Імпорт послуг підпадає під валютний контроль так само, як і імпорт товарів
Фото: tax.gov.ua
ДПСУ наголосила на цьому аспекті.
Повідомляється, що згідно з валютним законодавством, такі послуги прирівнюються до товарів. Закон України «Про валюту і валютні операції» визначає термін «товар» відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Цей Закон трактує «товари» не лише як фізичну продукцію, але й як роботи, послуги, права на інтелектуальну власність та інші нематеріальні права.
Тому українським компаніям, які часто користуються послугами від нерезидентів, такими як консультаційні, маркетингові, транспортні, ІТ-послуги, реклама, інжиніринг та інші, слід пам’ятати, що подібні операції також підлягають валютному контролю.
Важливі моменти
Якщо резидент здійснив попередню оплату нерезиденту за послуги, відлік граничного строку для розрахунків починається з дати цього платежу. Наразі, під час дії воєнного стану, цей строк становить 180 календарних днів.
Це означає, що послуги мають бути фактично надані протягом цього періоду, а резидент повинен мати документальне підтвердження їх отримання.
У разі ненадання послуг у встановлені терміни, до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Під час проведення документальної перевірки аналізуються умови зовнішньоекономічного договору та документація, що засвідчує фактичне отримання послуг: акти, інвойси, платіжні документи, бухгалтерські реєстри та інші первинні документи.
Як знизити ризики
Перед здійсненням передоплати рекомендується:
- визначити реалістичні терміни виконання договору;
- верифікувати банківські реквізити нерезидента, особливо при отриманні сповіщень про їх зміну;
- вчасно оформлювати документи, що підтверджують отримання послуг;
- відстежувати дотримання граничного терміну для розрахунків.
Якщо стає зрозумілим, що нерезидент не зможе виконати умови договору вчасно, не слід очікувати закінчення терміну. Законодавство передбачає механізми, які за певних умов дозволяють уникнути нарахування штрафних санкцій, зокрема:
- отримання висновку Міністерства економіки України щодо продовження граничних термінів розрахунків;
- надання документального підтвердження форс-мажорних обставин;
- звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом проти нерезидента.
При цьому кожна з перерахованих підстав застосовується виключно у випадках та в порядку, визначених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Зокрема, документальне підтвердження форс-мажорних обставин розглядається з урахуванням причинно-наслідкового зв’язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов’язань.
Дотримання цих порад допоможе уникнути порушень валютного законодавства та пов’язаної з ними фінансової відповідальності.
Редакція PSM наголошує, що для бізнесу пріоритетним є превентивний комплаєнс у взаємодії з іноземними контрагентами, а не реагування на порушення вже після їх скоєння.