Одеситка не може лягти до лікарні, оскільки їй ні на кого залишити вісьмох врятованих котів, а оплатити їхню перетримку вона не в змозі через фінансову скруту та відсутність пенсії.
Одеситка не може лягти до лікарні, оскільки їй ні на кого залишити вісьмох врятованих котів
В Одесі жінка, яка багато років допомагає безпритульним тваринам, нині сама потребує термінової допомоги. Історію одеситки Наталії ТСН.ua розповідав у лютому, коли її вихованці потребували корму. Жінка утримує у своїй квартирі вісім котиків, яких підібрала з вулиці, бо інші люди від тварин відмовились, особливо на початку війни, коли виїжджали з міста.
Незважаючи на слабке здоров’я, жінка допомагала тваринам: підбирала їх з вулиці, лікувала, годувала.
«Я не могла пройти повз тварину, яка потребує допомоги. В Одесі багато котиків, а ще більше тих, від яких відмовились люди і просто викинули на вулицю. Кілька років тому у мене вдома мешкало десь до 20 котиків. Частину я віддала в добрі руки, частина, на жаль, померла від старості та невиліковних хвороб. Зараз у мене 8 котиків — найстаріший Зюзік нещодавно помер, йому було 17 років, і, як то кажуть, вони мій головний біль, бо стан мого здоров’я різко погіршився. Лікарі рекомендують терміново пройти обстеження. А я не можу, бо з ким тоді залишаться мої дітки?», — розповідає ТСН.ua Наталія Василівна.
Хвороби та обстріли: чому стан жінки став критичним
Піклуючись про чотирилапих, жінка роками не звертала уваги на власні недуги. Проте зараз ситуація стала критичною.
Сімейний лікар наполегливо радить, аби пані Наталія негайно лягла на обстеження. Сама ж одеситка визнає, що з кожним днем хатня робота та догляд за тваринами даються їй через силу.
«У мене надмірно високий тиск і дуже погано з серцем, маю проблеми зі щитоподібною залозою. Я задихаюсь і дуже набрякли ноги — стали як колоди, ледве ходжу. Окрім того, маю міжхребетну грижу, через це практично не можу рухатися — сяк-так по квартирі. Дякувати Богу, мені допомагають знайомі та друзі. Але обставини складаються так, що я не можу піти на медичне обстеження, бо не можу залишити тварин самих і тим більше просто викинути їх на вулицю», — ділиться жінка.
Аби пройти діагностику та лікування, котів потрібно на цей час прилаштувати. Проте найдешевша перетримка коштує 100 гривень за добу для однієї тварини.
«У мене 8 котів, і для мене фінансово це не підйомна сума. Знайомі можуть взяти 2 котиків, а куди подіти інших? Я не хочу їх викидати на вулицю. Хоча й розумію, якщо не пройду обстеження, то все закінчиться для котиків саме такою катастрофою. Якщо мене не стане, вони нікому не будуть потрібними. До притулку віддавати тварин я не хочу, бо в одному мені сказали: „можемо взяти, якщо вас подальша доля кота не буде цікавити“. Таке страшно було почути. Я так не можу», — пояснює Наталія Василівна.
Жінка додає: через постійні нічні удари російських дронів по Одесі її стан суттєво погіршився через регулярні панічні атаки.
«Мені потрібно хоч якось себе „відремонтувати“, щоб продовжувати жити і піклуватися про тварин. Зараз мені потрібні кошти, щоб мої котики були доглянуті і у безпеці, поки я проходитиму обстеження і, можливо, лікування. Я практично не можу ходити, тому не зможу „бігати“ з лікарні додому і навпаки. На жаль, часу на власне здоров’я у мене не було. А через війну і ці нічні удари дронами по Одесі, у мене почалися постійні панічні атаки і дуже погано з серцем. Дякувати Богу, зараз в Одесі затишшя, але ж росіяни знову почнуть атаки», — розповідає Наталія.
Особливий Пепсік, Максик та «мамин синочок» Нюнік: історії порятунку
Про своїх котиків жінка може розповідати годинами, вона в деталях згадує, як зустріла і підібрала кожного з них.
«Мій особливий кіт — це Пепсік. Особливий, бо страждає на сечокам’яну хворобу, через що потребує спеціального корму. А інша його особливість — це європейський лісовий кіт. Він не нявкає, як усі мої кішечки, а фуркає або гарчить. Він живе у мене з грудня 2014 року, тоді була дуже холодна зима. Я його помітила біля кіоску з хот-догами, бо котенятко дуже голосно плакало. Почала приходити туди і його підгодовувати. Він ховався у норі біля кіоску. А в день, коли почався сильний снігопад, покликала його і ще подумала, якщо піде на руки, заберу додому. Він виліз і дався до рук. Так і опинився у мене, бо інакше б замерз і його б замело снігом», — пригадує жінка.
Ще у пані Наталії є кицька Даша, яку вона підібрала з вулиці два з половиною роки тому. Кицьку хтось просто викинув на вулицю. Вона була абсолютно ручною і голосно плакала біля одного з будинків.
«Котик Максик з’явився вже під час війни. У нього мордочка була, як у лисеняти, його підкинули до нашого під’їзду влітку. Котик дуже милий, бігав біля будинку, а потім раптово зник. Я його помітила біля магазину через дорогу, ще подумала, що він обрав дуже небезпечне місце. А через кілька днів увечері побачила його посеред дороги, ледве встигла забрати з асфальту, бо загинув би під колесами авто, що промчало по вулиці. Тепер це великий сибірський котик, дуже чемний. Взагалі всі мої коти дуже спокійні, кожен має ім’я. Зараз у спеку їм дуже жарко, шукають затінок і ховаються під ванною. А войовничий характер має лише Пепсік, бо він лісовий кіт», — розповідає жінка.
Є у Наталії котик, якого вона називає «мамин синочок».
«Його звати Нюнік. Маленький котик, якому дуже погано від одеської спеки. Він рятується, вискакуючи на кватирку, де трохи прохолодніше, вже й скло розбив. А останнім часом постійно прибігає до мене і тулиться до тіла і ні на крок не відходить. Я вже його проганяю, бо обом спекотно, а він все одно тулиться до ніг і муркоче. От як від нього можна відмовитись? Я не знаю», — розповідає Наталія.
Без пенсії та із заблокованими картками
Ситуація пані Наталії ускладнюється відсутністю коштів. Їй 61 рік, проте через брак стажу пенсію вона почне отримувати лише у 63 роки.
«Живу за рахунок того, що чимось допомагають люди, друзі, знайомі. Раніше, коли здоров’я дозволяло, постійно шукала підробіток, за яку тільки роботу не бралася, аби себе та котів забезпечувати. Але зараз вже не в тому стані, щоб ходити, що вже казати про підробіток. Тому і складно з фінансами, маю величезний борг за комунальні послуги, а саме за опалення. Ціни стрімко ростуть, і я просто не в змозі платити такі гроші за тепло, а борг величезний — 30 тисяч гривень. За це мені заблокували обидві картки. Сплатити борг я фізично не можу, кожного місяця сплачую потрошку, але кінця-краю цьому не видно», — розповідає одеситка.
Жінка благає про допомогу всіх небайдужих, аби мати змогу оплатити тимчасову перетримку для котів, пройти медичне обстеження та повернутися до життя. Оскільки банківські картки Наталії Василівни заблоковані, фінансову допомогу збирає її близька подруга.
-
Реквізити для допомоги:
Номер картки: 4441 1144 0675 4323
Отримувач: Науменко Людмила Василівна
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати