“>
Збільшення Національним банком України (НБУ) граничної суми купівлі безготівкової валюти населенням з 50 тисяч гривень до 200 тисяч гривень на місяць може призвести до тимчасового підвищення попиту, проте, на думку опитаних агентством “Інтерфакс-Україна” банкірів, не матиме значного впливу на валютний ринок.
“На нашу думку, можливе певне збільшення попиту на придбання безготівкової валюти в перші дні після набуття чинності цими змінами”, – зазначив Емал Бахтарі, директор департаменту продажів фінансових інструментів Райффайзен Банку.
Він додав, що частка клієнтів, для яких попереднього місячного ліміту в 50 тис. грн було недостатньо, є відносно невеликою. Він також припустив, що Нацбанк за потреби зможе згладити короткострокові сплески попиту за допомогою валютних інтервенцій.
Сергій Мамедов, голова правління банку “Глобус”, також не прогнозує пропорційного зростання попиту після чотирикратного збільшення ліміту. Він пояснив, що ліміт встановлює лише максимальний обсяг операції, тоді як купівля готівкової валюти населенням раніше не обмежувалася подібним місячним лімітом.
Мамедов вважає, що сама по собі валютна лібералізація наразі навряд чи створить загрозу курсовій стабільності. Він зазначив, що значні міжнародні резерви надають регулятору можливість нівелювати надмірні коливання курсу, а висока облікова ставка має підтримувати привабливість гривневих інструментів. Однак, він додав, що така модель значною мірою залежить від ритмічності міжнародної фінансової допомоги.
Антон Курінний, дилер департаменту глобальних ринків ОТП Банку, також прогнозує зростання попиту на валюту, але не очікує від цього суттєвого впливу на міжбанківський ринок. Він підкреслив, що на цьому ринку вагомішими факторами залишаються потреби імпортерів та дефіцит експортної виручки.
Курінний також зазначив, що додатковий попит може виникнути на готівковому ринку після збільшення денного ліміту на зняття валюти зі 100 тис. грн до 200 тис. грн. Він пояснив це тим, що готівковий курс тримається близько до міжбанківських котирувань, а іноді буває і нижчим.
Мамедов назвав погіршення співвідношення між товарним імпортом та експортом окремим ризиком. За наданими ним даними, з січня по липень 2026 року імпорт товарів становив 58,1 млрд доларів, тоді як експорт – 24,1 млрд доларів, що призвело до від’ємного сальдо близько 34 млрд доларів.
На думку банкіра, подальше зростання торговельного дисбалансу та проблеми з морською логістикою можуть збільшити структурний попит на валюту та потребу в інтервенціях НБУ. Він також зазначив, що динаміка резервів залежатиме від обсягів міжнародного фінансування.
Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку, оцінює ризик суттєвого перетікання заощаджень населення з гривневих депозитів та облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у валюту як обмежений.
За його оцінкою, привабливість гривневих депозитів та ОВДП залишається вищою порівняно з зберіганням заощаджень у готівковій валюті. Він також зазначив, що зростання вкладень населення в ОВДП було пов’язане передусім з їхньою вищою дохідністю порівняно з очікуваною девальвацією гривні.
Печерицин, однак, припускає, що підвищення ліміту на безготівкову купівлю валюти може призвести до скорочення обсягу так званих “технічних” валютних депозитів, які населення відкривало на три місяці для подальшого отримання іноземної валюти.
“Якщо обсяг таких депозитів зменшиться, а банкам знадобиться валютний ресурс для активних операцій, зокрема кредитування, ставки за валютними депозитами можуть незначно зрости. Водночас, це не обов’язково стане загальною тенденцією для всього банківського сектору”, – зазначив він.
Печерицин також вважає, що підвищення денного ліміту на зняття готівкової валюти теоретично може посилити інтерес населення до валютних депозитів. Однак, враховуючи середні доходи та заощадження населення, цей ефект не буде масовим і не призведе до значного зростання таких вкладів.
Як повідомлялося раніше, НБУ з 11 серпня збільшив місячний ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти до 200 тис. грн з 50 тис. грн. Цей ліміт також поширили на купівлю безготівкових банківських металів та цінних паперів іноземних емітентів.
Регулятор також підвищив денний ліміт на зняття готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном зі 100 тис. грн до 200 тис. грн. Крім того, було пом’якшено низку інших валютних обмежень для фізичних та юридичних осіб.
Нацбанк заявив, що новий пакет послаблень не створюватиме ризиків для стійкості валютного ринку. Він вже врахований в оновленому макроекономічному прогнозі, який передбачає збільшення міжнародних резервів до майже 70 млрд доларів у 2026 році.