Фото: kislotoupor.ua
78% українських компаній-надрокористувачів наразі вважають галузь інвестиційно привабливою й лише 4% дотримуються протилежної думки, решта 18% відповісти не змогли. Про це свідчать результати вересневого опитування Європейської Бізнес Асоціації, проведеного серед 68 компаній-членів.
71% з опитаних заявили, що продовжують інвестувати в українські надра навіть під час війни. 13% знаходяться на етапі прийняття рішення, а 16% не інвестують. Минулого року, коли було опитано лише 39 компаній, частка тих, що інвестували в надра, була трохи більшою (74%), а тих, що не інвестували – вдвічі меншою (8%).
Протягом 2023-2024 років інвестиції у надра 51% опитаних компаній склали до 5 мільйонів доларів/євро, 4% – від 5 до 10 мільйонів, а 7% – більше 10% доларів/євро. Натомість на це питання 37% відповіли, що жодних інвестицій у надра не робили.
Фінансові інструменти міжнародних організацій, таких як MIGA, DFC, IFC, USAID, EBRD, BGK тощо для підтримки своєї діяльності використовують тільки 16% опитаних. 24% розглядають таку можливість, але ще не прийняли відповідне рішення. Водночас 21% не мають інформації про ці інструменти.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua
Вплив війни та доходи
Щодо впливу повномасштабного вторгнення Росії на їхню господарську діяльність 20,6% компаній відповіли, що не працюють досі. 36,8% кажуть, що зупинялися, але наразі частково відновили діяльність, 23,5% – що відновили роботу повністю. 19,1% відповіли, що роботу не зупиняли.
На відміну від 2022-2023 років, цього року 12% опитаних компаній вперше повідомили про зростання доходів. У 16% рівень доходів не зазнав змін, у всіх інших – впав. Зокрема, про величину падіння до 10% заявили 8% компаній, величину 11-30% вказали ще 8%, 31-50% – 22% компаній.
Від половини до трьох чвертей доходу втратили 15% опитаних, ще більше – 19% (натомість рік тому частка останніх склала 29%). Таким чином, можна казати про певне покращення ситуації з доходами компаній галузі.
Дефіцит кадрів
Майже всі респонденти (96%) визнають, що на їхню діяльність впливає дефіцит кадрів та складність бронювання військовозобов’язаних працівників. Лише три компанії заявили про протилежне.
Натомість тільки 39% вказали мобілізацію ключових працівиків та дефіцит кадрів серед найбільших викликів часу. 44% зазначили високі ризики для міжнародного інвестування, а 55% – відключення електроенергії. Втім, минулого року до цієї трійки факторів замість мобілізації значилися труднощі з логістикою.
“Кадровий дефіцит, спричинений мобілізацією ключових працівників, став новою загрозою для галузі в цьому році. Це не лише ускладнює операційну діяльність компаній, але й створює довгострокові наслідки для її розвитку. Без належного кадрового потенціалу відновлення та модернізація галузі може сповільнитись”, – зазначив керівник комітету надрокористування ЄБА Дмитро Кащук.
Оцінки регуляторного середовища
Дещо знизилась кількість підприємств, що вважають регуляторне середовище у сфері надрокористування задовільним – з 63% минулого року до поточних 52%. Водночас 44% опитаних вважають його незадовільним (проти 26% минулого року). Ще 4% оцінюють його позитивно, тоді як у минулій хвилі опитування так вважали 11% респондентів.
В контексті співпраці України та Європейського союзу лише 18% учасників опитування заявили, що законодавча база галузі надрокористування в Україні наближена до стандартів ЄС, тоді як 57% вважає, що вона потребує значних доопрацювань, ще 25% відповісти не змогли.
Перспективи ж стратегічного партнерства з ЄС у сфері критичних сировинних матеріал респонденти оцінюють в середньому в 3,33 бали за 5-бальною шкалою. Вплив на економіку старту конкурсів для укладення угод про розподіл продукції щодо стратегічних ділянок надр компанії оцінили у 2,97 бала. Натомість ресурсний потенціал України вони оцінили на 4,01 бала.
Необхідними стимулами для розвитку галузі надрокористувачі називають якісне регуляторне середовище (65% респондентів), захист права власності (59%), іноземні інвестиції (47%), наявність фахівців зі специфічними знаннями та навичками (44%), технології та мораторій на законодавчі зміни щодо сфери надрокористування (по 34%).
Источник: delo.ua
