У Росії відсутній механізм обігу конфіскованої криптовалюти в дохід держави, через що такі активи не можуть бути конвертовані в рублі та надійти до бюджету. Про це заявила старший прокурор Головного кримінально-судового управління Генпрокуратури Мадіна Долгієва на круглому столі у Раді Федерації.
Вона нагадала, що в лютому було підписано закон, який визнає цифрову валюту майном і встановлює порядок її арешту та вилучення у рамках кримінального процесу. Проте, за її словами, ці зміни не вирішують проблеми у повному обсязі. У законодавстві відсутній механізм фактичного обігу такого майна в дохід держави. Це означає, що конфісковану криптовалюту неможливо обміняти на рублі та перерахувати до бюджету, заявила Долгієва.
Прокурор навела приклад: перше судове рішення про конфіскацію криптовалюти було винесено 2021 року, проте досі не виконане. Аналогічна ситуація спостерігається з наступними рішеннями. При цьому вартість криптовалюту за цей час суттєво зросла, і держава формально є власником значних активів, які не може реалізувати.
Причину ситуації Долгієва пов'язала зі становищем Федеральної служби судових приставів (ФССП). Відповідно до закону про виконавче провадження, саме на службу покладено функції зберігання, перекладу та реалізації криптовалюти. Однак у ФССП відсутні необхідні інструменти для виконання цих завдань, а виключити службу з процесу неможливо. Яких саме інструментів потрібні, прокурор не уточнила.
Долгієва також зазначила, що криптовалюта стала системотворчим елементом кримінальної економіки, а біткоїн вже не є найпоширенішим цифровим активом у злочинній діяльності.
Раніше урядова комісія із законопроектної діяльності схвалила проект закону про кримінальну відповідальність за організацію незаконного обігу цифрової валюти, якщо це призвело до великих збитків.