НБУ спростував неправдиву інформацію про великі видатки на впровадження «шагів».
Копійки / © УНІАН
Національний банк України офіційно заперечив відомості, що розповсюджуються в соціальних мережах та деяких ЗМІ, щодо значних державних витрат на зміну найменування розмінної монети з «копійки» на «шаг».
Про це він зазначив у Telegram-каналі НБУ.
У Нацбанку підкреслили, що купівля устаткування для утилізації грошей, яку автори маніпуляцій називають «доказом» надмірних витрат, насправді є частиною запланованої діяльності та не пов’язана з ініціативою щодо нової назви монет.
Чому реформа не потребує додаткових коштів
У НБУ роз’яснюють, що зміна найменування розмінної монети на власне українську «шаг» не потребує жодних додаткових видатків з державного бюджету чи фінансових інвестицій від самого регулятора. Усі виробничі та організаційні етапи відбуватимуться в межах вже передбачених поточних витрат на виготовлення готівки.
Окрім того, Нацбанк не має наміру одномоментного вилучення копійок з обігу. Монети номіналом «50 копійок» і «50 шагів» будуть легітимними платіжними засобами одночасно, а заміна відбуватиметься поступово в міру природного зношування старих грошей.
Навіщо НБУ купує нове обладнання
Інформація про те, що Нацбанк нібито купує апаратуру спеціально для утилізації копійок після перейменування, неправдива. За відомостями НБУ, по суті процес закупівлі спеціалізованого обладнання марки Monea (вартістю 12,6 млн грн) розпочався ще 2024 року для потреб поточної утилізації.
«Акцентуємо увагу, що це маніпулювання! Подібна інформація не відповідає дійсності. Дана закупівля жодним чином не пов’язана з ініціативою щодо шагів. Мова йде про звичайну операційну діяльність НБУ», — відзначають у пресслужбі регулятора.
Там також додають, що потреба в оновленні техніки пояснюється тим, що з 2019 року з обігу вилучаються монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок, а з жовтня 2025-го почалося вилучення 10-копійчаних монет. Наразі у сховищах накопичилося приблизно 800 тонн непридатних монет, а загальний обсяг металобрухту, який потребує утилізації, найближчим часом досягне 1200 тонн.
Економічна вигода від утилізації
За інформацією Нацбанку, старе обладнання Банкнотно-монетного двору функціонує повільно: на утилізацію наявних запасів знадобилося б більше дев’яти років. Нове устаткування впорається за чотири роки. Разом з тим, процес утилізації є не тільки обов’язковим, але й прибутковим для держави.
«Вилучені монети НБУ має утилізувати, знищивши зображення та перетворивши на металобрухт. Такий брухт реалізується на спеціальних аукціонах. Наприклад, лише 2025 року прибуток Національного банку від його реалізації становив близько 29,3 млн грн», — роз’яснює регулятор.
За підрахунками спеціалістів, протягом наступних декількох років реалізація металевого брухту може принести до 153 млн грн прибутку. Ця сума вдесятеро перевищує витрати на купівлю нового обладнання, що робить процес економічно обґрунтованим та вигідним для бюджету.
Що відомо про «шаг»
Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону № 14093, яким пропонується змінити назву розмінної монети — копійки. Українську розмінну монету пропонують іменувати «шагом».
Раніше повідомлялося, що голова Національного банку Андрій Пишний висловив надію, що Україна перейде на шаги замість копійок до 2 вересня 2026 року.
В Україні поступово вилучатимуть монети номіналом 10 копійок (від 1 жовтня 2025 року), а раніше з обігу було повністю виведено монети 1, 2, 5 та 25 копійок. Усі ці монети залишаються платіжним засобом, але потрапляючи до банків, більше не повертаються в обіг.
Раніше повідомлялося, що після перейменування вилучати монети Нацбанк не буде, а найближчими роками всі копійки взагалі зникнуть з обігу.