>
За перше півріччя 2026 року українські муніципалітети акумулювали майже 6,1 мільярда гривень податку на майно, яке не є земельною ділянкою. Цей показник на 8,6% вищий порівняно з аналогічним періодом 2025 року, як проінформувала Державна податкова служба (ДПС) у середу.
“Загалом від початку року понад 500 тисяч платників долучилися до розвитку територіальних громад. Ці кошти залишаються на місцях і спрямовуються на забезпечення освіти, охорони здоров’я, покращення благоустрою, ремонтування доріг, підтримку комунальної інфраструктури та інші потреби громад”, – зазначено в повідомленні.
Також вказано, що Київ залишається беззаперечним лідером за обсягами надходжень від податку на нерухомість, до бюджету міста надійшло 1,2 мільярда гривень. Серед інших регіонів-лідерів – Київська область (674,3 млн грн), Дніпропетровська область (620 млн грн) та Львівська область (602,8 млн грн).
У відомстві нагадали, що податок на нерухомість сплачують не всі власники житла. Лише ті, чия власність перевищує 60 кв. м для квартири, 120 кв. м для житлового будинку, або 180 кв. м, якщо у власності одночасно є квартира і будинок. Водночас податок нараховується не на всю площу, а лише на ті квадратні метри, що виходять за встановлені законом межі.
Розмір податку визначається рішенням місцевих органів влади. Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють ставку, яка не може перевищувати 1,5% мінімальної заробітної плати за один квадратний метр площі, що перевищує встановлену норму. Таким чином, сума податку може варіюватися залежно від конкретної територіальної громади.
ДПС нагадала, що фізичним особам повідомлення-рішення з визначеною сумою податку надсилає контролюючий орган. Після отримання такого повідомлення власник нерухомості зобов’язаний сплатити нараховане податкове зобов’язання у терміни, передбачені Податковим кодексом України.