Панель "Фінансування бізнесу"
11 квітня у києві під час щорічного Business Wisdom Summit відбулася дискусійна панель представників бізнесу та фінансового сектору: «Можливості vs ризики: фінансування бізнесу в умовах нестабільності та загроз» під час якої учасники окреслили ключові питання взаємодії фінансового сектору та корпоративних клієнтів в умовах нестабільності сучасного світу та ризиків війни.
Вітаючи учасників саміту, модератор дискусії Володимир Лавренчук, регіональний директор NEQSOL HOLDING UKRAINE, зазначив, що у суспільстві склався стійкий міф про те, що банківські кредити важко отримати навіть у мирний час, проте на практиці українська банківська система його спростовує. Банки під час війни сформували унікальний кейс, демонструючи зростання портфелю кредитів бізнесу. За його словами, за підсумками 2024 року НБУ у своїх звітах фіксує збільшення портфелю кредитів юрособам на 20%. «Це унікальна річ, коли в мирний час ми маємо легенду про те, що з банками складно, а у воєнний — маємо таку динаміку, яка змушує задуматися про регламенти, контроль капіталу, надзвичайні ризики, які поки що напевно зростають. І в той же час банківський сектор зростає в кредитах, знаходить для цього шляхи, знаходить клієнтів та перспективу. Тобто відбувається щось особливе», – поділився враженнями Володимир Лавренчук.
У свою чергу Первін Дадашова, директор Департаменту фінансової стабільності НБУ зазначила, що протягом усього часу повномасштабного вторгнення банки і регулятор діють за принципом «ми у одному човні» – коли регулятор зацікавлений у стабільності банків, а банки — у фінансовій стійкості своїх клієнтів. «Для того, щоб економіка зростала швидше, наші вимоги мають бути адекватними, а підходи банків до оцінки ризиків мають бути виваженими», – зазначила Первін Дадашова. За її словами, банківська система у 2022 році дійсно пережила спад у кредитуванні, що стало результатом шоку від хаосу та невизначеності, спричинених початком повномасштабної війни. Втім, і тоді деякі банки продовжували видавати кредити, хоча і менш активно. «Найбільше, що стримувало кредитування у 2023 році — це слабкий попит на ресурси», – розповідає пані Дадашова. За її словами, поступово оцінки бізнесу щодо власних перспектив покращилися і попит на фінансування почав зростати, на що банки одразу відреагували і дотепер «йдуть у ногу зі зростанням попиту».
Учасники панелі відзначили те, що що попит на кредити наразі формується надійними позичальниками, які свідомо підходять до планів розвитку та залучення фінансування. А це своєю чергою призводить з одного боку до покращення якості кредитного портфелю банківського сектору, а з іншого, до зростання апетиту до ризику як у банків так і у бізнесу. «Машина з кредитування функціонує у нормальних умовах. Я би не сказала, що зараз ризики високі. Зараз ризики правильно оцінені. І ми не бачимо проблем з тим, щоб банки, маючи запас міцності та наявні практики кредитування, надалі розганяли машину кредитування бізнесу», – зазначила Первін Дадашова.
З такою оцінкою ситуації погодилася Лариса Бондарєва, заступниця голови правління Райффайзен Банку. «Влітку 2022 року ситуація із кредитуванням бізнесу почала виправлятися, – зазначає Лариса Бондарєва, – Дійсно, досить довгий час ми не бачили попиту на кредити. Клієнти боялися ризикувати і власними грошима, не йшлося навіть про те, що банкам потрібно платити. Попит на кредити з’явився і став сталим десь у 2023-2024 роках». Пані Бондарєва звернула увагу на те, що сьогодні збільшується обсяг запитів на фінансування виробництва продукції з доданою вартістю, що дуже важливо для економіки.
