“>
Фото: https://bank.gov.ua
Національна банківська установа України (НБУ) під час наглядової діяльності виявила транзакції компаній-резидентів, які можуть вказувати на застосування “скруток” та “зустрічних потоків”. У зв’язку з цим, установа рекомендувала банкам враховувати відповідні індикатори при перевірці клієнтів та їх операцій, як зазначено у листі регулятора до банківських установ та асоціацій.
Зазначається, що подібні схеми мають на меті уникнення податкових зобов’язань та/або легалізацію (відмивання) коштів, отриманих злочинним шляхом (ВК), фінансування тероризму (ФТ) чи розповсюдження зброї масового знищення (ФРЗМЗ).
Імпортована продукція може реалізовуватися через мережу гуртових та роздрібних продавців, які оперують значними обсягами неврахованої готівки. Водночас, у документації, під час руху продукції через ланцюжок пов’язаних компаній, один вид товару може бути підмінений іншим. В результаті, компанії можуть штучно зменшувати свої податкові зобов’язання або незаконно отримувати відшкодування ПДВ з державного бюджету.
До таких операцій переважно залучаються новостворені компанії або підприємства, які тривалий час фактично не здійснювали діяльності та можуть мати ознаки компаній-оболонок.
Серед факторів ризику регулятор виділив незначну кількість співробітників та невеликий статутний капітал, відсутність необхідних активів для заявленої діяльності, часті зміни керівників, власників, юридичних адрес та напрямків діяльності, а також багатомільйонні обіги за умов відсутності або незначного обсягу задекларованих доходів.
На підвищену ризиковість компаній може також вказувати необґрунтоване використання кількома компаніями однакових IP-адрес, номерів телефонів, електронних скриньок, спільних бухгалтерів чи представників, а також взаємодія з великою кількістю новостворених контрагентів.
Щодо новостворених імпортерів, регулятор рекомендував зосереджувати увагу на перерахуванні нерезидентам значних сум коштів за вже ввезені товари без попередньої оплати, відсутності документів, що підтверджують їх транспортування, зберігання та фактичний рух продукції, а також невідповідності отриманих коштів заявленій сфері діяльності компанії.
Ознаками застосування подібних схем може бути відсутність або незначний обсяг типових для бізнесу платежів за оренду, комунальні послуги, заробітну плату та податки, а також транзитний рух коштів, коли майже всі надходження протягом кількох днів спрямовуються на оплату товарів за зовнішньоекономічними контрактами.
Національний банк також радить звертати увагу на випадки, коли імпортери придбавають валюту за рахунок значних позик або кредитів від фінансових компаній, за умов, коли таке фінансування є економічно недоцільним, а погашення заборгованості відсутнє або відбувається в незначних обсягах.
Окремими ознаками фіктивності НБУ назвав договори, укладені до моменту створення компанії, зазначення в них банківських рахунків, відкритих після дати укладання договору, та підписання контракту керівником, який на той час ще не був призначений.
Банкам рекомендовано до встановлення ділових відносин з імпортером та під час його обслуговування з’ясовувати, яким чином і кому він реалізує товар, чи володіє він торговельними майданчиками або інтернет-магазинами, складськими приміщеннями та іншими ресурсами для ведення заявленої діяльності.
У випадку виявлення ознак ризику, банк повинен бути готовий надати обґрунтування щодо застосованих або незастосованих заходів стосовно клієнта та його операцій. При цьому, центральний банк братиме до уваги вжиті банками заходи під час здійснення нагляду.
Як було повідомлено, у січні 2026 року НБУ закликав банки не обмежуватися формальним підходом до виявлення ознак компаній-оболонок. Регулятор рекомендував у разі виявлення хоча б одного критерію ризику комплексно аналізувати документи та інформацію про господарську діяльність клієнта, зокрема дані про виплату заробітної плати, сплату податків, оренди, комунальних та транспортних послуг.
Крім того, банкам рекомендували встановлювати для новостворених та ризикових компаній ліміти на окремі послуги, щоб запобігти проведенню великих операцій без належного обґрунтування одразу після відкриття рахунку, та вдосконалювати системи автоматизованого виявлення підозрілих транзакцій.