Фото: ua.depositphotos.com
Дефіцит чоловіків ставить під загрозу збереження обсягів виробництва, тому підприємства почали залучати жінок на “чоловічі” посади, вказують у Конфедерації роботодавців України за результатами свого дослідження трендів на ринку праці.
“Після мобілізації чоловіків до ЗСУ на середніх та великих підприємствах виник значний дефіцит кадрів, тому на вакантні місця переводять жінок. Така практика існує у сферах металообробки та переробки агропродукції на виробництвах з високим рівнем автоматизації, якщо можна швидко провести перенавчання”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що робота на новій посаді часто потребує від жінок виконання певних фізичних навантажень. Така практика, за даними КРУ, шириться, зокрема, у меблевій промисловості.
Крім того, в спілці прокоментували ситуацію на ринку праці для осіб з інвалідністю та ветеранів, які тепер стали важливими факторами компенсації дефіциту робочої сили, що виник.
Підписуйтесь на наш Telegram канал
Ветеранів цікавить свій бізнес
Зокрема, серед нових трендів у конфедерації відзначають високий інтерес до заснування бізнесу серед ветеранів: 63,6% опитаних ветеранів заявили, що хочуть мати власну справу, що втричі більше, ніж у країні загалом у мирному 2018 році.
Розвиток індивідуальної зайнятості цієї категорії називається можливим виходом з ситуації, при якій ветеранів неохоче беруть на роботу: зокрема, роботодавці побоюються, що при їх працевлаштуванні зіштовхнуться з важким психоемоційним станом таких працівників (79%), алкогольною чи наркотичною залежністю (25%) чи конфліктністю (24%).
Серед інших факторів розвитку особистої зайнятості ветеранів називається небажання змиритись з їх нинішнім соціальним становищем. Так, підприємства фіксують випадки звільнення ветеранів з незрозумілих, на перший погляд, причин. Однак при детальному з’ясуванні виявляється, що працівник на війні командував підрозділом, а в мирному житті повертається на посаду підлеглого.
“Часто демобілізованим складно змиритися з тим, що під час служби вони отримували 100 тисяч гривень, а після повернення заробляють 18-20 тисяч”, – йдеться у дослідженні КРУ.
Людям з інвалідністю не раді
Ще одним трендом на ринку праці називають існуючий високий рівень недовіри між роботодавцями та особами з інвалідністю, на що вказують соціологічні дослідження. В основі недовіри – брак знань роботодавців про цих осіб і не завжди задовільний рівень їх кваліфікації.
“61% таких осіб вказали, що їх сприймають як “непрацездатних” та “людей з труднощами в спілкуванні”, тому роботодавці не хочуть брати їх на роботу. Недовіра породжує руйнівні явища, які роблять можливим “оренду” трудових книжок для виконання деякими підприємствами на папері 4-відсоткового нормативу з працевлаштування людей з інвалідністю”, – зазначають у КРУ.
Там вказують, що роботодавці не вірять у спроможність осіб з інвалідністю працювати на достойному рівні, тому не хочуть допускати в свої компанії таких людей, хоча існує доволі багато людей, які отримали статус інвалідності нещодавно, маючи спеціальність, за якою можуть працювати й надалі.
“Є випадки, коли особи з інвалідністю мають надзвичайно високу кваліфікацію. У рамках проєкту “Разом” ми проводили інтерв’ю з незрячою дівчиною, яка закінчила Національний університет імені Шевченка з червоним дипломом і синхронно перекладає тригодинні переговори, перебуваючи вдома”, – наводять приклад у Конфедерації роботодавців.
Як зазначають у КРУ, плинність кадрів серед осіб з інвалідністю насправді вдвічі менша, ніж серед працівників без обмежень, а тривалість роботи на одній і тій же посаді суттєво більша: для таких людей робота є надзвичайно важливою, оскільки вона дає певну фінансову свободу і дозволяє відчувати свою затребуваність.
При цьому очікування негативної реакції суспільства призводить до того, що багато компаній не розголошують клієнтам той факт, що послуги їм надає особа з інвалідністю.
Зокрема, це стосується транспортних компаній, хоча сучасні протези дозволяють людям з ампутаціями верхніх або нижніх кінцівок адаптуватися до керування легковими та вантажними авто чи навіть спеціальною технікою.
Нагадаємо при цьому, що 7 листопада Кабінет міністрів дозволив ветеранам-підприємцям використовувати гроші гранту в рамках програми “єРобота” для оплати оренди приміщень або землі для свого бізнесу.
Джерело фото: ua.depositphotos.com
Источник: delo.ua
