-
Олексій Козаченко
кореспондент
господарство: чи закриють доступ до водойм />
Українське законодавство в рибній галузі поступово гармонізується з європейським. Фото: Freepik
Верховна Рада нещодавно ухвалила законопроєкт №8119 про нові правові та організаційні засади інвестування у розвиток рибного господарства. Якщо президент його підпише, представники галузі зможуть орендувати земельні ділянки біля водойм та частини акваторії за окремими договорами, а не на загальних умовах, як це відбувається зараз. Яких саме змін чекати, і чи не огородить бізнес парканами водойми — читайте в тексті Delo.ua.
Якщо закон набере чинності, підприємці зможуть брати участь в аукціонах з оренди акваторій рибогосподарських водних об’єктів та землі біля них. На таких земельних ділянках дозволятиметься розміщення некапітальних споруд та обладнання, потрібного для розведення або вилову риби. Зараз бізнес не має такої змоги: інфраструктуру для рибальства заборонено встановлювати в пляжних зонах навколо водойм, на території прибережних захисних смуг, на островах, лиманах та у внутрішніх морських водах.
Які саме об’єкти та ділянки виділятимуться — вирішуватиме Держрибагентство. Воно подаватиме перелік конкретних об’єктів, до розвитку яких можна залучити інвестиції, та визначатиме граничні обсяги цих інвестицій.
Що ще змінює законопроєкт №8119 для галузі
Документ передбачає ряд інших змін в галузі рибного господарства України:
Поки що зарано говорити про конкретну реалізацію цього закону та об’єкти, які будуть виставлені на орендні аукціони, підкреслює Андрій Неліпа, громадський діяч та президент ГО “Громада рибалок України” (ГРУ). Зараз є сенс дочекатись підзаконних актів та наказів до документа від Мінагрополітики та Держрибагентства. Вони і дадуть можливість точно оцінити обсяги інвестицій та вплив на галузь, який матиме прийняття проєкту закону.
В рибній галузі України продовжує діяти застаріле законодавство, що не дозволяє промисловому виробнику інвестувати в аквакультуру так, як це працює в ЄС. Наразі парламент проходять два галузеві законопроєкти №8119 (нові правові та організаційні засади інвестування в аквакультуру) та №9545 (запровадження системи простежуваності водних біоресурсів від місця вилову до продажу кінцевому покупцю). Ці євроінтеграційні документи зареєстровані в парламенті у 2022-2023 рр., але досі не набули чинності.
Він додає, що не чув про кейси бізнесів, які хотіли б працювати в рибному господарстві, але не можуть зайти в галузь через недосконале законодавство, і чекають вступу в дію законопроєкту 8119. “На берегу” рибна галузь функціонує і зараз, підприємці оформлюють необхідні земельні ділянки на загальних умовах, без урахування специфіки аквакультури. Інше питання — акваторії і ділянки акваторій для цілей аквакультури. Можливість нормальної їх оренди приватними підприємствами вперше з’явиться в Україні після набуття законопроєктом чинності.
Інша важлива новація документа — проведення аукціонів на інвестиції в аквакультуру у дворівневій електронній торговій системі, додає президент ГРУ. Зараз рішення про виділення землі для рибогосподарських підприємств монополізоване ділками від влади, які вирішують, кому можна працювати в галузі, а кому — ні.
Завдяки закону в рибну та суміжні галузі зайде більше нових бізнесів. В рибальстві з’являться прозорі та конкурентні умови, без людського фактору в наданні дозволів та під час контролю. В Україні не має бути “рішалова” і хабарів на водоймах
Андрій Неліпа президент ГО “Громада рибалок України”
Якихось значних корупційних ризиків для риболовецьких компаній в документі не вбачається, додає експерт. Документ розробили нардепи за участі Мінагрополітики і Держрибагентства у співпраці з “Офісом ефективного регулювання” (BRDO) в межах проєкту програми USAID, його положення також узгоджувались з галузевими асоціаціями та об’єднаннями громадян.
Що зміниться з доступом до водойм
Зараз на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах заборонено будівництво будь-яких споруд, у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Виключеннями є споруди гідротехнічного, гідрометричного, навігаційного, інженерно-технічного та фортифікаційного призначення, огорожі, прикордонні знаки, прикордонні просіки, комунікації. В разі набрання чинності законопроєкту №8119, до цього переліку додадуться некапітальні споруди та обладнання для аквакультури.
В цьому законопроєкт №8119 має необхідні запобіжники, констатує експерт. Орендовані для цілей аквакультури ділянки та споруди не можна буде використовувати не за призначенням — документ дозволяє державі одразу реагувати на це і скасовувати оренду в судовому порядку.
Конфлікти між комерційними користувачами водойм та загальним водокористуванням і відпочинком громадянами на воді і зараз є проблемою, додає Андрій Неліпа. На водоймах царює безлад, і це питання так чи інакше треба вирішувати.
Як показує тривала практика, комерційним рибальським компаніям не цікаві українські водойми загального користування (водосховища та річки), оскільки в них майже виснажені запаси водних біоресурсів. Тому раціонально на загальних водоймах створити умови для розвитку лише рекреаційного напрямку — спорту, туризму, любительської риболовлі.
Промисловому рибному бізнесу вигідно вирощувати водні біоресурси лише на орендованих водоймах, ставках і ділянках акваторій, уточнює Андрій Неліпа. Одночасно такі водойми можуть використовуватись як місця відпочинку для громадян, за бажання орендаря. В такому випадку любителі риболовлі будуть мати комфортні умови для хобі, а любителі рибної продукції – гідний асортимент по доступних цінах на прилавках.
Источник: delo.ua