За оцінками Сергія Магдича, заступника голови правління з корпоративного бізнесу ПУМБ, за 3 роки війни банки поводили себе по різному: усі банки кредитували, але не всі зростали і у деяких банків обсяг погашень кредитів був більшим за обсяг видач. «Ринок активів і кредитування зріс — з 2022 по 2025 рік в гривні зростання склало понад 20%. ПУМБ за цей час виріс на 60%», – розповідає Сергій Магдич. При цьому він зазначив, що основним драйвером фінансування юросіб була програма доступного кредитування бізнесу «5-7-9%» яка дозволяла видавати кредити під малі ставки. «У 2024 році абсолютно всі банки включилися у конкурентну боротьбу за фінансування бізнесу. За підсумками 2024 року зростали всі — державні, приватні українські, іноземні банки», – підсумував Сергій Магдич.
Загалом учасники панелі підкреслили розвиток фінансування, логістики, транспорту, розвитку складських потужностей, залізничних та морських перевезень, енергетики.
Представники фінансового сектору були приємно здивовані тим, що український бізнес, його стабільність і незламність продемонстрували неочікувані результати, адже рівень втрат банків з боку позичальників у сфері кредитування у роки віни виявився нижчим за довоєнний, ба більше — нижчий за втрати під час криз 2008 та 2014 років.
Водночас представники бізнесу демонструють стриманіший погляд на ситуацію. Юлія Пономаренко, фінансова директорка AbInBev Efes Україна, зазначає, що на після 24 лютого 2022 року компанія зіштовхнулася з небажанням банків надавати фінансування у критично важливий для бізнесу момент. «Коли ми самостійно вирішили питання ліквідності, банки відновили активність, проте на той момент ця підтримка вже втратила актуальність», — пояснює вона.
Крім того, Юлія Пономаренко звернула увагу на виклики, пов’язані зі страхуванням ризиків у нестабільні часи, які й надалі залишаються актуальними для бізнесу. «Наші виробничі потужності розташовані у регіонах з підвищеним рівнем небезпеки — зокрема в Чернігові, Миколаєві та Харкові. Нещодавно в Чернігові ми завершили тендер на страхування, однак, на жаль, не всі ризики охоплюються. А для нас це є вкрай важливим фактором», — зазначає вона.
Своєю чергою Андрій Семченко, директор з корпоративного бізнесу СК ІНГО, зазначає, що наразі ІНГО вже накопичила значний досвід страхування політичних ризиків (PVI, захист від політичної нестабільності) ще з 2015 року, а з 2022 року адаптувала продукти з акцентом на воєнні загрози. «Проте страхування воєнних ризиків в Україні обмежене низькою перестраховою ємністю локального ринку. Українські страховики можуть покривати ризики до 1 млн доларів США, що дозволяє повноцінно захищати невеликі об’єкти, але недостатньо для великих промислових чи інфраструктурних проєктів», – зазначає Андрій Семченко. Сьогодні ІНГО страхує від воєнних ризиків понад 4000 приватних об’єктів, 2000 перевезень, тисячі автомобілів і сотні корпоративних активів. Однак для масштабних ризиків потрібне міжнародне перестрахування. «Лондонський ринок, зокрема синдикати Lloyd’s з рейтингом фінансової надійності S&P А+, пропонує перестрахові тарифи від 3 до 15% вартості активів, що значно ускладнює доступність для українського бізнесу», – говорить Андрій Семченко. За його словами, проривом стала програма ЄБРР, що реалізується за підтримки країн-донорів і перестрахового брокера AON. Це розширило ємність до 2 млн євро на випадок, дозволяючи страхувати внутрішні перевезення, включно з проміжним зберіганням у портах, залізничний транспорт, а також автопарки й аграрну техніку. На думку експерта такі рішення не лише забезпечують захист українського бізнесу в умовах війни, а й зміцнюють довіру до страхового ринку, залучаючи міжнародний капітал для відновлення економіки.
Завершуючи дискусію Первін Дадашова прийшла до висновку, що наразі найбільшим стримуючим фактором для українського фінансового сектору є не відсутність інструментів чи попиту з боку клієнтів, а власне розмір самих банків та страхових компаній, що часто не дозволяє задовільними потреби великих бізнес-проектів. Тож над масштабуванням можливостей вітчизняної банківської системи та страхового ринку регулятор та фінустанови мають працювати у найближчі роки.
Источник: delo.ua
