Українські підприємства отримали нову можливість зафіксувати збитки, спричинені втратою контролю над власністю на тимчасово захоплених територіях. Відтепер відповідний запит можна подати через портал “Дія” до міжнародного Реєстру збитків у категорії C3.2 — «Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях»
Фото: magnific.com/Drazen Zigic
Це стосується ситуацій, коли юридична особа втратила фактичний доступ або можливість керувати своєю власністю після 24 лютого 2022 року через тимчасову окупацію частини території України.
Подати заявку можливо не тільки тоді, коли майно досі перебуває на окупованій території. Якщо населений пункт вже звільнено, і контроль над активом вдалося відновити, компанія також має право зафіксувати період, протягом якого вона не могла ним користуватися.
Скористатися новою послугою можуть українські юридичні особи незалежно від форми власності. Це стосується, зокрема, державних підприємств, господарських товариств, державних об’єднань та холдингових компаній.
Заяву може подати керівник юридичної особи або уповноважений представник. Якщо документи оформлюватиме інша особа, керівник повинен надати їй відповідні права через сервіс «Цифрові повноваження».
У межах категорії C3.2 бізнес може заявити не лише про вартість самого майна. До Реєстру також можна внести інформацію про втрачений дохід, який компанія не отримала через відсутність доступу до активів, а також про повну втрату бізнесу.
Під майном у цьому контексті розуміється будь-який матеріальний актив, що має економічну цінність. Тобто йдеться не лише про будівлі чи устаткування, а загалом про матеріальні об’єкти, контроль над якими було втрачено через російську окупацію.
Міжнародний Реєстр збитків був створений для фіксації заяв про шкоду, втрати та збитки, завдані після 24 лютого 2022 року внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації проти України.
На даний момент подання заяви не означає автоматичного отримання відшкодування. Водночас, зафіксовані дані мають стати підґрунтям для майбутнього механізму відшкодування та репарацій.
Послугу реалізують Міністерство цифрової трансформації та Міністерство юстиції України. Розвиток сервісу здійснюється за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP, яку впроваджує Фонд Східна Європа.