Українські фармкомпанії шукають ключових співробітників у галузі — фармацевтів, біотехнологів та технологів, які працюють над розробкою нових продуктів, їх удосконаленням та якістю, проте досвід “Артеріум” свідчить про те, що випускникам вишів все ще бракує знань для роботи з новітніми технологіями. Потрібно від пів року і більше практичного навчання, щоб відповідати вимогам відкритих вакансій.
“Кожен заклад вищої освіти повинен йти в ногу з часом, бути носієм та транслятором нових знань, досвіду, тенденцій. Оскільки фармацевтична галузь динамічна та прогресивна у розвитку, бізнес, який зацікавлений у кадровому забезпеченні, повинен дбати про майбутніх фахівців ще на етапі їхнього навчання. Ми в “Артеріум” вже тривалий час працюємо із студентами 4-5 курсів профільних ВНЗ, даємо позапрограмне інформаційне підґрунтя щодо сучасних тенденцій в технології, розробці, аналітичних методах контролю” – розповіла Юлія Короленко, менеджерка з досліджень та розробок продуктів ТМ “Артеріум”
16 травня у Києві за участі понад сотні учасників за ініціативи “Артеріум” відбулася Тристороння конференція “Бізнес і освіта у фармацевтичній галузі. Рецепт ефективної співпраці”. Як соціально відповідальний бізнес “Артеріум” об’єднав зусилля всіх зацікавлених сторін: представників системи освіти, приватного бізнесу та студентів і ініціював конференцію заради покращення якості підготовки майбутніх фахівців.
Фундаментом для конференції та предметом панельних дискусій стали результати досліджень, яке “Артеріум” напередодні провів спільно з молодіжною громадською організацією “UkrTeenScience”. В опитуванні взяло участь понад 600 респондентів – студентів фармацевтичних та біотехнологічних факультетів. Більше 15 відсотків респондентів, які працюють в фармгалузі вважають, що освітня програма не відповідає реальним потребам ринку.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua
“Розрив у тому, що університетські програми не встигають за реаліями ринку, і університет, а відповідно, і студент, тут у ролі наздоганяйла” – відгукуються студенти. Також зазначають, що навчальні заклади потребують модернізації технічної бази і переформатування освітньої програми.
“Щодо університетської освіти: питання до освітніх компонентів, які потребують більшого осучаснення, викладення теоретичного матеріалу, який ближче до реальності наукоємного бізнесу. Щодо бізнесу, наша молодь вбачає, що саме не після отримання диплому, а ще до цього студентам необхідно мати перші практичні навики. Університети і бізнес мають спільно діяти: створювати дуальні освітні програми, інвестиційні платформи і бути єдиним голосом перед державою, щоб держава також бачила ці проблеми і, змінюючи нормативи, робила їх більш реальними, якісними і більш прогресивними” – Владлен Володавчик, Голова молодіжної громадської організації UkrTeenScience.
В умовах сучасних викликів зберегти та залучити людський капітал українському бізнесу не легко, зазначає Лариса Онипко, HR-експертка:
“За останні майже 15 років кількість студентів в Україні зменшилася приблизно вдвічі — з 2,5 до 1,3 млн. Показник працевлаштування випускників ЗВО сьогодні на рівні 59%. Студенти не відмітили фармацевтику, як ту популярну галузь, яка б увійшла в топ обраних професій. Однак, для спеціалістів з досвідом фармацевтика увійшла в трійку найперспективніших галузей. Це свідчить про комунікаційний геп: молодь не знає, яка зарплатня і особливі бенефіти є у галузі фармації, яка кар’єрна траєкторія розвитку. Ці ланцюжки комунікації потрібно будувати з трьох сторін: бізнес, студенти та заклади освіти”.
Першу ланку цього ланцюжка заклали на тристоронній конференції, під час дискусійної панелі.
Олександр Кухтенко, завідувач кафедри технологій фармацевтичних препаратів Національного фармацевтичного університету, гарант освітньої програми “Технології фармацевтичних препаратів”, розповідає:
“Університети на сьогодні активно працюють в аспекті профорієнтації молоді щодо своїх освітніх програм. Кожен має свої підходи, але основним, в питанні обрання найкращого майбутнього для вступника, повинна бути можливість отримати сучасну європейську освіту, яка відкриває шляхи до працевлаштування після отримання диплому. Ми щороку, з урахуванням тенденцій ринку, побажань стейкхолдерів, оновлюємо освітні програми для здобувачів, проводимо низку профорієнтаційних заходів у Харкові та по всій Україні – і сьогодні ми почули думки експертів від бізнесу та колег, як ще можна розвивати стратегію залучення молоді до фармації. Учасники конференції зійшлися на думці, що нам потрібна активніша взаємодія: коли бізнес допомагатиме студентам практичними знаннями – практична фармація отримає від студентів та освітян нові ідеї в розробці продуктів, сучасні підходи до розвитку фармацевтичного сектору охорони здоров’я тощо. В той же час, студенти, яких залучатимуть до практики та стажування, ділитимуться своїми враженнями про перспективи фармацевтичного світу в своїх колах, відтак популяризуватимуть фармацію серед молоді”.
Спільно обговорили які основні зміни у фармації вимагають оновлення освітніх програм, визначили, які перешкоди існують на шляху до покращення фармацевтичної освіти, як їх можна подолати, окреслили нові підходи до викладання фармацевтичних дисциплін, які можуть покращити засвоєння матеріалу студентами. І спільно сформували нові моделі взаємодії, які працюватимуть на розвиток, популяризацію та процвітання української фармацевтики.
“В нас ціль побудувати нові моделі взаємодії: бізнес – молодь, бізнес – університети, університети – молодь. Наша конференція стала тим майданчиком, де ще до завершення заходу, учасники почали напрацьовувати ці моделі взаємодії: пропонували ідеї спільних проектів та навчальних заходів, викладачі також пішли із ідеєю, як же співпрацювати зі студентами ще ефективніше. Однак, які б проекти ми не робили спільно, без участі Міністерства освіти, нам не обійтися. Тому ми вирішили, на нашій платформі, сформувати спільний запит, який буде відображати інтереси кожної сторони і скерувати його Міністерству” – підсумувала результати конференції Анна Єгорова, керівниця Корпоративного університету компанії “Артеріум”.
Источник: delo.ua
