“>
Фото: https://bank.gov.ua
Національний банк України (НБУ) ініціює запровадження обов’язкового маркування кожної платіжної транзакції як низько-, середньо- або високоризикової з боку постачальників платіжних послуг. Транзакції, що класифікуються як високоризикові, будуть автоматично призупинені до моменту з’ясування деталей та отримання верифікації від клієнта, згідно з проєктом постанови регулятора.
Операції з низьким ступенем ризику будуть оброблятися автоматично. Натомість транзакції середнього рівня ризику можуть бути призупинені для отримання підтвердження від користувача або для перевірки співробітниками постачальника платіжних послуг. Критерії, що визначатимуть кожен рівень ризику, будуть встановлені самими установами у їхніх внутрішніх регламентах.
Даний проєкт передбачає формування уніфікованих підходів до контролю та узгодження платіжних операцій як елементів управління операційними ризиками. Постачальники платіжних послуг зобов’язані здійснювати постійний нагляд, а звірку платіжних операцій – проводити щоденно.
У випадку неможливості здійснення моніторингу з технічних чи інших причин, установа буде змушена здійснювати платежі лише за умов, коли такий контроль є можливим. Про виникнення інциденту високого рівня критичності установа має негайно, але не пізніше ніж через годину після його виникнення, поінформувати НБУ.
Платіжний моніторинг покликаний виявляти нетипові, неприйняті, помилкові та некоректні транзакції. Він не замінюватиме фінансовий моніторинг, що стосується протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
Для ідентифікації нетипових операцій постачальники платіжних послуг матимуть змогу застосовувати моделі, що базуються на штучному інтелекті та машинному навчанні. У разі їх використання, установи повинні забезпечувати безперервне навчання моделей та регулярне оновлення вхідних даних.
До ознак нетипової поведінки проєкт відносить, зокрема, відкриття значної кількості рахунків або випуск платіжних інструментів, зосередження однотипних операцій, нехарактерні суми та надмірну частоту переказів. Одним із наведених прикладів є отримання понад 10 поповнень протягом менш ніж 60 хвилин.
Постачальники платіжних послуг будуть зобов’язані вести реєстр користувачів, чиї операції потребують підвищеного нагляду. До нього, зокрема, будуть включатися фізичні особи, які делегували право управління рахунком третім особам, торговці, що порушили правила прийому електронних платіжних засобів, а також отримувачі, чия фактична діяльність не відповідає присвоєному коду категорії торговця.
Відомості з такого реєстру зберігатимуться протягом одного року. Під час моніторингу постачальники матимуть можливість розглядати встановлення користувачам лімітів на операції, обмежень щодо кількості платіжних інструментів або відкриття додаткових рахунків відповідно до укладених договорів та внутрішніх положень.
Проєкт також запроваджує заходи для боротьби з міскодингом – невідповідністю присвоєного отримувачу коду категорії діяльності його фактичному функціонуванню. Еквайри мусять верифікувати діяльність отримувачів, аналізувати платіжні транзакції та їх аномальні сплески, а також інформацію на веб-сайтах, у соціальних мережах, чат-ботах і додатках.
Окремі процеси моніторингу можуть бути передані на аутсорсинг процесинговій установі, проте відповідальність за них залишатиметься за постачальником платіжних послуг. Залучена установа не матиме права самостійно призупиняти та аналізувати нетипові операції, приймати рішення щодо їх виконання, змінювати правила чи встановлювати маркери ризику.
Вимоги поширюватимуться на банківські та небанківські установи, що надають платіжні послуги, за винятком малих платіжних організацій. Після затвердження постанови, вони матимуть 90 днів від дати набуття нею чинності для приведення своєї діяльності у відповідність до нових правил.
Центральний банк приймає зауваження та пропозиції до проєкту до 31 липня 2026 року включно.
За попередніми оцінками Національного банку, впровадження цих вимог не потребуватиме додаткових витрат від громадян. Однак, учасники ринку можуть зіткнутися з додатковими витратами у випадку залучення сторонніх організацій для моніторингу операцій на умовах аутсорсингу.