ГРС «против» законопроектов №1053-1 и №1073

ГРС проинформировала Правительство и ВРУ об угрозах для экономики после принятия законопроектов №1053-1 и №1073

Нагадаємо, що 10 вересня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроекти №1053-1 та  №1073 щодо детінізації готівкових розрахунків. Про це ми писали тут. З нашим аналізом цих документів можна ознайомитися тут і тут, а з роз’ясненням Мінфіну ось тут. 

 

Які наслідки прийняття законопроектів можуть бути? Позиція ДРС

Державна регуляторна служба України поінформувала Уряд та Верховну Раду про результати попереднього аналізу регуляторного впливу запропонованих ініціатив. Так, за її повідомленням, у разі прийняття законопроектів:

  • прогнозні витрати бізнесу (насамперед, «єдинників» другої та третьої груп) становитимуть орієнтовно 22,35 млрд грн на адміністрування процесів застосування РРО;
  • сумарні додаткові витрати малого бізнесу на обов’язкове впровадження РРО для платників ЄП другої групи незалежно від виду діяльності та обсягів доходів прогнозно сановитимуть 11,128 млрд грн;

У свіжому дослідженні Громадської організації «Інститут соціально-економічної трансформації» йдеться про те, що заниження оборотів ФОП – це втрати бюджету на рік – 2–2,5 млрд грн.

Тож чи є сенс у таких ініціативах?

Крім того, ДРС зауважує, що прийняттю цих законопроектів повинно передувати широке громадське обговорення із залученням представників бізнес-спільноти, профільних асоціацій та інших зацікавлених сторін, з метою уникнення ситуації, коли наміри стабілізувати ринкове середовище матимуть повністю зворотні наслідки.

Запропонована проектами Законів можливість використовувати програмні РРО, за результатом аналізу, може мати ризик незабезпечення надійності захисту інформації від спотворення, не належного виконання фіскальних функцій, як наслідок, бізнес-середовище змушене буде використовувати виключно звичайні РРО із застарілими процедурами їх обслуговування, надмірним фіскальним контролем за морально застарілими умова застосування таких РРО.

Це може спровокувати виключно збільшення випадків застосування до легальних суб’єктів господарювання фінансових санкцій за результатами численної кількості перевірок, які, за оціночними розрахунками, у 2020 році планово становитимуть близько 2,6 млрд грн.

Загалом проектами Законів передбачається збільшення та здорожчання процедур адміністрування малого та мікропідприємництва, що, у свою чергу,  може призвести до бізнес-еміграції підприємців, особливо тих, які не мають значних капіталовкладень, у країни з більш сприятливою податковою системою, та/або може змусити підприємців, які мають певні капіталовкладення – призупиняти або скорочувати свою діяльність, або взагалі шукати нові місця заробітку, у тому числі в інших країнах.

Такі ініціативи можуть спровокувати делегалізацію ведення господарської діяльності та стати поштовхом у пошуках суб’єктами господарювання способів оптимізації витрат на адміністрування свого бізнесу, як приклад, за рахунок звернення за послугами до так званих «конвертаційних центрів».

Відповідно, запропоноване проектами Законів регулювання може мати зворотній ефект при вирішенні заявлених розробником питань детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг.

З метою подальшого розвиту системи спрощеного оподаткування, запровадженої, свого часу, з метою зниження податкового навантаження, спрощення механізму адміністрування та сплати податків, спроба подолання тіньової економіки, створення нових робочих місць, Державна регуляторна служба попросила врахувати наведені обґрунтування під час обговорень при прийнятті рішень щодо редакцій законопроектів.

Фактично бізнес матиме можливість використовувати звичайні РРО та за існуючого контролю за розрахунковими операціями, адже положення проекту Закону №1053-1 містять формальний підхід щодо можливості застосування програмних РРО, використання яких може мати ризик забезпечення надійності захисту інформації від спотворення, забезпечення виконання фіскальних функцій тощо.

Враховуючи формальне впровадження можливості застосування програмних РРО, проектом Закону №1053-1 не встановлюється будь-який тестовий чи перехідний період для застосування відповідних новітніх  технічних рішень.

При цьому, положеннями проекту Закону №1053-1 передбачається у рази збільшити розміри за порушення вимог застосування РРО до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги).

 

Щодо збільшення штрафних санкцій за порушення вимог щодо проведення розрахункових операцій з використанням РРО.

Відповідно до Звіту ДФС за 2018 рік, розміщеного на її офіційному сайті, у 2018 році ДФС проведено 14 652 фактичних перевірок.

При цьому, у Звіті відсутня інформація, до якої кількості суб’єктів господарювання було застосовано штрафні санкції.

За інформацією ДФС України, пріоритетними напрямками у 2018 році був контроль за дотриманням законодавства:

  • суб’єктами господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти та використовують ПТКС при переказі коштів;
  • суб’єктами господарювання, що здійснюють реалізацію паливно-мастильних матеріалів через мережу АЗС;
  • платниками єдиного податку ІІ і ІІІ груп (фізичні особи-підприємці) в частині застосування ними РРО або виключно безготівкових розрахунків у разі перевищення обсягу доходу більше 1 млн грн;
  • суб’єктами господарювання, що не забезпечили почекову передачу даних РРО та/або звітують про низькі виторги через РРО;
  • суб’єктами господарювання, що здійснюють продаж складної побутової техніки; працюють у сфері ресторанного господарства та торгівлі тютюновими виробами.

Також, за даними ДФС України, завдяки посиленому контролю за обігом готівки розрахунки через РРО у 2018 році порівняно з 2017 роком збільшились на 166,5 млрд грн, або на 19%, а фінансові санкції за наслідком перевірок зросли у 2,4 рази із 388 млн грн до 938 млн грн.

