Ексміністр закордонних справ Швеції, міжнародний дипломат, вважає, що КНДР, росію та Іран не слід недооцінювати, попри їхній статус “країн-ізгоїв”.
Угоди росії зі зброї з Північною Кореєю та Іраном свідчать про появу нової групи країн, які об’єдналися у своїй готовності порушувати міжнародне право та ігнорувати санкції ООН. Рухомі відчаєм, ці держави становлять загрозу регіональній і глобальній стабільності, яку не слід недооцінювати.
Президент росії володимир путін мав вагомі причини прийняти північнокорейського диктатора Кім Чен Ина на новому російському космодромі “Східний” у Сибіру. Через незаконну агресивну війну в Україні у путіна закінчуються як друзі, так і боєприпаси.
Космодром “Східний” має складну історію. Його будівництво, яке мало замінити об’єкт Байконур у Казахстані, супроводжувалося постійними затримками та звинуваченнями у корупції й безгосподарності. Нині він використовується рідко, хоча саме звідти стартувала місія “Місяць-25”, яка нещодавно зазнала аварії.
Російсько-північнокорейські відносини також мають свою передісторію. Колись зв’язок між кремлем та режимом Кіма був тісним. Північна Корея, будучи радянським сателітом, значною мірою залежала від радянської підтримки. Однак після розпаду СРСР російські лідери побачили вигоду у розвитку відносин із Південною Кореєю. Кремль фактично змінив свою позицію, приєднавшись до міжнародних зусиль, спрямованих на запобігання розробці КНДР ядерної зброї.
Ситуація змінилася знову. Спроба путіна знищити Україну зробила росію міжнародним вигнанцем, подібно до Північної Кореї. Більшість розвинених країн світу запровадили всеосяжні санкції проти росії, а Генеральна Асамблея ООН ухвалила кілька резолюцій, що засуджують агресивну війну путіна. Країни, які стали на бік росії, — це Еритрея, Сирія, Нікарагуа, білорусь, Малі та, звичайно ж, Північна Корея.
Водночас багато країн, які утрималися під час голосування в ООН, дедалі частіше висловлюють своє заперечення проти війни путіна. Наприклад, на саміті “Великої двадцятки” у Нью-Делі спільна декларація підтвердила принцип територіальної цілісності, що є очевидним натяком на російську агресію.
Путін очікував швидкої перемоги, розпочинаючи війну в лютому 2022 року, але російські війська втратили близько половини території, захопленої під час початкового вторгнення. Через майже 600 днів вони загрузли й намагаються захиститися від незалежної, демократичної української держави, яка прагне захистити свою свободу.
У таких умовах, коли путіну потрібен кожен можливий союзник, Північна Корея раптово знову опиняється у прихильності Кремля. З її повністю мілітаризованим суспільством та значними запасами артилерійських боєприпасів радянського зразка, режим Кіма виглядає як шанс для ослаблених військових зусиль росії.
Тому путін не мав іншого вибору, окрім як запросити північнокорейського диктатора. Хоча деталі угоди “Східний” залишаться нерозкритими, можна припустити, що росія отримає боєприпаси в обмін на предмети першої необхідності, яких відчайдушно потребує Північна Корея, зокрема продовольство та енергію. Також ходили розмови про російську допомогу КНДР у розробці та розгортанні супутників, де остання досягла певних успіхів.
Незалежно від деталей, ця угода порушує санкції Ради Безпеки ООН проти Північної Кореї, які були запроваджені за підтримки самої росії. Заявляючи, що режим санкцій щодо КНДР є справою ООН, а не росії, міністр закордонних справ росії Сергій Лавров демонструє нечесність.
Ми стаємо свідками появи “коаліції ізгоїв”: країн, які об’єдналися у своїй готовності порушувати міжнародне право, розв’язуючи війни, розробляючи ядерну зброю та порушуючи санкції. До цього списку також входить Іран, у якого росія купує дрони-камікадзе, що використовуються для атак на українські міста та мирне населення.
Проте, співпраця з такою країною, як Північна Корея, є ознакою глибокої слабкості. Китай та Індія, хоч і не засуджують відкрито російську агресію, також не схвалюють її та не роблять нічого, щоб допомогти військовим зусиллям путіна (окрім купівлі російських вуглеводнів). І хоч яку б підтримку запропонували білорусь, Еритрея, Сирія чи Малі, вона не допоможе кремлю досягти цілей його “спеціальної військової операції” в Україні.
Однак, ці вигнанці, зумовлені відчаєм, поглиблюватимуть свою співпрацю, створюючи нові ризики для регіональної стабільності та глобального порядку. Наприклад, якщо росія надасть Північній Кореї технології, необхідні для розвитку її ракетних або ядерних програм, це неминуче матиме наслідки для безпеки Північно-Східної Азії.
Росія та Північна Корея, можливо, зазнають невдачі у своїх космічних проєктах. Але їхні порушення санкцій і правил на Землі, безсумнівно, вплинуть на міжнародний порядок.