>
Центральний банк України (НБУ) збільшив ключову ставку з 15% до 15,5%, враховуючи зростання фундаментального тиску на ціни та загрозу стабілізації інфляції через вторинні наслідки, як пояснив заступник очільника регулятора Володимир Лепушинський у своїй колонці для видання "Інтерфакс-Україна".
Зауважується, що загальний показник інфляції в червні продемонстрував сповільнення до 7,2%, здебільшого завдяки тимчасовому насиченню пропозиції продуктів харчування. Водночас базова інфляція прискорилася до 8,1%, перевищивши попередній прогноз регулятора.
"До кінця 2026 року НБУ прогнозує прискорення загальної інфляції до 10%, а базової – до 9,2%", – зазначив Лепушинський.
Він підкреслив, що ключова ставка впливає на економіку із запізненням, тому монетарні рішення повинні базуватися на прогнозах для наступних кварталів, а не виключно на поточних даних загальної інфляції.
Мета підвищення ставки полягає не в нівелюванні первинного здорожчання, спричиненого руйнуванням інфраструктури, ускладненою логістикою, дефіцитом кадрів та зростанням витрат на енергоносії. Натомість, це покликане запобігти більш широкому перегляду цін бізнесом, розкручуванню інфляційної спіралі "зарплати – ціни", погіршенню інфляційних очікувань та відтоку заощаджень у іноземну валюту.
За оцінкою Лепушинського, тиск на інфляцію не обмежується шоками пропозиції, оскільки одночасно очікується розширення бюджетних стимулів та збереження стабільного споживчого попиту.
Підтримка привабливості депозитних ставок у національній валюті та стабільності валютного ринку він назвав одним зі шляхів повернення інфляції до запланованих показників. Використання міжнародних резервів без підтримки процентної політики означало б усунення наслідків підвищеного попиту на іноземну валюту, а не його першопричин.
Лепушинський також висловив думку, що аналітики, ймовірно, не прогнозували підвищення ставки через надмірну зосередженість на сповільненні загальної інфляції, інерційність прогнозів після кількох місяців незмінної ставки та недооцінку комбінації бюджетних стимулів, зростання виробничих витрат і вторинних ефектів від подорожчання пального та ослаблення національної валюти.
"НБУ оцінив цю сукупність факторів як достатню для проактивного кроку на даний момент, а не для подальшого очікування, поки прискорення інфляції стане очевидним у статистичних даних", – підкреслив заступник голови Нацбанку.
Як було оголошено, 30 липня НБУ, всупереч очікуванням багатьох аналітиків, підвищив облікову ставку з 15% до 15,5%. До цього регулятор утримував її на рівні 15% починаючи з кінця січня 2026 року.