Автори Думки вважають пропозиції про мирні переговори між росією та Україною безглуздими та небезпечними.
Кремль не запропонує миру в обмін на українські території, оскільки його мета – не територіальна, а ліквідація України на шляху до виконання “історичної місії” росії зі знищення “Заходу, що загниває”.
Демократичний світ, як часто заявляють його лідери, підтримуватиме Україну “стільки, скільки потрібно”. Але враховуючи небажання цих лідерів надати Україні те, що їй потрібно для перемоги, що насправді означає це гучне зобов’язання?
У гіршому випадку це виправдання бездіяльності у марній надії, що президент росії володимир путін незабаром помре, росіяни скинуть його, або якимось дивом виникне інше рішення (deus ex machina). У кращому – це надання Україні достатньої кількості зброї для здобуття кращої переговорної позиції на майбутніх мирних переговорах.
Обидва підходи є помилковими. Навіть якщо путін незабаром помре, росія залишиться смертельною небезпекою для України та Заходу. Переважна більшість росіян підтримують війну, і крихітна російська “ліберальна опозиція”, яка нікого, крім самих себе, не представляє, не має шансів прийти до влади. Подібно до Німеччини та Японії, які стали демократичними лише після поразки, окупації та ефективного управління союзниками, росія не може реформувати себе зсередини.
Розмови про переговори чи “заморожений конфлікт” є безглуздими та небезпечними. росія не запропонує миру в обмін на українські території, бо її мета не є суто територіальною. Вона прагне знищити українську націю. Але це лише крок у плані Кремля щодо відновлення імперії та виконання того, що він вважає багатовіковою “історичною місією” росії зі знищення “Заходу, що загниває”.
Напади росії на демократії незаперечні: вона підтримує ультраправі партії та популістів на Заході, втручається у вибори, поглиблює розкол усередині країн та між ними, поширює дезінформацію, монополізує ключові ринки, як-от енергетика, та корумпує західні еліти, зокрема у Франції, Німеччині та Австрії. Тим часом росія вже знайшла способи обійти санкції та забезпечити необхідні деталі й обладнання для озброєння, а підтримка з боку Китаю та Ірану, ймовірно, зростатиме.
Лише стратегічна поразка росії може зупинити поширення цього “раку”. Чому ж тоді багато західних лідерів уникають цього рецепту?
Деякі стверджують, що стратегічна поразка призведе до розпаду росії та неконтрольованого поширення ядерної зброї. Однак поширення зброї масового знищення так само ймовірне, якщо росія не зазнає поразки.
росія вже може постачати Ірану технології та матеріали, необхідні для виробництва ядерної бомби, так само, як Радянський Союз зробив це для Китаю та Північної Кореї. Більше того, якщо сьогодні росію не покарають за розв’язання геноцидної війни проти України, багато інших країн захочуть мати ядерну зброю, бо побачать, що країну, яка добровільно відмовилася від свого ядерного арсеналу, покинули, коли на неї напала ядерна держава.
У західних столицях також побоюються, що поразка росії посилить Китай. Але це припускає, що Китай і росія є суперниками. Насправді обидві країни (а також Північну Корею та Іран) об’єднує спільний ворог: демократичні системи, які пропонують привабливу альтернативу авторитарним режимам.
Крім поширення ядерної зброї, деякі попереджають, що розпад росії призведе до громадянської війни, яка затопить Європу біженцями. Можливо, це екстраполяція того, що сталося з Російською імперією у 1917 році та Радянським Союзом у 1991 році.
Слід пам’ятати, що в обох випадках дезінтеграція – це добре. Адже чи було б краще, якби після 1917 року Фінляндія та Польща залишились у складі Російської імперії? І чи було б краще сьогодні, якби Україна, країни Балтії, Молдова та країни Центральної Азії не здобули незалежності після 1991 року?
Те, що росія зображує як громадянські війни, насправді було нападом росії на новоутворені незалежні держави. Після 1917 року Радянська росія напала на Польщу (1919-1921), Україну (1918-1922), Білорусь (1918-1920) та Грузію (1921). Після 1991 року росія напала на Молдову (1992), Грузію (1993, 2008) та Чечню (1994, 1999). Вона намагалася напасти на Україну (1994, 2003), вдерлася у 2014 та 2022 роках.
Якщо росія буде позбавлена ресурсів для ведення війн, вона, ймовірно, розпадеться мирно. Навіщо якутам воювати з бурятами замість того, щоб будувати свої держави? Будь-які територіальні суперечки, що виникнуть, можуть бути вирішені за належного посередництва, що дасть Організації Об’єднаних Націй шанс довести свою ефективність.
Міжнародна спільнота також матиме набагато більше важелів впливу на нові держави, ніж на сьогоднішню росію: міжнародне визнання, а також технічна та фінансова допомога можуть бути пов’язані з мирним врегулюванням їхніх кордонів та відмовою від ядерної зброї. Московія була набагато менш небезпечною, ніж росія.
Безпосередні кроки для досягнення стратегічної поразки росії очевидні. По-перше, Україна має бути забезпечена всім необхідним озброєнням, зокрема бойовими літаками та ракетами великої дальності, без будь-яких умов. Адже знищити російські збройові заводи набагато ефективніше, ніж знищувати російську зброю на полі бою.
По-друге, санкції мають бути жорсткішими та суворо дотримуватися. росія має бути повністю ізольована. Це включає припинення отримання обладнання та програмного забезпечення, наказ про вихід підприємств, які досі залишаються в росії, та визнання росії терористичною державою, внесеною до чорного списку Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей.
По-третє, російські ЗМІ, контрольовані урядом, мають бути заборонені, а неурядові організації та політичні формування, що отримують російські гроші та пропагують російські ідеї, мають перебувати під пильним наглядом. Свідоме поширення брехні не має нічого спільного зі свободою слова.
Оскільки в росії набагато більше людей, яких вона може послати вбивати та помирати в Україні, ми не маємо “стільки часу, скільки потрібно”. Україна зараз потребує значно більшої підтримки. Під час Другої світової війни демократичні країни підтримали Сталіна у перемозі над Гітлером, хоча режим Сталіна змагався з режимом Гітлера за жорстокістю. В Україні різниця між добром і злом чітка. Будь-що, крім стратегічної поразки росії, зробить нову війну неминучою.
іверситету в Берклі; Юрій Городніченко, професор економіки Каліфорнійського університету в Берклі; Ілона Сологуб, редакторка VoxUkraine.
Джерело