Українські фінансові установи вже понад два роки активно розширюють кредитні портфелі, проте отримати позику доступно далеко не кожному. Банки ретельно аналізують доходи та платоспроможність позичальників, їхню кредитну історію, загальне боргове навантаження, а для суб’єктів господарювання – ще й їхню фінансову стабільність.
Тож кому банки зараз позичають охочіше, а для кого отримання фінансування є більш проблематичним? Редакція PSM провела аналіз актуальних даних НБУ, банків та державних програм за 2025-2026 роки, створивши профіль позичальника, якому банки найчастіше готові надати згоду.
Фото: pexels.com
Кредитування банками зростає другий рік поспіль
За результатами 2025 року, обсяг чистих кредитів у національній валюті, наданих бізнесу та населенню, збільшився більш ніж на третину. У роздрібному сегменті приріст чистих гривневих кредитів досяг 33,9%, а іпотечних – 35,8%. Державна програма «єОселя» продовжувала залишатися головним стимулом для іпотечного кредитування.
У 2026 році тенденція до розширення кредитування зберігалася. За інформацією НБУ, у другому кварталі чистий гривневий кредитний портфель бізнесу зріс на 9,4% порівняно з попереднім кварталом, тоді як у першому кварталі приріст становив 6,3%. У річному вимірі зростання перевищило 30%.
Важливо відзначити, що банки нарощують кредитування без погіршення якості своїх портфелів. Станом на 1 липня 2026 року частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі скоротилася до 12,5% — найнижчого показника майже за 17 років. Для фізичних осіб цей показник склав 10,1%, а для бізнесу – 15%.
Слід враховувати, що зменшення частки NPL зумовлене не лише появою нових якісних кредитів, але й врегулюванням та списанням попередніх проблемних заборгованостей. Зокрема, як повідомляв НБУ, наприкінці 2025 року державні банки оптимізували свої баланси, списавши понад 170 млрд грн старих непрацюючих активів.
Кому банки найохочіше надають кредити серед бізнесу
У корпоративному сегменті не існує єдиного «ідеального» розміру компанії. У 2026 році кредитну активність демонструють підприємства різного масштабу, проте особливу увагу банки приділяють малому та середньому бізнесу (МСП).
Згідно з результатами опитування НБУ за другий квартал, загальні стандарти корпоративного кредитування суттєво не трансформувалися. Однак, на третій квартал банки планували пом’якшити вимоги саме для кредитів МСП.
Деякі банки також звітували про зростання рівня схвалення заявок від малого та середнього бізнесу, а самі позичальники отримали можливість залучати більші обсяги фінансування.
Водночас, для банку недостатньо лише факту існування прибуткового бізнесу. Для кредитора ключовим є розуміння:
- обсягу виручки та грошового потоку, що генерує компанія;
- рівня стабільності її бізнесу;
- величини існуючого боргового навантаження;
- призначення кредитних коштів;
- джерела, з якого підприємство планує погашати позику.
Це особливо актуально для довгострокового та інвестиційного фінансування. Чим довший термін кредиту, тим більше невизначеності бере на себе банк, отже, вимоги до позичальника стають суворішими.
МСП стають одним із ключових клієнтів
Умови для малого та середнього бізнесу поступово поліпшуються ще з кінця 2025 року. Як свідчить Опитування про умови банківського кредитування НБУ, банки демонстрували тенденцію до пом’якшення кредитних стандартів для МСП, гривневих та короткострокових позик, а також, у деяких випадках, вимог до застави.
Однією з причин такої динаміки є посилення конкуренції між банками за якісних клієнтів. Додаткову роль відіграють державні та міжнародні механізми гарантування, які уможливлюють кредитування компаній, що не мають достатньої класичної застави.
Таким чином, типовий бажаний позичальник у сегменті МСП — це вже не обов’язково компанія, яка володіє значною кількістю нерухомості для передачі в заставу. Значно важливішими стають реальна операційна діяльність, зрозумілий грошовий потік (cash flow) та спроможність обслуговувати боргові зобов’язання.
