-
Олексій Козаченко
кореспондент
Панельна дискусія "Будуймо українське" на Business Wisdom Summit 2025. Фото: Delo.ua
Значна частина українського бізнесу не поспішає вкладатись в будівництво нових активів, поки триває повномасштабна війна з РФ. Проте так думають не всі підприємці: і все частіше можна почути про плани використовувати географічне розташування країни для масштабування торгівлі між Європою та Азією. На цьогорічному Business Wisdom Summit 2025, організатором якого є видання Delo.ua, підприємці та чиновники поділилися своїми ідеями з розбудови інфраструктури в умовах війни.
Серед пріоритетних галузей економіки, які можуть стати драйверами зростання ВВП України зараз та після війни, ключовими є розвиток транспорту та інфраструктури, зазначив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Не менш важливі енергетичні проєкти, реалізовані в співпраці з країнами ЄС. Цей регіон зараз зацікавлений в імпорті додаткових обсягів енергії з сусідніх країн. Інша інвестиційно приваблива галузь — переробка, зокрема, сільськогосподарська. Проте Україна має не тільки фокусуватись на експорті сировини, а стимулювати виробництво готової продукції або напівфабрикатів. Втім, наймасштабніші проєкти в країні зараз можливі в транспортній галузі, розвиток якої створює суттєвий мультиплікатор для росту ВВП.
“Де в нас швидкісна залізниця? Де автобани, крім траси “Київ-Бориспіль”? Де розвиток портів, пропускну спроможність яких можна збільшити на чверть, просто модернізувавши?”
Данило Гетманцев голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики
Своєю чергою, українські бізнесмени більш скептично налаштовані до перспектив переробки сільгосппродукції. Президент корпорації TERWIN (EVA, VARUS та інші) Руслан Шостак в ході панельної дискусії підкреслив, що не бачить зараз перспектив для суттєвого розвитку агропереробки. Попри складну безпекову ситуацію у світі та тарифні війни, в майбутньому не очікується глобального голоду, а технології створення харчових продуктів розвиваються швидше, ніж зростає попит на їжу на планеті. Інші країни швидко насичують продовольством зростаючий світовий попит, тому, ймовірно, просте зерно з України вже через десятиліття може стати не цікавим на експортних ринках.
Президент TERWIN Руслан Шостак. Фото: Delo.ua
Разом з тим в Україні залишається проблема недостатнього розвитку логістики та інфраструктури, додає підприємець. Це було проблемою і до повномасштабного російського вторгнення. Вузьким місцем транспортної системи він бачить неефективну роботу держмонополії АТ “Укрзалізниця”, якщо порівнювати з приватним транспортним бізнесом. Її ефективне функціонування дозволило б суттєво збільшити перевалку через морські порти країни, проте в цьому напрямку досі зроблено небагато.
За його словами, в Україні на логістику припадає близько 4% національного ВВП, тоді як у європейських країнах — 6,5%-10%. Україна програє Польщі в логістичних потужностях вдесятеро: не більше 3 млн кв. м складських приміщень у 2023 році проти польських 30 млн кв. м.
Вирівнювати цю диспропорцію президент TERWIN планує протягом наступних п’яти років. За цей час Руслан Шостак планує розвивати WINHUB — систему логістичних хабів, яка буде забезпечувати транзит через Україну товарів та сировини з країн Азії до ЄС. Вигідними можуть бути і постачання у зворотному напрямку: ринок ЄС з населенням до 0,5 млрд осіб не лише споживає, але і генерує потік товарів в Азію.
В ході виступу підприємець заявив наступні параметри проєкту: мільйон квадратних метрів складських інвестицій за мільярд доларів інвестицій до 2030 року. Інвестиції будуть сфокусовані на чотирьох українських містах з розвинутою інфраструктурою та населенням від 1 млн — Києві, Львові, Одесі та Дніпрі.
“Я інвестую в Україну, тому що я українець. Для мене дуже важливо, щоб країна була життєздатною. Я вірю в мале підприємництво, але всі держави “витягуються” і зростають завдяки великим корпораціям і проєктам: наприклад, Дубай або Сингапур”.
Руслан Шостак Президент TERWIN
Він підкреслив, що його надихає реалізація інвестпроєктів, які відчутно позначаться на стані економіки України. Попередньо, WINHUB дозволить країні отримати:
- зростання ВВП країни на 0,5-1% на рік;
- відкриття 100 тис. робочих місць на час будівництва проєкту;
- створення 50 тис. додаткових робочих місць для економіки країни.
Проєкт планується зробити якомога більш сфокусованим на українську промисловість, додає він. Більшість підрядників шукають в Україні: вимоги до них розміщені на сайті WINHUB.
