це означатиме економію в кілька десятків гривень на місяць.
А тепер друга частина рівняння. Якщо прибутковість емісійної частини падає, ринок піде тим самим шляхом, що й європейський: з’являться фіксовані платежі, яких сьогодні немає. Одна оренда терміналу за європейським зразком багаторазово перекриє всю економію для кав’ярні.
Це не прогноз катастрофи. Це арифметика, яку слід виконати до ухвалення рішення, а не після. І саме її не вистачає в матеріалах до законопроєкту.
Підсумок
Перше. Середній показник приховує ключові аспекти. В Іспанії, де держава вимірює і публікує ставки поіменно, розкид становить від 0,14% до 1,10% — восьмиразовий розрив, при однаковій граничній ставці. Регулювання міжбанківської комісії не скорочує цю відстань, оскільки її створюють переговорна сила та фіксовані платежі.
Друге. Українська перевага полягає не в низькому відсотку, а у відсутності європейського набору фіксованих платежів. Ця перевага не є гарантованою і не вічною.
Третє. Платіж з рахунку не буває безкоштовним ніде і ні для кого. Там, де він дешевший за картку, цю різницю створює модель тарифікації, а не відсутність міжбанківської комісії. Така система виникає завдяки інвестиціям, мандату чи субсидіям — але ніколи не через зниження ставки.
Джерела
- Регламент (ЄС) 2015/751 офіційний текст EUR-Lex та Регламент (ЄС) 2024/886 про миттєві платежі офіційний текст EUR-Lex.
- Banco de España — агреговані дані про плату продавця та міжбанківську комісію за I квартал 2026 року (Ley 18/2014, Circular 1/2015) дані Banco de España.
- Deutsche Bundesbank — «Kosten von Zahlungsmitteln im Einzelhandel», листопад 2025: близько 13 000 замірів у 15 точках продажу, опитано 268 підприємств дослідження Deutsche Bundesbank.
- Національний банк України — статистика платіжного ринку за I квартал 2026 року «Комісія інтерчейндж та плата за еквайринг у 1 кв. 2026 року».
- Banco de Portugal — Relatório dos Sistemas de Pagamentos 2025 звіт Banco de Portugal.
- Sveriges Riksbank — Payments Report 2026 звіт Sveriges Riksbank.
- Європейська палата аудиторів — Спеціальний звіт 01/2025, Додаток II Special Report 01/2025.
- Опубліковані прейскуранти платіжних провайдерів 2024–2026: Przelewy24 прейскурант, Paynow прейскурант, Tpay прейскурант, Mollie прейскурант, MONEI прейскурант, HitPay прейскурант.