Коментар до ІПК ДПС від 18.11.2021 р. №4415/ІПК/99-00-07-05-01-06
Нагадаємо, що згідно з п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, з 1 січня 2021 року по 1 січня 2022 року РРО або ПРРО не застосовуються підприємцями, платниками ЄП ІІ-IV груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (тобто 1 320 000 грн), незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Що ж до платників ЄП І групи, то вони звільнені від застосування РРО і після 1 січня 2022 року незалежно від обсягу доходу (хоча граничний обсяг доходу для них все одно є меншим і становить: у 2021 році – 1 002 000 грн, а у 2022 році – 1 085 500 грн).
При цьому податківці у коментованій ІПК зауважують, що такий критерій для цілей незастосування РРО, як обсяг доходу, діє виключно у період до 01.01.2022 р.
Таким чином, вже з 01.01.2022 року ФОП-платники ЄП, незалежно від їх обсягу доходу, мають застосовувати РРО у тих самих випадках, що й інші суб’єкти господарювання, при здійсненні розрахункових операцій. Ми про це докладно писали тут.
Водночас ст. 9 Закону про РРО (в якій перераховано випадки, коли РРО не застосовується) було доповнено новим пунктом, що стосується наданих послуг, оплата за які надходить за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування або сервісів переказу коштів.
Надання послуг і РРО
Пунктом 14 ст. 9 Закону №265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО або ПРРО та РК не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування або сервісів переказу коштів.
До банківських системи дистанційного обслуговування, зокрема належать: Приват24, Ощад24.
До сервісів переказу коштів належать: LiqPay, EasyPay, PayPong, City24, Fondy, WayForPay.
Тобто під звільнення від застосування РРО потрапляють платежі, які здійснені як за допомогою банківських, так і сторонніх сервісів переказу. Проте така пільга поширюється лише на оплати за надання послуг суб’єктами господарювання.
Стосується ця пільга всіх суб’єктів господарювання, як юридичних осіб, так і підприємців, незалежно від системи оподаткування.
Зверніть також увагу, що це стосується саме дистанційної оплати! У випадку якщо надавач послуг приймає оплату офлайн за допомогою POS-терміналу (не важливо, це була картка чи покупець притулив мобільний телефон з функцією G-pay) – це розрахункова операція, яка вимагає РРО і не потрапляє під зазначене звільнення.
Продаж товарів та РРО
Для товарів такої пільги не передбачено. Тому тут варто правильно ідентифікувати, чи є така операція розрахунковою (не плутати з готівковою) в розумінні Закону про РРО.
Згідно з визначенням, наведеним у ст. 2 Закону №265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Крім того, у ст. 3 Закону №265 говориться про обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО або ПРРО при здійсненні розрахункових операцій як у готівковій, так і безготівковій формі (зі застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо).
Тобто, якщо на сайті продавець для оплати покупцям пропонує способи оплати за допомогою платіжної картки чи мобільного платіжного інструменту – це хоч і безготівкова операція, проте розрахункова. А тому вимагає застосування РРО.
При цьому зауважимо, щоб приймати таку оплату від покупця продавець має укласти договір еквайрингу або встановити у себе на сайті відповідний віджет. Тобто продавець точно буде знати, чи здійснює він розрахункову операцію, чи ні (навіть, якщо оплата здійснюється не через сайт продавця, а через сторінку LiqPay).
Водночас, якщо продавець надасть покупцю лише номер свого рахунку в форматі IBAN (або номер картки), то покупець зможе здійснити оплату або через касу банку, або за допомогою свого інтернет-банкінгу. При цьому укладання договору еквайрингу від продавця не вимагається. А отже, такий варіант оплати не буде вважаться розрахунковою операцією в значенні Закону про РРО. А тому в такому випадку застосовувати РРО не потрібно.
Оплата через Приват24, Ощад24 або будь який інший інтернет-банкінг – це не розрахункова операція, оскільки продавець ніяк не може вплинути на те, через який інтернет-банкінг покупець оплатить замовлення (на відміну від оплати, наприклад, через LiqPay, коли продавець конкретно надає покупцю метод оплати).
Різниця між оплатою через інтернет банкінг (Приват24, Ощад24, МоноБанк тощо) та сервісів переказу коштів полягає в тому, що у випадку інтернет-банкінгу продавець надає покупцю лише свої реквізити. А як покупець здійснить оплату – це його особиста справа
(він може з цими реквізитами як піти особисто в касу банку, так і скористатись своїм податком на телефоні). Продавець, своєю чергою, отримавши такий платіж у виписці бачить від кого конкретно надійшов платіж, оскільки фактично покупець здійснює перерахування коштів із свого рахунку на рахунок продавця.
А от якщо продавець надає покупцю конкретний метод оплати на своєму сайті, при цьому, покупець не отримує реквізити – то це вже підпадає під термін «приймання платіжної картки» і відповідно вимагає застосування РРО.
При цьому, ще раз звернемо увагу, що значення має не те як називається метод оплати, а в якій формі він здійснюється і чи має місце договір еквайрингу між продавцем та платіжною системою – чи надає продавець покупцю реквізити чи саме конкретний метод
(інструмент) для оплати.
Отже, підсумовуючи наведене вище, при продажу товарів РРО можна не застосовувати у таких випадках:
- переказ коштів з рахунку платника на рахунок отримувача через установу банку (наприклад, між суб’єктами господарювання);
- внесення коштів за реквізитами (IBAN) на рахунок отримувача через касу банку або за допомогою сервісу онлайн-банкінгу;
- оплата через платіжний термінал (ПТКС), який належить банку. Для внесення оплати через ПТКС сторонніх платіжних систем, продавець, знову ж таки має укласти договір еквайрингу, а отже така оплата вже буде вважатися розрахунковою операцією і вимагати застосування РРО.
***
Источник: news.dtkt.ua