Беручи до уваги вищезазначені дані можна визначити середньоарифметичну суму застосованих фінансових санкцій за наслідками здійснення однієї перевірки контролю за обігом готівки розрахунки через РРО у 2018 році: 938 млн грн / 14 652 = 64 019 грн.

Виходячи з припущення, що кількість перевірок у наступних роках залишиться на тому ж рівні, у розрахунку за кількість перевірених платників використовувався показник кількості проведених перевірок.

Як зазначалося вище, проектом Закону №1053-1 передбачається збільшення штрафів, встановлених у Законі про РРО.

Так, за виключенням факту значного збільшення розмірів санкцій за порушення умов використання РРО при здійсненні розрахункових операцій (з 1 грн за вперше вчинене порушення до мінімальних 850 грн), можна розрахувати, що за порушення вимог Закону про РРО розміри фінансових санкцій при настанні визначених цим Законом умов збільшяться в середньому у 2,8 рази.

Відповідно можна встановити прогнозну суму фінансових санкцій за результатами проведення однієї перевірки, яку буде застосовано до суб’єкта господарювання з дати набрання чинності проекту Закону №1053-1, що орієнтовно становитиме:

64 019 грн * 2,8 = 179 253 грн

Враховуючи наведене, можна зробити прогнозний розрахунок суми фінансових санкцій, які будуть застосовані до суб’єктів господарювання у 2020 році, за результатами проведення аналогічної до 2018 року кількості перевірок, орієнтовно на суму близько 2,6 млрд грн:

179 253 грн * 14 652 = 2,63 млрд грн

Слід додати, що максимальні розміри штрафів, запропоновані законопроектом, залежать від багатьох факторів, а саме від вартості проданих з порушеннями товарів (наданих послуг), кількості товарів, що реалізуються без цінників тощо, тому фактичні розміри штрафних санкцій, які будуть накладатися контролюючими органами на суб’єктів господарювання будуть в середньому у 3-5 разів вищими.

Звертаємо також увагу, що суб’єктом законодавчої ініціативи, у поданих до проекту Закону №1053-1 документах не надано обґрунтування доцільності запровадження штрафів саме у запропонованих розмірах.

У доповнення, підкреслюємо, що ДРС була і залишається прихильником тієї позиції, що збільшення фіскального навантаження на суб’єктів підприємницького середовища, в тому числі за рахунок механізму розширення сфер застосування реєстраторів розрахункових операцій, ніяким чином не може використовуватися в якості боротьби з фактом реалізації неврахованої та/або контрабандної продукції.

Як приклад, можна навести ситуацію на ринку реалізації алкогольної продукції, де давно запроваджено використання РРО, однак кількість контрафактного товару на ньому не скорочується.

При цьому, навіть за визначенням міжнародних експертів, масова фіскалізація не є панацеєю у боротьбі з контрафактною продукцією і ніяким чином не впливає на рівень зменшення показників «сірого» імпорту.

 

Щодо проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» №1073 від 29.08.2019 р.

За результатами розгляду, ДРС кілька разів інформувала Міністерство фінансів, що покладений в основу механізм державного регулювання містить ризики щодо:

  • збільшення перевірок на підставі недобросовісних звернень покупців через особистісне негативне ставлення або бажання дискредитувати конкурентів;
  • застосування суб’єктивного підходу контролюючих органів до можливості проведення перевірки;
  • неможливості встановлення факту купівлі товарів саме тим покупцем, що подав заяву тощо.

Слід підкреслити, що аналогічні ризики прослідковуються також і в редакціях проектів Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» за №1053-1 від 29.08.2019 та №1073 від 29.08.2019, якими пропонується нормативно закріпити можливість застосування механізму «Кешбек».

Так, залишається недоведеним розробником питання щодо можливості досягнення цілей державного регулювання в частині детінізації сфери обігу товарів та готівкових коштів в роздрібній торгівлі за рахунок накладення штрафних санкцій на легальних суб’єктів господарювання на яких поширюються вимоги цього проекту регуляторного акта, адже аналізуючи розрахунки надані, свого часу, розробником у супровідних документах, очікуваним результатом від впровадження в дію положень проекту акта на практиці буде застосування до 54 суб’єктів великих і середніх суб’єктів підприємництва штрафних санкцій на суму 91 746 грн, а до 9300 суб’єктів малого підприємництва – на суму 15 800 700 грн.

Крім цього, за результатом аналізу запропоновано проектом Закону №1073 механізму «Кешбек», крім направлення контролюючим органом до суб’єкта господарювання відповідного письмового запиту про подання інформації, необхідної для дослідження обставин, визначених у відповідній скарзі покупця, а також після здійснення камеральної перевірки, прослідковується приховане встановлення обов’язку проводити у тому числі фактичні перевірки.

Запровадження механізму «кешбек», за результатом прийняття проекту Закону №1073, можна вважати, як один із способів контролю за бізнесом через використовування споживачів та покладення на останніх фіскальних функцій. Як результатом застосування зазначеного механізму на практиці може стати тенденція щодо збільшення певних спеціалізованих структур, основною діяльністю яких буде пошук розрахункових документів суб’єктів господарювання з метою подальшого звернення до контролюючих органів та ініціювання проведення перевірки суб’єктів господарювання на предмет справжності та достовірності заявлених у розрахункових документах даних.

***

Источник: news.dtkt.ua

No votes yet.
Please wait...

Добавить комментарий

<a href="https://www.mt5.com/ru/" target="blank">Форекс портал"</a>

Поиск по архиву

Поиск по дате
Поиск по рубрикам
Поиск с Google

Top