Які галузі банки кредитують найактивніше
Галузева структура кредитування також поступово змінюється.
За даними НБУ за другий квартал 2026 року, найстрімкіше зростали кредити підприємствам:
- будівельної галузі;
- металургії;
- машинобудування, включно з оборонно-промисловим комплексом (ОПК);
- переробної промисловості.
При цьому кредитна активність спостерігається не лише в секторах, пов’язаних із поточним споживанням, але й там, де потрібні капітальні інвестиції та відновлення виробничих потужностей.
Окремий напрям – це оборонна промисловість та енергетика. У своєму огляді банківського сектору НБУ відзначає зростання частки кредитування оборонних підприємств та проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури.
У другому кварталі також спостерігалося помітне зростання середньострокового корпоративного портфеля: за даними регулятора, найшвидшу динаміку показали кредити з терміном погашення від одного до трьох років.
Це свідчить про те, що банки дедалі частіше готові фінансувати не лише обіговий капітал, але й розвиток бізнесу.
А кому банки надають кошти серед фізичних осіб
Із населенням ситуація дещо складніша.
НБУ не публікує єдиного загальносистемного портрету на кшталт «середній банківський позичальник – чоловік 37 років із зарплатою 40 тис. грн». Тому називати конкретний вік, стать чи дохід типового отримувача споживчого кредиту для всього українського ринку було б некоректно.
Натомість, з критеріїв, що застосовуються банками, чітко видно, які характеристики реально впливають на рішення про надання позики.
Наприклад, ПриватБанк надає кредит готівкою клієнтам віком від 21 до 65 років. Доступна сума визначається індивідуально та залежить, зокрема, від кредитної історії, фінансової активності, наявних боргових зобов’язань та загальної оцінки платоспроможності клієнта. Наявність іншого кредиту сама по собі не є автоматичною причиною для відмови.
В Ощадбанку віковий діапазон для кредиту готівкою також становить 21-65 років. Банк вимагає надання документа про доходи за останні шість місяців, а доступна сума залежить від рівня офіційної заробітної плати.
Таким чином, у сфері масового споживчого кредитування банки в першу чергу оцінюють фінансову поведінку клієнта — стабільність доходів, кредитну історію та поточне боргове навантаження.
Найкращі шанси має особа зі стабільними регулярними доходами, без значних прострочень у кредитній історії та без надмірного поточного боргового навантаження.
Що банк перевіряє перед видачею кредиту
Точні скорингові моделі банків є внутрішньою інформацією та відрізняються між установами. Проте базові принципи залишаються схожими.
- Дохід. Важливе значення має не лише його розмір, але й регулярність. Банк повинен переконатися, що після покриття поточних витрат та наявних кредитів у клієнта залишатиметься достатньо коштів для здійснення нового платежу.
- Кредитна історія. Наявність прострочень, попередні позики та дисципліна погашення безпосередньо впливають на оцінку ризику. ПриватБанк, наприклад, детально пояснює роль кредитної історії при оцінюванні клієнта.
- Поточне боргове навантаження. Інший кредит не обов’язково призведе до відмови, якщо доходу достатньо для обслуговування всіх існуючих зобов’язань. ПриватБанк прямо зазначає, що оцінює поточне навантаження клієнта.
- Фінансова активність. Для банку важливо, наскільки зрозумілою та передбачуваною є фінансова поведінка клієнта.
- Забезпечення. Для споживчого кредиту застава часто не вимагається. Однак для іпотеки та великих бізнес-позик вона має значно більшу вагу.
Споживчі кредити залишаються основою роздрібного ринку
У роздрібному кредитуванні традиційно домінують незабезпечені позики. Як свідчить огляд НБУ за другий квартал 2026 року, ця структура зберігається.
Банки при цьому продовжують конкурувати за платоспроможних клієнтів. Згідно з результатами опитування НБУ за другий квартал, вони дещо пом’якшили стандарти іпотечного та споживчого кредитування, а рівень схвалення заявок домогосподарств зріс. Фінансові установи також повідомляли про зниження процентних ставок.
