Тіньова зайнятість та виплата частини заробітної плати готівкою без сплати податків залишаються одними з найбільших схем ухилення від оподаткування в Україні. Експерти оцінюють щорічні втрати держави в десятки мільярдів гривень.
За даними Всеукраїнської професійної громадської організації «Асоціація платників податків України» (АППУ), обсяг виплат неоформленим працівникам та доплат «у конвертах» сягає 280–540 млрд грн на рік.
Через несплату податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та єдиного соціального внеску (ЄСВ) бюджет може недоотримувати від 200 до 265 млрд грн щорічно. В умовах війни це означає зменшення фінансових ресурсів як для оборонних потреб, так і для соціальних видатків держави.
Найбільші ризики прихованої зайнятості фіксують у сферах торгівлі, послуг, громадського харчування та будівництва. Податкова служба вже активно порівнює задекларовані роботодавцями зарплати з реальними пропозиціями на ринку праці. Наприклад, у ресторанному бізнесі зарплати у вакансіях можуть значно перевищувати суми, які роботодавці офіційно відображають у своїй звітності.
Однак ризики стосуються не лише бюджету. Працівник, який офіційно отримує мінімальну зарплату, а решту — готівкою, фактично зменшує базу, з якої в майбутньому розраховуватимуть його пенсію. Пенсійний фонд наголошує, що розмір пенсії залежить від страхового стажу та офіційно задекларованого заробітку. Якщо внески взагалі не сплачуються, відповідні періоди можуть не зараховуватися до страхового стажу.
Крім того, неофіційний дохід впливає на розмір лікарняних, декретних, допомоги по безробіттю, а також на можливість підтвердити рівень доходів, наприклад, під час отримання кредиту.
З 2026 року держава також посилила відповідальність роботодавців. За допуск людини до роботи без оформлення трудового договору або виплату зарплати «в конверті» штраф для більшості роботодавців становить 86 470 грн за кожного працівника, а за повторне порушення він може бути значно вищим.
Проблема тіньових зарплат створює нерівні умови і для самого бізнесу: компанії, які повністю сплачують податки та внески, фактично конкурують із роботодавцями, що штучно знижують витрати за рахунок неофіційної зайнятості. Тому детінізація ринку праці важлива не лише для наповнення бюджету, а й для забезпечення чесної конкуренції між підприємцями.