Зображення: freepik
У ІІІ кварталі 2024 року бізнес дещо поліпшив оцінки своєї ділової активності в наступні 12 місяців та зберіг позитивні прогнози щодо залучення інвестицій. Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) становив 100,6% проти 99,5% у ІІ кварталі 2024 року.
Про це свідчать результати опитування керівників компаній у ІІІ кварталі 2024 року, проведеного Нацбанком України.
Повідомляється, що натомість бізнес очікує помірного зростання інфляції та обмінного курсу.
Учасники опитування поліпшили позитивні оцінки щодо загальних обсягів реалізації продукції, інвестиційних витрат на обладнання та інвентар, а також пом’якшили негативні оцінки щодо інвестиційних видатків на проведення будівельних робіт. Водночас респонденти погіршили оцінки щодо майбутнього фінансово-економічного стану підприємств та кількості працівників.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
Домінуючим чинником, що впливає на спроможність підприємств нарощувати обсяги виробництва, попри певне послаблення, залишаються воєнні дії та їх наслідки. Також відчутно посилився вплив таких чинників, як податкові зміни, курс гривні до іноземних валют, а також витрати на виробництво.
Очікування бізнесу щодо макроекономічної ситуації в Україні
За результатами опитування, бізнес відновив позитивні оцінки обсягів виробництва товарів і послуг у наступні 12 місяців: баланс відповідей – 3,7% (у ІІ кварталі 2024 року – “мінус” 0,3%).
Зростання очікували підприємства енерго- та водопостачання, сільського господарства, переробної промисловості, транспорту та зв’язку; респонденти з десяти областей; великі та середні підприємства; підприємства, що здійснюють експортні операції, експортно-імпортні операції та ті, що не здійснюють експортно-імпортні операції.
Погіршення інфляційних очікувань відбулося вперше за вісім кварталів: у ІІІ кварталі 2024 року очікувана в найближчі 12 місяців річна інфляція становила 9,7% порівняно з 9,0% у попередньому кварталі. Частка респондентів, які очікували на інфляцію не вище 10,0%, зменшилася за квартал з 62,8% до 54,4%.
Воєнні дії залишаються найвагомішим проінфляційним чинником для 81,1% респондентів. Суттєво посилився вплив курсового чинника – на 7,1 в. п. до 75,4%, а також витрат на виробництво – на 4,9 в. п. до 68,5%. Найбільше посилився вплив податкового чинника – у 2,5 рази до 37,9%.
Поточний стан та очікування підприємств щодо власного розвитку
Як показало опитування, оцінки щодо поточного фінансово-економічного стану підприємств погіршилися: баланс відповідей становив “мінус” 6,0% порівняно з “мінус” 4,3% у ІІ кварталі. Прогнози щодо фінансово-економічного розвитку власних підприємств на наступний рік також стали менш оптимістичними: баланс відповідей – “мінус” 0,9% (у ІІ кварталі – “мінус” 0,2%).
Погіршення оцінок відбулось у підприємств добувної промисловості, енерго- та водопостачання, будівництва, транспорту та зв’язку, а також інших видів діяльності. Водночас респонденти торгівлі, сільського господарства та переробної промисловості мали оптимістичні очікування.
Щодо обсягів реалізації продукції, в тому числі на зовнішньому ринку, учасники опитування і надалі очікували їх збільшення – баланси відповідей складали 10,5% і 11,2% відповідно (у ІІ кварталі – 8,7% та 11,0% відповідно).
Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, продовжують очікувати збільшення їх обсягів у наступні 12 місяців: баланс відповідей – 15,6% (у ІI кварталі – 19,4%). Найвищі очікування мали підприємства будівництва, енерго- та водопостачання, а також добувної промисловості. Натомість підприємства торгівлі очікують зменшення обсягів іноземних інвестицій у наступні 12 місяців.
Частка респондентів, які в наступні 12 місяців планують залучати іноземні інвестиції, становила 18,8% порівняно з 21,9% у попередньому опитуванні.
Учасники опитування зберегли низькі очікування щодо кількості працівників на своїх підприємствах у наступні 12 місяців: баланс відповідей – “мінус” 10,9% (у IІ кварталі – “мінус” 10,7%). Негативні прогнози надали респонденти усіх видів економічної діяльності. Найпесимістичнішими у своїх оцінках були респонденти галузей будівництва та добувної промисловості.
Респонденти очікували нижчі темпи зростання майбутніх витрат на оплату праці одного найманого працівника: баланс відповідей – 52,9% порівняно з 54,8% у ІІ кварталі.
Частка респондентів, які планують брати кредити, зменшилась
Як показали результати опитування, на тлі зменшення потреби в позикових коштах найближчим часом (до 30,4% опитаних у ІІІ кварталі порівняно з 37,7% у ІІ кварталі) частка респондентів, які планують брати банківські кредити, зменшилась до 34,8% (у ІІ кварталі – 36,4%).
Підприємства, що планують залучати кредити, традиційно надають перевагу кредитам у національній валюті – 81,9% (у ІІ кварталі – 81,6%).
Найсуттєвішою перешкодою для залучення нових кредитів залишаються зависокі ставки – 45,5% відповідей. Значною була частка респондентів, які зазначали про наявність інших джерел фінансування, – 40,0% (у попередньому опитуванні – 41,1%), водночас посилився вплив курсових коливань – на 4,4 в. п. до 32,8% та надмірних вимог до застави – на 3,4 в. п. до 19,7%. Умови доступу до банківських кредитів, за оцінками респондентів, останнім часом залишаються жорсткими.
Частка компаній, що планують залучати кошти за кордоном, зросла до 8,2% з 7,7% у ІІ кварталі.
Источник: delo.ua
