“>
Антимонопольний комітет України (АМКУ) рекомендує Кабінету Міністрів розглянути зміну режиму та інтенсивності податкового навантаження під час продажу пального як частину державного реагування на кризові явища на ринках нафтопродуктів.
“Україна не може впливати на світові ціни, проте держава має повноваження регулювати режим та інтенсивність податкового навантаження, враховуючи, звісно, правовий режим воєнного стану та наслідки щоденних руйнувань від ворожих обстрілів, особливо для економіки країни”, – зазначається у повідомленні АМКУ на сайті у п’ятницю за підсумками засідання 6 серпня.
У повідомленні зазначається, що протягом останніх місяців комітет ретельно вивчав іноземний досвід державного реагування на ціни нафтопродуктів під час кризи у Ормузькій протоці та дійшов висновку, що механізми конкурентного законодавства не вирішують проблеми подорожчання в інших країнах. Водночас, зниження цін у багатьох країнах світу досягається шляхом тимчасової зміни податкового режиму.
На думку АМКУ, окрему увагу слід приділити вдосконаленню механізмів податкової політики у сфері обігу імпортованих нафтопродуктів у періоди різкого зростання світових цін на нафту та нафтопродукти. Зокрема, це може бути досягнуто шляхом застосування механізмів тимчасового коригування окремих податкових складових ціни пального, щоб мінімізувати негативний вплив кризових явищ на конкурентне середовище та функціонування ринків нафтопродуктів.
Крім того, Комітет вважає доцільним і можливим вдосконалення механізму оподаткування операцій, пов’язаних із формуванням мінімальних запасів нафтопродуктів.
АМКУ пояснив, що половину роздрібної ціни пального складає його закупівельна вартість, а понад 40% – податок на додану вартість (ПДВ) та акциз. Комітет звернув увагу на те, що протягом кризи, яка розпочалася в лютому 2026 року, індекси та ціни на світлі нафтопродукти у світі зросли більш ніж на 100%, що об’єктивно значною мірою вплинуло і на роздрібну ціну бензину та дизпалива.
Водночас, суттєве зростання митної вартості з початку весни призвело до відповідного значного зростання розміру ПДВ, оскільки він розраховується у відсотковому співвідношенні до митної вартості пального та акцизу.
“Під час різких коливань (насамперед зростання) світових цін, така модель оподаткування неминуче посилює фінансове навантаження спочатку на самих учасників ринків, а зрештою перекладається на споживачів, адже саме вони сплачують ці податки, які включені у кожен літр пального на АЗС”, – підкреслив АМКУ.
Крім того, зобов’язання суб’єктів ринку формувати та зберігати мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів, поступово їх збільшуючи, створюють додатковий фінансовий тиск, який, у свою чергу, також впливає на зростання кінцевої ціни для роздрібного та оптового споживача.
Комітет наголосив, що значне одночасне зростання закупівельної вартості, податкового та фінансового навантаження може обмежувати можливості учасників ринків повноцінно конкурувати між собою (насамперед, за рахунок ціни), створювати додаткові потреби у нарощуванні оборотного капіталу та непропорційно впливати на суб’єктів господарювання з різними фінансовими можливостями. Здатність окремих операторів АЗС, особливо відносно невеликих, ефективно конкурувати на ринках може бути обмежена.
“Серед можливих наслідків такого обмеження – відповідне послаблення конкурентного тиску, вихід з ринків окремих учасників та підвищення рівня концентрації на відповідних ринках”, – резюмував АМКУ.
Як повідомлялося, раніше експерти ринку пального, зокрема засновник та СЕО Prime Group Дмитро Льоушкін, припускали, що уряд може відреагувати на нову хвилю подорожчання пального, яка розпочалася з середини липня. За його словами, це може бути певна форма кешбеку, зниження податків та акцизів або державне регулювання цін.
Втім, опитані на початку серпня інтернет-порталом “Енергореформа” мережі АЗК зазначали, що поки невідомо про будь-які ініціативи уряду в цьому напрямку.
З 20 березня по 31 травня в Україні діяла програма державного кешбеку на пальне як тимчасовий антикризовий інструмент у відповідь на різке зростання світових цін на нафтопродукти через загострення ситуації на Близькому Сході. За даними Мінекономіки, програмою за понад два місяці її роботи скористалися 2,3 млн українців. Розмір компенсації становив 15% на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на скраплений газ.
За даними міністерства, 91% користувачів програми становили власники автомобілів бюджетного класу з невеликим об’ємом двигуна.