>
Згідно з дослідженням аналітичного центру міжнародної HR-компанії Gremi Personal, українці демонструють найбільшу культурну близькість до поляків серед основних категорій іноземних співробітників.
“За підсумками аналізу, що стосується особливостей функціонування мультикультурних колективів у Європі, українці мають найменшу культурну дистанцію від польських стандартів – 13 пунктів зі 100. За ними йдуть білоруси (17 пунктів), грузини (24 пункти), філіппінці (38 пунктів) та колумбійці (44 пункти). Фахівці зазначають, що українці та білоруси, завдяки схожим культурним моделям, загалом швидше адаптуються в польських трудових колективах”, – вказується у звіті.
На думку авторів аналізу, здатність ефективно працювати в умовах міжкультурного середовища найближчими роками стане однією з критично важливих компетенцій як для працівників, так і для компаній, які прагнуть успішно конкурувати на європейському ринку.
Наприклад, як демонструють результати, навіть між українцями та поляками існують відмінності, які можуть впливати на щоденну робочу діяльність. Так, українці є доволі відвертими у неформальних взаємодіях, проте при спілкуванні з керівництвом частіше уникають висловлення прямої незгоди. Образи вони нерідко сприймають персонально, а від свого керівника очікують не лише контролю, але й підтримки команди. Сімейні цінності залишаються одним із ключових життєвих пріоритетів, що також позначається на організації робочих процесів.
Відтак, віцепрезидентка Gremi Personal Галина Кіріченко попереджає, що навіть незначні культурні розбіжності можуть впливати на результативність роботи команд, мотивацію працівників та рівень довіри всередині компанії. “Кроскультурна компетентність перестає бути перевагою окремих міжнародних корпорацій, вона стає базовою професійною навичкою”.
При цьому, за оцінками аналітиків, найбільші складнощі виникають не через мовний бар’єр, а через різне розуміння ролі керівника, способів надання зворотного зв’язку, ставлення до конфліктів, традицій та робочих домовленостей. “Здатність компаній управляти цим розмаїттям все більше визначатиме їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який працює або планує працювати на європейських ринках, кроскультурна компетентність поступово стає такою ж необхідною, як професійна експертиза чи знання іноземних мов”, – зазначає Кіріченко.
Тому на основі дослідження були сформовані рекомендації для роботодавців, серед яких: уніфікація домовленостей, адаптація стилю надання зворотного зв’язку, врахування культурного календаря під час планування змін та відпусток, інтеграція мультинаціональних команд та унеможливлення формування ізольованих національних груп усередині колективів.
У Gremi Personal підкреслюють, що результати дослідження вказують на те, що кроскультурне управління вже виходить за рамки функцій HR і стає чинником операційної ефективності та конкурентоспроможності компаній.
Дослідження охопило п’ять найчисленніших груп іноземних працівників у Польщі. Кожну культуру аналітики оцінювали за десятьма параметрами – п’ятьма комунікативними та п’ятьма соціально-релігійними за шкалою від -10 до +10 відносно польської культурної норми. На основі отриманих результатів сформовано “Індекс культурної відмінності” (від 0 до 100), який відображає рівень культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.