>
Фото: Пресслужба RAU
Розглядалася ініціатива запровадження невеликого збору при здійсненні покупок у магазинах, кошти якого спрямовувалися б до спеціального страхового фонду для покриття збитків торговельних мереж від російських обстрілів. Це питання обговорювалося 5 серпня на терміновій нараді прем’єр-міністра Сергія Корецького з представниками бізнесу, який постраждав від наймасштабнішого ворожого удару по складах напередодні вночі.
Як повідомив один з учасників зустрічі агентству “Інтерфакс-Україна”, мова йде про незначний відсоток від кожної транзакції в торгових мережах.
“Окремий напрям – страхування воєнних ризиків. Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у розробці дієвих механізмів”, – написав Корецький за підсумками зустрічі у Telegram.
Ідея створення подібного галузевого страхового фонду вже тривалий час обговорюється мережами АЗС, атаки на які, особливо в прифронтових регіонах, ворог значно посилив з кінця весни. Представники двох великих мереж та однієї страхової компанії зазначали агентству, що це питання було включено до порядку денного зустрічей у Міністерстві економіки та довкілля, до цих обговорень вже залучені представники страхової галузі.
За словами співрозмовника агентства “Інтерфакс-Україна”, відносно новою на зустрічі з прем’єром, який добре обізнаний із цією проблемою ще з часів керівництва НАК “Нафтогаз України” та її дочірньої компанії “Укрнафта”, була пропозиція залучити до цього фонду міжнародних партнерів для пропорційного поповнення його разом з українським бізнесом.
Як повідомляло агентство “Інтерфакс-Україна”, базова концепція розподілу страхового навантаження на бізнес по всій країні була покладена в основу законопроєкту “Про систему страхування воєнних ризиків”, який розроблявся Національним банком спільно з Мінекономіки та був внесений народними депутатами до Верховної Ради наприкінці 2024 року. Однак цей законопроєкт не пройшов профільний комітет, головними опонентами виступили девелопери.
“Він (законопроєкт №12372 “Про систему страхування воєнних ризиків” – ІФ-У) не пройшов, тому що він не потрібен. У нас страхування воєнних ризиків вже функціонує”, – прокоментував це питання в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” в середині червня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, закликавши бізнес активніше брати участь у новій державній програмі страхування воєнних ризиків.
Наразі державна підтримка реалізується за двома напрямками: страхування через ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” (ЕКА) за пільговими тарифами для прифронтових територій, а також компенсація вартості різниці страхової премії компаніям понад 1%, що перевищує цей відсоток, при страхуванні воєнних ризиків. Проте великий бізнес раніше критикував ці програми за суттєві обмеження страхових виплат: у випадку ЕКА – до 200 млн грн на один об’єкт зі ставкою тарифу до 4,05% для інвестиційних кредитів та 8,05% для прямих інвестицій; у випадку компенсацій страхової премії – до 30 млн грн з граничною сумою компенсації страхової премії в 3 млн грн.
Про критичну недостатність цих сум свідчать наслідки останніх російських обстрілів балістичними ракетами великих складських приміщень. Так, власник мережі магазинів Winetime “Аснова Холдинг” попередньо оцінив збитки від знищення основного складу продукції під Києвом балістичними ракетами в ніч з 18 на 19 липня в 300 млн грн.
“Ми зазнали дуже значних збитків – це мільярди гривень”, – заявив 5 серпня співвласник найбільшого українського рітейлера Rozetka Владислав Чечоткін, коментуючи наслідки руйнування розподільчого комплексу компанії вночі.
Дискусію щодо ідеї зробити страхування воєнних ризиків обов’язковим для всіх підприємств, субсидоване за рахунок коштів міжнародних партнерів, умовно на 50-70%, ініціював на своїй сторінці у Facebook 5 серпня керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
На його думку, це частково вирішило б проблеми тих, хто перебуває в зоні досяжності балістичних ракет або навіть КАБів, але мусить продовжувати свою діяльність, і вирівняло б географічні ризики ведення бізнесу в різних регіонах.
Доцільність такого кроку підтримав під час обговорення член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Євген Заіграєв.
“Це функціонуюча міжнародна практика об’єднання ризиків, і ми працюємо над таким рішенням. Рік тому ми з НБУ подавали законопроєкт про страхування воєнних ризиків зі схожою логікою, але тоді він не пройшов Комітет Верховної Ради через низку факторів, зокрема через сприйняття бізнесом обов’язкового страхування як додаткового податку”, – прокоментував ексзаступник голови Мінекономіки Андрій Телюпа, який є членом наглядових рад державних ЕКА, Фонду розвитку підприємництва (ФРП, що реалізує програму пільгових кредитів “5-7-9”) та ПрАТ “Українська фінансова житлова компанія” (Укрфінжитло, що реалізує програму іпотечних кредитів “єОселя”).
На його думку, цю ідею необхідно завчасно просувати спільно з бізнесом.
Як основні контраргументи під час обговорення висловлювалися думки про те, що таке обов’язкове страхування стане значним додатковим податком та формою субсидування одного бізнесу за рахунок іншого; крім того, вказувалося на надзвичайно високі поточні ставки страхування.
“Отже, ще один чималий податок на бізнес. Звідки у людини така неприязнь до бізнесу?” – написав керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
“З останньої зустрічі Міністерства економіки з бізнесом на цю тему складалося враження, що проблема не тільки в грошах/субсидіях, але й у високій концентрації ризиків. У Києві нічого не страхують навіть за шалених 10-12%… На тій же зустрічі зазначали про відмови у страхуванні в Дніпрі, Чернігові та інших містах”, – зазначила директорка аналітичного департаменту та головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital, яка є значним гравцем на українському ринку нерухомості, Олена Білан.
“І в прифронтових регіонах комерційного страхування взагалі немає, тому поки тривають воєнні дії – це лише умовне “квазі-страхування”, як реалізовано зараз через ЕКА”, – вважає Телюпа.
Як повідомлялося, Росія вночі 5 серпня здійснила найбільший за час війни балістичний удар по логістичних та розподільчих об’єктах під Києвом. Про знищення своїх об’єктів повідомили лідери своїх галузей – маркетплейс Rozetka, “Нова пошта”, торговельні мережі “Епіцентр”, Fozzy та Novus, продавці автохімії LIQUI MOLY, автомобільних запчастин “Тойота-Україна” та Bosch Ukraine, продавці одягу та взуття Intertop та Puma.
Днем раніше ворог завдав удару по Дніпру, після якого про знищення складів повідомили у соціальних мережах найбільший український виробник товарів для дому “Біосфера”, провідний гравець ринку морозива “Ласунка” та виробник шоколаду Millennium.
Прем’єр-міністр Корецький після ворожого обстрілу 5 серпня заявив, що уряд організує зустрічі з бізнесом для забезпечення безперебійної роботи логістичних та торгових компаній. За його словами, Міністерство економіки та довкілля отримало відповідні доручення.
За результатами цих зустрічей він повідомив, що найближчим часом планується окрема нарада з керівництвом Національного банку України, представниками банківського сектору та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки бізнесу.
Також, зазначив Корецький, уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору, а держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей. Прем’єр-міністр доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна протягом трьох днів підготувати перелік таких об’єктів.
–>