Після закінчення повномасштабної війни в Україні суттєво зросте конкуренція за доступ до діючої інфраструктури, підкреслює співзасновник компанії-виробника металоконструкцій CKS Михайло Штомпель. В Україну за великими грошима прийдуть великі світові гравці, відповідно, посилиться конкуренція з локальним бізнесом. Створення українським бізнесом приватної логістичної системи дозволить місцевим компаніям мати кращі стартові позиції та швидше розвиватись після закінчення війни, тому він теж планує долучитись до розвитку WINHUB.
Михайло Штомпель, CKS. Фото: Delo.ua
Іншими точками росту для своєї компанії в найближчі роки підприємець називає державні замовлення, зокрема, в мостобудуванні та захисті енергооб’єктів.
Власник групи компаній “Лев-Логістик” та “Лев-Інвест” Роман Левченко розділяє інтерес до будівництва складської нерухомості та інфраструктури: у 2024 році підприємець інвестував 400 млн грн в цей напрямок. Інвестиції в логістичні центри в Україні зараз набагато вигідніші, ніж в будь-якій іншій країні Європи, де цей ринок давно поділений між гравцями. Попри поточні безпекові ризики, маржинальність та строк окупності нових складських приміщень залучатиме в цю галузь інвесторів.
За його словами, перше питання, яким цікавляться потенційні інвестори в логістику — страхування військових ризиків. На жаль, зараз в Україні така програма фактично не працює.
“В Україні має бути страховий продукт для військових ризиків, який по вартості буде як страхування від пожеж. Зараз страхування від військових ризиків коштує близько 10% загальної вартості проєкту, а має коштувати на рівні страхування від пожежі. Зараз це непідйомні для бізнесу кошти”, — наголосив Роман Левченко.
Власник “Лев-Логістик” та “Лев-Інвест” Роман Левченко. Фото: Delo.ua
Українська банківська сфера має достатню ліквідність для фінансування проєктів, впевнений керівник напряму корпоративного бізнесу ПриватБанку Євген Куліков. Пасиви лише його банку перевищують як кредитні портфелі кожного з інших банків країни, так і кожної приватної юридичної особи.
Готовність банків фінансувати проєкти з розвитку приватного бізнесу також зростає порівняно з 2022 роком. Інший важливий момент — допомога Україні від МВФ та розділення ризиків, яка дозволяє банкам перекладати частину ризиків на міжнародних партнерів при фінансуванні українських підприємців.
За його словами, комфортні строки кредитування проєктів в українській банківській системі зараз складають 5-7, до 10 років. Більш “довгі” позики зараз можна отримати лише в співпраці з міжнародними установами, такими як ЄБРР та IFC.
“На питання, чи готова і здатна банківська система і, зокрема, ПриватБанк, фінансувати проєкти з розвитку? Так, і вже це робить”, — заявив Євген Куліков.
Керівник напряму корпоративного бізнесу ПриватБанку Євген Куліков (зліва). Фото: Delo.ua
Україні дійсно потрібна нова індустріалізація, суттєвою частиною якої стане розбудова логістики, додає засновник інвесткомпанії EFI Group Ігор Ліскі. Географічне положення країни робить цей напрямок інвестицій перспективним, за умови рівнозначної розбудови енергетики та збереження людського капіталу. Початок будівництва інфраструктурних проєктів вже під час великої війни є вкладом в перемогу України у війні: через податки, створення робочих місць, утримання людей в країні та підтримку економіки.
За прогнозами підприємця, Україна вступить до ЄС в перспективі найближчих п’яти років.
“Це означає, що ми маємо великий ринок збуту буквально за парканом. Але ми маємо вже бути готовими до конкуренції, до стандартів, сертифікацій якості. Вже зараз перебудовувати своє виробництво і проєкти під європейський рівень. Якщо ми прямо зараз станемо дорослими — головною мотивацією для підприємства стануть прибутки, які ми зможемо реінвестувати і стати глобальними компаніями”, — зазначив Ігор Ліскі.
Ігор Ліскі та Данило Гетманцев. Фото: Delo.ua
Кожен мільярд вкладених в логістику коштів залучає ще шість завдяки ефекту мультиплікації, констатує Руслан Шостак. Проте обсяги будівництва складських приміщень в Україні неспівставні з іноземними: якщо українські девелопери оперують на рік десятками тисяч “квадратів”, то, наприклад, великі американські компанії щороку будують мільйони квадратних метрів. Тому досвід і технології в українців неспівставні зі світовими показниками.
“Але нам потрібно розвивати цей напрямок. Тому іноді переплачуємо, іноді щось займає більше часу, але ми маємо розвивати Україну, це наша соціальна відповідальність”, — підсумував президент TERWIN.
Источник: delo.ua
