Альтернативні шляхи, що задіюють Дунайські порти, залізничну та автомобільну логістику, дозволяють експортувати приблизно 4,5 мільйона тонн вантажів щомісяця з 6 мільйонів тонн, які раніше забезпечував український морський коридор, як повідомив перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".
"Ця цифра (4,5 мільйона тонн) надає нам можливість експортувати… Інформація про те, що в нас колапс з експортом, є неправдивою", – підкреслив Деркач.
Він зазначив, що з загального обсягу 6 мільйонів тонн вантажів, які переправлялися морським коридором, близько 4 мільйонів тонн становили зернові культури, а ще 2 мільйони тонн – переважно різноманітні види металів та залізна руда.
За його словами, серед альтернативних маршрутів, які розробляє міністерство, значну роль відіграють Дунайські порти, що вже почали функціонувати в посиленому режимі та здатні обробляти до 3 мільйонів тонн вантажів щомісяця.
Перший заступник міністра підтвердив, що Росія посилила атаки й на ці порти, але зазначив, що міністерство вживає додаткових заходів для забезпечення їхньої діяльності, і за останній місяць Дунайські порти вже тричі збільшили обсяги перевалки вантажів.
Подальше покращення ситуації могло б забезпечити відновлення роботи румунських лоцманів у цілодобовому режимі на морському каналі "Суліна", який наразі функціонує лише вдень. З цього приводу ведуться переговори з Європейською комісією та Румунією.
Міністерство інфраструктури також співпрацює з Румунією над підготовкою українських лоцманів, які після отримання відповідних свідоцтв зможуть проводити судна цим каналом, додав Деркач.
Він уточнив, що залізничні шляхи спроможні забезпечити транспортування ще близько 1-1,5 мільйона тонн вантажів на місяць, тоді як автомобільний транспорт – приблизно 200-300 тисяч тонн, що й формує загальний показник у 4,5 мільйона тонн.
Для нарощування автомобільних перевезень через кордон триває розбудова пунктів пропуску (ПП). Зокрема, споруджується міст між Україною та Молдовою у місті Ямпіль (Вінницька область). Планується також відкриття пункту пропуску "Ямпіль-Косеуць" як повноцінного пункту пропуску з мостом, наголосив перший заступник міністра.
Він нагадав, що вже споруджено чотири смуги для вантажного транспорту в ПП "Порубне – Сірет" на кордоні з Румунією. Після того, як Румунія здійснить дзеркальні заходи, це дозволить удвічі збільшити пропускну спроможність для вантажів: орієнтовно через цей пункт пропуску щодня зможуть прямувати близько 150 вантажівок на експорт.
Загалом міністерство розраховує збільшити пропускну спроможність по всьому кордону на 15-20% протягом року завдяки розбудові смуг на пунктах пропуску, зазначив перший заступник.
Деркач окремо зауважив, що це важливо не лише з точки зору забезпечення експорту, але й імпорту, адже автотранспорт забезпечує понад 30% усього імпорту до України.
Водночас перший заступник міністра визнав, що альтернативні маршрути зумовлюють збільшення логістичних витрат.
"Якщо ми, наприклад, говоримо про олійні культури, то для них це збільшення витрат не є настільки критичним. Для зерна це невигідно, оскільки вони (експортери) будуть втрачати кошти. З іншого боку, якщо є нагальна потреба отримати хоч якусь суму обігових коштів і вивезти зерно, то це можливо", – описав ситуацію Деркач.
Він підкреслив, що ситуація з перевезеннями цього року об’єктивно складніша, ніж у 2022 році та попередні роки, оскільки Росія в рази посилила удари, і вони свідомо спрямовуються по всіх ланках логістичних маршрутів – складах, портах, мостах, пунктах пропуску, локомотивах і навіть окремих транспортних засобах.
За даними Адміністрації морських портів України (АМПУ), з 1 січня по 24 серпня поточного року було зафіксовано 185 атак на порти Одеської області, 92 атаки – на судна в портах, 69 атак – на судна за межами портів.
Щодо атак на залізницю, то, за інформацією "Укрзалізниці", якщо за весь період війни ворог здійснив 6,1 тисячі атак, то з 1 січня по 20 серпня поточного року – понад 1,5 тисячі.