-
Денис Стаджі
Випусковий редактор журналу “Енергобізнес”
Російська агресія проти України стала тригером, завдяки якому розвинутий світ із запізненням зрозумів: без важкої промисловості йому не обійтися, а економічне зростання можливе лише якщо у країни є багато дешевої енергії. Стало очевидно: або демократичні країни швидко побудують нові енергетичні потужності, або світом правитимуть криваві диктатури.
Світу потрібно багато дешевої енергії
Ще років 10 тому нерідко доводилося чути міркування, що подальше зростання економіки не залежатиме від важкої промисловості. Казали про “постіндустріальний світ” та “економіку послуг”, а країни “золотого мільярда” позбавлялися від заводів, переносячи їх у країни “третього світу” (насамперед – до Китаю). Атомні станції закривалися, адже якщо немає важкої промисловості, то й енергоспоживання не таке велике. І його цілком (як припускали) може забезпечити «зелена» генерація.
А потім настало похмілля. Країни “першого світу” раптом виявили, що у них майже не залишилося промисловості, — і тепер вони опинилися у залежності від Китаю. Рожеві окуляри завжди розбиваються скалками всередину. І тепер для демократичного світу актуальні такі поняття, як реіндустріалізація, власне виробництво та національна промисловість. Але розвиток промисловості можливий лише якщо він підкріплений достатньою кількістю дешевої енергії. Сьогодні за звання світового гегемона борються Америка і Китай. У США електроенергія для бізнесу коштує в середньому в чотири рази дешевше, ніж у Європі, а в Китаї – тарифи взагалі регулюються державою так, щоб промислові компанії ні в чому собі не відмовляли.
При цьому глобальний попит на енергію у 2024 році зріс на 2,2% – швидше за середній показник за останнє десятиліття. Глобальне споживання електроенергії зросло майже на 1 100 ТВт•год у 2024 році, що більш ніж удвічі перевищує середньорічний приріст за останнє десятиліття. Зростання світового споживання електроенергії обумовлено зростанням попиту на охолодження внаслідок екстремальних температур, зростанням споживання в промисловості, на транспорті та розширенням ЦОДів.
У 2024 році було введено в експлуатацію понад 7 ГВт ядерної потужності, що на 33% більше, ніж у 2023 році. Виробництво електроенергії на АЕС у 2024 році зросло на 100 ТВт•год. Відновлювані джерела енергії забезпечили більшу частину зростання світової пропозиції енергії (38%), за ними йдуть природний газ (28%), вугілля (15%), нафта (11%) та атомна енергетика (8%).
Розвинені економіки побачили помітне повернення до зростання попиту на енергію після кількох років спаду. Так, Євросоюз повернувся до зростання попиту вперше з 2017 року (не рахуючи відновлення після Covid у 2021 році).
У США питання повернення індустріальної потужності країни було піднято ще за першого президентського терміну Дональда Трампа, а потім отримало розвиток за Джо Байдена. Ось тільки виявилося, що американці вже не горять бажанням працювати на заводах, тому тепер доводиться робити ставку на промислових роботів. Але роботизоване виробництво – ще більш енергоємне, ніж фабрика з працівниками-людьми.
Однак будівництво заводів з роботами потребує багато часу, а поки справжнім викликом для Америки став бурхливий розвиток штучного інтелекту. Навчання великих AI-моделей потребує величезної кількості електроенергії, і зростання галузі вже призвело до першого за останні десятиліття значного збільшення попиту на електроенергію в США. За прогнозами, в період з 2024 по 2029 рік попит на електроенергію в США зросте в п’ять разів порівняно з 2022 роком, а до 2035 року – в 30 разів. Однак будівництво та підключення до мережі нових електростанцій виявилося непростим: такі проекти потребують масштабних досліджень, на які можуть піти роки, а існуюча інфраструктура електропередач перевантажена.
І ось тепер адміністрація Дональда Трампа готує пакет заходів, спрямованих на збільшення поставок енергії для розвитку штучного інтелекту в США.
“Головні економічні конкуренти — США і Китай — втягнуті в технологічну гонку озброєнь, щоб забезпечити собі економічну та військову перевагу. Величезні обсяги обробки даних, необхідні для роботи AI, потребують стрімкого збільшення енергопостачання, що призводить до перевантаження енергетичних мереж у багатьох штатах”, — пише агентство Reuters.
Розглядаються такі кроки, як спрощення підключення об’єктів генерації до електромережі та надання федеральної землі для будівництва центрів обробки даних, необхідних для роботи AI. Також серед намічених кроків – визначити більш “зрілі” енергетичні проекти та перемістити їх вище в списку очікування на підключення.
Україна включається в енергетичну гонку
До повномасштабного вторгнення Україна була країною, профіцитною за електроенергією. Тобто нам і самим вистачало, і сусідам охоче продавали. Однак після 2022 року все дуже сильно змінилося. Російські агресори знищили більшу частину теплової генерації, захопили Запорізьку АЕС, серйозно пошкодили енергетичну інфраструктуру. У деякі періоди може виникати дефіцит. По суті, українська енергетика зараз тримається здебільшого на АЕС. Пікове навантаження покривають теплові та гідроелектростанції.
Споживання е/е у нас після початку війни, звичайно, дуже сильно впало. У січні 2025 року, у порівнянні з січнем 2022-го, сумарний обсяг споживання скоротився на 35%, а у промисловості — падіння аж на 48%. За три з половиною роки війни ми втратили й генерацію, і споживання енергії. Але генерації ми втратили більше – тому й виникає дефіцит.
Однак попереду в України — бурхливе зростання енергоспоживання. Якщо в США та Європі драйвером зростання споживання стали дата-центри штучного інтелекту, то в Україні таких драйверів відразу кілька. Перший — післявоєнне відновлення країни, другий — промисловість, в якій тепер робитиметься акцент на перероблення (аграрної сировини та корисних копалин). Ну і за роки війни вже виріс третій споживач енергії — mil-tech, тобто високотехнологічна військова промисловість. І цей сектор неминуче зростатиме, причому багаторазово. Мало того, найближчим часом він напевно стане однією з основ економіки України.
Висновок з усього цього напрошується сам собою: нам уже сьогодні потрібно думати, планувати, починати будувати нові об’єкти генерації. І це має бути атомна генерація. Тут уже неважливо навіть — чи будемо розширювати ХАЕС, чи встановимо біля промислових кластерів модульні реактори, чи знайдемо якесь інше рішення, — суть залишається одна: основою має бути атомна генерація. При всій повазі до зеленої енергетики, при всій її важливості та необхідності, — ВДЕ поки не в змозі забезпечити ті потужності та ту стабільність, які потрібні саме для важкої промисловості.
Втім, AI як великого споживача української енергії я б теж не став скидати з рахунків. Опублікована NYT карта показує, що сьогодні лише 32 країни світу мають спеціалізовані дата-центри для штучного інтелекту. США, Європа і Китай контролюють понад 90% усієї інфраструктури, в той час, як Росія, більша частина Африки та Південної Америки, взагалі залишаються за бортом.
Але напевно не всім країнам і компаніям хочеться залежати від трьох ворогуючих один з одним світових центрів, коли мова заходить про розвиток власних великих AI-проектів. Тому в перспективі в України — і будівництво власних дата-центрів для штучного інтелекту, які будуть конкурентоспроможними завдяки як нашій незалежності, так і нашій дешевій енергії.
Источник: delo.ua