При цьому незабезпечений кредит для фізичної особи залишається значно дорожчим за корпоративне фінансування.
Для порівняння: за даними НБУ, середня гривнева ставка для бізнесу у другому кварталі становила 15,3% річних, а приватні банки з іноземним капіталом у середньому кредитували під 13,5%.
У конкретних роздрібних продуктах ставка є значно вищою. Наприклад, за актуальними умовами «Кредиту готівкою» від ПриватБанку, процентна ставка становить 34% річних від суми заборгованості, а реальна річна процентна ставка може сягати 40,48% залежно від терміну кредитування.
Для порівняння, в Ощадбанку за стандартним кеш-кредитом процентна ставка коливається від 36% до 48% річних, залежно від суми позики. Комісія за надання кредиту відсутня.
У monobank після завершення пільгового періоду базова ставка за кредитним лімітом на картці становить 3,1% на місяць, або 37,2% річних номінально. Водночас реальна річна процентна ставка, яка враховує повну вартість кредиту за встановленою методикою, становить 44,26%.
У Райффайзен Банку за кредитом готівкою для власників зарплатних карток процентна ставка варіюється від 29,9% до 51,9% річних, а реальна річна процентна ставка, залежно від суми, терміну кредитування та наявності страхування, може становити від 34,9% до 72,2%.
Де можна побачити реальний віковий зріз позичальника
Найповніший відкритий демографічний зріз в Україні надає державна іпотечна програма «єОселя».
Проте її дані не можна автоматично екстраполювати на весь кредитний ринок: програма передбачає пільгові категорії та власні критерії відбору, тому її аудиторія суттєво відрізняється від клієнтів кредитних карток або звичайних позик готівкою.
За даними «Укрфінжитла», середній вік позичальника програми «єОселя» становить 35 років. Найбільша вікова група – українці віком 26–35 років, на яких припадає 44% позичальників. Ще 34% – особи віком 36-45 років. Отже, 78% отримувачів таких іпотечних кредитів мають вік від 26 до 45 років.
Щодо розподілу за статтю, актуальні дані для всієї програми у відкритій статистиці відсутні. Однак, дані Ощадбанку — одного з найбільших учасників програми «єОселя» — надають орієнтир.
Станом на жовтень 2025 року середній вік його позичальника за програмою становив 34 роки, 44% клієнтів були віком 26-35 років. Чоловіки становили 65%, жінки — 35%. Водночас, понад 56% позичальників банку були військовими та представниками силових структур.
Отже, ці цифри не свідчать про те, що банки загалом охочіше кредитують чоловіків. Значний гендерний дисбаланс пояснюється передусім специфікою самої програми.
То яким же є позичальник, якому банк готовий сказати «так»
Якщо виключити специфічні вимоги окремих банківських продуктів, профіль фізичної особи, яку український банк готовий кредитувати у 2026 році, виглядає доволі чітко.
Це працездатна особа зі стабільними регулярними доходами, прийнятною кредитною історією, помірним борговим навантаженням та фінансовою поведінкою, яка є зрозумілою для банку.
Для отримання іпотеки вимоги є вищими: необхідно мати достатньо коштів для початкового внеску та підтвердити спроможність обслуговувати борг протягом тривалого періоду.
У корпоративному сегменті бажаний позичальник — це фінансово стійкий бізнес із прозорою звітністю, передбачуваним грошовим потоком та чітким розумінням мети використання кредиту. Розмір підприємства при цьому стає менш визначальним фактором: банки дедалі активніше конкурують і за МСП.
Таким чином, ключова зміна у 2025–2026 роках полягає не лише у збільшенні обсягів кредитування. Банки демонструють підвищену готовність до кредитування, а конкуренція за платоспроможного позичальника посилюється. Водночас, фінансування в першу чергу отримують ті клієнти, чию спроможність повернути позику банк може достатньо переконливо спрогнозувати.